,

Форум
Фотоальбом
Оголошення
Наше опитування
Як ви вважаєте, чи потрібна нашій громаді бібліотека?
Так
Ні
Не знаю
Інше


Показати усі опитування
«    Жовтень 2019    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031 
Архів новин сайту
Жовтень 2019 (54)
Вересень 2019 (63)
Серпень 2019 (22)
Липень 2019 (59)
Червень 2019 (48)
Травень 2019 (68)
Наша адреса:

Костянтинівська центральна міська бібліотека знаходиться за адресою:
85113 м. Костянтинівка Донецької області
б/р Космонавтів, 11
тел. /факс(06272) 2-70-06
e-mail: konstlib(dog)ukr.net

Літній графік роботи с 1 липня по 31 серпня: бібліотека працює с 10:00 до 18:00. Вихідні - неділя, понеділок.

Проїзд від залізничного вокзалу автобусом №1,2,6 до зупинки "Універсам"

Банківські реквізити бібліотеки:

Рахунок № 35425007003007
УДК у Донецькій області
МФО 834016
Код організації (ЄДРПОУ) 00183816

 


“Стешенко Іван Матвійович- український літературознавець, письменник, публіцист”

                                        

Центральнаміська публічна бібліотека ім. М. Горького

Довідково — інформаційний cектор

<!-- pre.western { font-family: "DejaVu Sans Mono",monospace; font-size: 10pt; }pre.cjk { font-family: "DejaVu Sans",monospace; font-size: 10pt; }pre.ctl { font-family: "DejaVu Sans Mono",monospace; font-size: 10pt; }p { margin-bottom: 0.21cm; }strong { font-weight: bold; }a:link { color: rgb(0, 0, 128); text-decoration: underline; } -->


           Стешенко, Іван МатвійовичСтешенко Иван Матвеевич — (псевд.: Ів. Сердешний, Ів. Степура, Ів. Січовик, Світленко; 24.06.1873, Полтава - 30.07.1918, Полтава) — громадсько-політичний діяч, педагог, літературознавець, письменник.

Народився в сім'ї відставного унтер-офіцера і полтавської міщанки. Дитинство і юність минули в батьківській оселі на околиці Полтави. Жорстока батьківська вдача залишила глибокий слід у пам'яті І. Стешенка і відбита в його автобіографічних поетичних творах. Проте батько прагнув вивчити своїх дітей, яких у сім'ї було дев'ятеро, і для цього не шкодував коштів. У 1882—1892 рр. І. Стешенко навчався в Полтавській класичній гімназії. Тут він написав свої перші поетичні твори російською мовою, оскільки до 7 класу не усвідомлював себе українцем. Перелом у світогляді відбувся під час мандрівки навколишніми селами. Особливе значення мала зустріч із полтавським земським лікарем О. Кривком, який заронив у душу юнака у любов до рідного народу. Значний вплив справили також розмови із тарасівцями М. Байздренком, М. Базькевичем, І. Липою, які, перебуваючи в Полтаві, мешкали в будинку Стешенків. Студентом історико-філологічного факультету Київського університету, І. Стешенко познайомився із цвітом української інтелігенції; родинами Старицьких, Лисенків, Косачів. Був членом літературно-мистецького гуртка "Плеяда". Вільно володів французькою, німецькою, іспанською, італійською, багатьма слов'янськими мовами, перекладав зарубіжну поезію. Захопившись марксизмом, очолив радикальну групу студентської громади. Разом із Л. Українкою у 1896 p. заснував у Києві групу Українська соціал-демократія (на два роки раніше, ніж це зробив В. Ленін).

Квартируючи у Старицьких, завів роман із донькою письменника Оксаною. Батько дівчини поставився до цього неприхильно, виставивши "зятя" за двері. Друзі згадували: "Оксана страшенно страджає, щодня плаче і читає Бокля, що Стешенко дав". І все ж любов перемогла. У 1897 p. І. Стешенко і О. Старицька поєднали свої долі. 20 років потому Оксана Михайлівна писала своєму чоловіку, згадуючи день весілля: "Це був найщасливіший день у моєму житті. Я так тебе кохала, так у тебе вірила — і це дало мені можливість пережити всі труднощі..."

А труднощів у житті подружжя було чимало. Після закінчення університету І.Стешенко влаштувався лектором Фундуклеївської жіночої гімназії, проте невдовзі був заарештований за участь у студентських заворушеннях. Після п'яти місяців ув'язнення в Лук'янівській тюрмі І. Стешенко був висланий за межі Києва. Протягом 1897—1900 рр. разом з дружиною жив на чернігівському хуторі М. Садовського. Займався перекладацькою та літературною працею: досліджував творчість І. Котляревського, видав збірки поезій "Хуторні сонети" та "Степові мотиви".

У 1898 р. взяв участь у нелегальному з'їзді таємного товариства "Молода Україна". Після повернення до Києва увійшов до Старої Громади. У подальшому брав участь у роботі РУП, згодом УСДРП.

