,
Ми в youtube

Ми в facebook

Ми в instagram

Ми в twitter

Ми в смартфоні

Наше опитування
Як ви вважаєте, чи потрібна нашій громаді бібліотека?
Так
Ні
Не знаю
Інше


Показати усі опитування
Архів новин сайту
Листопад 2024 (5)
Жовтень 2024 (20)
Вересень 2024 (42)
Серпень 2024 (30)
Липень 2024 (37)
Червень 2024 (36)
«    Листопад 2024    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 
Наша адреса:

Костянтинівська центральна міська бібліотека знаходиться за адресою:
85113 м. Костянтинівка Донецької області
б/р Космонавтів, 11
тел. /факс(06272) 6-16-70
e-mail: konstlib(dog)ukr.net

Літній графік роботи с 1 липня по 31 серпня: бібліотека працює с 10:00 до 18:00. Вихідні - неділя, понеділок.

Проїзд від залізничного вокзалу автобусом №1,2,6 до зупинки "Універсам"

Банківські реквізити бібліотеки:

Рахунок № 35425007003007
УДК у Донецькій області
МФО 834016
Код організації (ЄДРПОУ) 00183816

 

Форум
Фотоальбом
Оголошення

Дослідження друге : «Де Савур- могила»

Довгий час після монголо-татарської навали донецькі степи лишалися безлюдними, за що й дістали назву Дике поле. Лише в XV–XVІ століттях, коли на Хортиці під проводом Байди-Вишневецького зародилася козацька держава, там почали будувати козацькі зимівники, які із часом переросли в поселення. Із таких зимівників виникли пізніше Ясинівка, Дружківка, Бахмут (із 1924 р. – Артемівськ), Горлівка, Селидівка (Селідове), Слов'янськ, Краматорськ.
Одна з козацьких сторож була на Савур-могилі заввишки 277,9 метра , за 12 кілометрів на південь од сучасного міста Сніжного. За легендою, вона виросла на місці загибелі хороброго козака-характерника Сави-Савура. Коли вартових зненацька захопила татарська сторожа, він до останнього відбивався, а його побратим Харциз облився смолою й підпалив себе, щоб попередити  Січ про небезпеку. І тоді земля піднялася вгору, щоб той вогонь було видно далеко. Це місце потім не раз згадувалося в народних думах і піснях. Серед них – і про Морозенка: «Поставили Морозенка на Савур-могилі: «Дивись тепер, Морозенку, на свою Вкраїну». Кажуть, що саме тут поховано славного козака. Відомо й декілька варіантів козацької думи про втечу трьох братів із турецької твердині Азова, за якою на Савур-могилі віддав Богові душу наймолодший брат, «піший-пішаниця», якому «пожар ніжки піджигав, кров сліди заливав, плач голову знемагав».
Форпостом козацтва, а разом із тим – і православ'я, став у ті часи відомий Святогірський монастир, який, за однією з легенд, започаткували монахи Києво-Печерської лаври після зруйнування Києва 1240 року ордами Батия. Сюди йшли козаки після звершення звитяжного подвигу, тут же розміщувалася козацька сторожа.
В універсалі Богдана Хмельницького, оголошеному в Білій Церкві 15 січня 1655 р., кордони земель Запорозької Січі на сході визначено так: «...від Самарських земель через степ до самої річки Дону, де ще до гетьмана козацького Предслава Лянцкоронського козаки запорозькі свої зимівники мали й те все, щоб непорушно навіки при козаках запорозьких лишилося». Однак у XVІІ столітті московські царі почали активно використовувати Святогірський монастир для квартирування своєї сторожі. Проти цього активно виступав слобідський полковник Іван Богун, який кілька разів намагався вигнати з монастиря царську сторожу. Як відомо, 1654 року після Переяславської ради він не присягнув на вірність московському цареві.
Після розгрому Запорозької Січі, Катерина ІІ подарувала південні землі, також і Святогірський монастир, який закрили, своєму фаворитові Григорію Потьомкіну. Обґрунтовуючи це рішення, імператриця заявила, що всі ці землі споконвіку належали Росії: «...хоч вони й становлять частину Малоросії, але, однак, не належали й не могли належати запорозьким козакам, тому що вони в самому своєму існуванні не мали жодного законного початку, отже, ніякої земельної власності, а їх (козаків. – Авт.) терпіли в місцях, де вони засіли, замість попередньої військової сторожі». Однак у кінці XVІІІ століття тут проживало 85% українців і 15% росіян.

  Донецька область на карті України

Карта Донецької області



Обсудить на форуме