,
Ми в youtube

Ми в facebook

Ми в instagram

Ми в twitter

Ми в смартфоні

Наше опитування
Як ви вважаєте, чи потрібна нашій громаді бібліотека?
Так
Ні
Не знаю
Інше


Показати усі опитування
Архів новин сайту
Січень 2022 (44)
Грудень 2021 (89)
Листопад 2021 (113)
Жовтень 2021 (109)
Вересень 2021 (92)
Серпень 2021 (41)
«    Січень 2022    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31 
Наша адреса:

Костянтинівська центральна міська бібліотека знаходиться за адресою:
85113 м. Костянтинівка Донецької області
б/р Космонавтів, 11
тел. /факс(06272) 6-16-70
e-mail: konstlib(dog)ukr.net

Літній графік роботи с 1 липня по 31 серпня: бібліотека працює с 10:00 до 18:00. Вихідні - неділя, понеділок.

Проїзд від залізничного вокзалу автобусом №1,2,6 до зупинки "Універсам"

Банківські реквізити бібліотеки:

Рахунок № 35425007003007
УДК у Донецькій області
МФО 834016
Код організації (ЄДРПОУ) 00183816

 

Форум
Фотоальбом
Оголошення

“Майстер української прози І.С. Нечуй-Левицький”

Центральна міська публічна бібліотека ім. М. Горького
Довідково - інформаційний сектор
 "Майстер української прози І.С. Нечуй-Левицький” (до 170-річчя від дня народження)

Ретро  - прочитання
Шановні користувачі!
    Пропонуємо до Вашої уваги список ретро-прочитання "Майстер української прози І.С. Нечуй-Левицький” (до 170-річчя від дня народження) із серії "Письменники- ювіляри”.
    Список створено з  метою ознайомлення організаторів дитячого читання з творчістю майстра української прози, вшанування пам'яті видатного письменника та допомогти сучасному читачеві наблизитися до глибинних витоків його літературної творчості.
    У ретро-прочитанні включено автобіографічну справку та надано анотований  список літератури з фотографіями обкладинок книжок .
    Маємо надію , що підібраний матеріал стане у нагоді для  викладачів української літератури та учнів , котрі вивчають  творчість автора.

Читай у будь-якому форматі!
Довідково-інформаційний сектор завжди з Вами!