Через заборону викладацької діяльності працював в управлінні Південно-Західної залізниці, у Київській міській думі. У 1904 р. був обраний секретарем Київського літературно-артистичного товариства. Під час революції 1905 р. надрукував низку статей із мовного та національного питань, у яких обстоював думку про доконечність національної школи та запровадження української мови в усіх сферах вжитку. Видавав часопис "Шершень", а після його заборони — журнал "Ґедзь". Одержавши можливість повернутись до викладацької роботи (1906 р.), працював у чоловічій гімназії м. Слупська, викладав у Київській комерційній школі, фребелівському інституті, на Вищих жіночих курсах, у Музично-драматичній школі М. Лисенка. Читав історію української, російської, західноєвропейських літератур. Як член київського товариства "Просвіта", Українського клубу, клубу "Родина" брав участь у культурницьких заходах, виступав із лекціями. У 1908 р. обраний секретарем, згодом — товаришем голови Українського наукового товариства у Києві. Видав грунтовні наукові дослідження: "Історія української драми", "Проби біографії й оцінки діяльності П. Куліша". На запрошення академіка Російської академії наук О. Шахматова брав участь у написанні нарису історії української літератури XIV—XVIII ст. для енциклопедії "Украинский народ в его прошлом й настоящем".

У 1913—1914 рр. був одним із редакторів педагогічного часопису "Сяйво". З відкриттям у Києві у 1915 р. Тетянинської української гімназії для біженців, обійняв посаду її директора. В роки світової війни звернувся до дослідження життя і творчості Кобзаря: "Т.Шевченко яко великий мистець слова" (1914 р.), "До характеристики творчості Т.Г. Шевченка" (1915 р.), "Російсько-українські паралелі в творчості Шевченка" (1916 р.), "Життя і твори Тараса Шевченка" (1918 р.).

           З початком Української революції з головою поринув у вир подій. Був одним із організаторів УЦР і членом Малої Ради, головою шкільної і редакційної комісій. Очолив рух за українську школу. 6 березня 1917 р. заснував і очолив Товариство поширення шкільної освіти в Україні. Як його голова, а також член Всеукраїнської учительської спілки і Київського губвиконкому ради об'єднаних громадських організацій докладав чимало зусиль для реалізації програми дерусифікації школи, схваленої І Всеукраїнським учительським з'їздом (5—7.IV.1917 р.). Очолював реалізацію таких заходів, як скасування надбавок учителям за "обрусение края", створення українських гімназій, написання підручників, термінологічних словників, програм для початкової школи, влаштування курсів українознавства. Зрештою, 15 квітня 1917 р. І. Стешенка було призначено генеральним секретарем освіти. Програмою його діяльності стала промова перед педагогічною громадськістю: "Український народ є державним на своїй території, але, разом з тим, необхідна повна справедливість щодо національних меншин, що проживають на території України, права яких повинні бути забезпечені. Але всі народності, що проживають в Україні, зобов'язані знати мову, літературу, географію і історію України". На допомогу вчителям в організації і налагодженні процесу українізації освіти видав брошуру "Поміч учителю в справі національного виховання дітей". Зусиллями І. Стешенка в 1917 р. було відкрито: 39 українських гімназій, з яких 25 були сільськими, перший в Україні Народний інститут, Педагогічну академію, Академію мистецтв. Державний народний університет.            РАДИМО ПРОЧИТАТИ:           Верстюк В., Осташко Т. Стешенко Іван Матвійович[Текст]/В. Верстюк ,  Т. Осташко // Довідник з історії України. — 2-е видання. — К.,:Веселка 2001. — С. 835—836. 

Танюк Л. Слово. Театр. Життя. [Текст] Вибр в 3-х т.Т 2 Театр /Л.Танюк .-К: Альтерпрес,2003.-813с. Українська педагогiка в персоналiях. [Текст] У 2-х кн.Кн.1:Навч.посiбник / За ред.О.В.Сухомлинської.-К:Либiдь, 2005. -624с.

                                                Стешенко Іван Матвійович // Український радянський енциклопедичний словник[Текст].— Т.3.— К.:Наука, 1968.— С.395.  

Віддалені ресурси:

Історія Полтави:[Електронний ресурс] .- Режим доступу: http://histpol.pl.ua/pages/content.. – Назва з екрана.

Вікіпедія .:[Електронний ресурс].- Режим доступу:http://uk.wikipedia.org/wiki.-/Назва з домашньої сторінки Інтернету.

Стешенко Иван Матвеевич :[Електронний ресурс].-Режим доступу:http://kiev-necropol.narod.ru/SteshenkoIM.html.-Назва з екрана.

Шановні користувачі! Використовуйте інформаційні ресурси нашої бібліотеки.


Звертайтесь до традиційних каталогів : 83.34.укр6


Інтернет-центр працює на Вас.Звертайтесь до сайту нашої бібліотеки:

http://konstlib.net





Тематичний список підготувала провідний бібліограф довідково-інформаційного сектору Шпакова Н. М.























Обсудить на форуме