    Іван Семенович Левицький (літературні псевдоніми — І. Нечуй-Левицький, І. Нечуй тощо) народився 25 листопада 1838р. в м. Стеблеві Київської губ. Канівського повіту (нині — Черкаська обл., Корсунь-Шевченківський район). Змалку цікавився звичаями і побутом селян, пізнавав скарби українського фольклору та поезії Шевченка, що згодом яскраво відбилося в його творчості.
Навчався Нечуй-Левицький в Богуславському училищі (1848 — 1852), потім у Київській семінарії (1853 — 1859) та Київській духовній академії (1861 — 1865). Перед ним відкривалася духовна кар'єра, але юний магістр богослов'я рішуче від неї відмовився і, пориваючи з сімейними традиціями, викладав російську мову, літературу, історію, географію, логіку в Полтавській семінарії (1865 — 1866), гімназіях Каліша, Седлеця (1866 — 1873), Кишинева (1873 — 1884). 1885р. письменник вийшов у відставку, оселився в Києві і, ведучи досить замкнене життя, повністю віддався літературній праці.
Вступивши на літературну ниву в 60-ті рр. XIX ст., Нечуй-Левицький одразу привернув до себе увагу читачів і критики. Вже перші його твори — "Дві московки” (1868) і "Рибалка Панас Круть” (1868), повість "Причепа” (1869) — відзначалися новизною характерів, яскравістю барв.
Після перших кроків письменника, що свідчили про появу сильного, молодого таланту на терені української прози, виходять з друку його нові, розгорнені полотна. В 70-ті рр. художник створює класичні твори з народного життя: "Не можна бабі Парасці вдержатись на селі” (1874), "Благословіть бабі Палажці скоропостижно вмерти” (1875), "Микола Джеря” (1878), "Кайдашева сім'я” (1879), "Бурлачка” (1880).
У наступні роки, хоч творчий пульс письменника дещо слабне, він створює ряд цікавих, визначних творів ("Старі гультяї”, 1897; "Чортяча спокуса”, 1885; "Не той став”, 1896; "Сільська старшина бенкетує”, надруковано 1911р.). Окремо стоїть казка "Скривджені та нескривджені” (1892), де письменник у фантастичних образах показує суперечності між народом і самодержавством.
Погляд письменника неодноразово звертається до освічених кіл, до української інтелігенції. Різноманітні типи людей цієї суспільної групи, їх ідейні прагнення, суперечки постають у романах "Хмари” (1874) і "Над Чорним морем” (1890), а також у творах інших прозових жанрів ("Навіжена”, "Неоднаковими стежками”, "Гастролі”, "На гастролях в Микитянах”, "Дивовижний похорон”).
Не лише сучасність, а й сторінки української історії знайшли відображення у творах Нечуя-Левицького, що належать до різних жанрів: казка "Запорожці” (1873), повісті і науково-популярні нариси ("Гетьман Іван Виговський”, "Перші київські князі”, "Татари і Литва на Україні”, "Унія і Петро Могила”, "Український гетьман Богдан Хмельницький і козаччина” та ін.). Серед історичних художніх творів письменника перше місце займає роман "Князь Єремія Вишневецький” (1897, вперше надруковано 1932р.). Образи минулого України Нечуй-Левицький відтворював і в драматичних творах ("Маруся Богуславка”, 1875; "В диму та полум'ї”, 1911).
Письменник активно цікавився розвитком українського мистецтва: театру, музики, живопису ("З Кишинева”, 1884; "В концерті”, 1887; "Марія Заньковецька, українська артистка”, 1893, та ін.).
Крім згаданих історичних драм перу Нечуя-Левицького належать комедії з міщанського побуту ("На Кожум'яках”, 1875; "Голодному й опеньки м'ясо”, 1887), які містять цікаві характеристики типів міщан, торговців, дрібних чиновників, їх звичаїв, моралі й психології. Найбільш вдалою є перша п'єса, яка у переробці М. Старицького під назвою "За двома зайцями” набула більшої сценічності й досі живе в українському театрі.
У творчій спадщині письменника є також літературно-критичні й літературно-публіцистичні статті. У відомій статті "Сьогочасне літературне прямування” (1878 — 1884) містяться цікаві роздуми про специфіку художньої творчості та роль усної поетичної традиції в літературі.
Нечуєві-Левицькому належить кілька статей і рецензій про українську літературу. Вони присвячені поезії Шевченка ("Сорок п'яті роковини смерті Шевченка”, "Хто такий Шевченко”), повісті Д. Яворницького "Де люди, там і лихо”, дають широкий огляд творчості класиків і сучасних йому українських поетів і прозаїків від Шевченка до А. Кримського, В. Самійленка і Б. Грінченка ("Українська поезія”). Чималий інтерес має велика стаття "Українська декаденщина” (надруковано вперше 1968р.).
В роки імперіалістичної війни І. Нечуй-Левицький жив самотнім, голодним життям. На початку 1918р. в умовах кайзерівської окупації Києва письменник тяжко захворів, згодом потрапив до Дегтярівської богадільні (будинок для перестарілих), де й скінчив життя 2 квітня 1918р.
Твори Івана Семеновича  Нечуя -Левицького
у зібранні ЦМПБ ім.М.Горького

 Нечуй-Левицький, Іван Семенович. Твори [Текст] : в 2 т. Т. 1 : Повісті та оповідання / І.С. Нечуй-Левицький ; передм. Н. Є. Крутікової ; худож. Д. Д. Грибов, В. І. Зарецький. — К. : Дніпро, 1977. — 519 с.
У першому томі видання представлені оповідання й повісті І. Нечуя-Левицького з народного життя, які назавжди увійшли до скарбниці української класичної літератури. На сторінках книжки автор відтворює картини українського життя, охоплюючи типи найрізноманітніших класів і станів України ХІХ ст.

Нечуй-Левицький, І. С. Баба Параска та баба Палажка [Текст] : оповідання / І. С. Нечуй-Левицький. — К. : Молодь, 1996. — 95 с.
До літературно-художнього видання увійшли гумористичні оповідання видатного письменника-реаліста ХІХ ст. І. Нечуй- Левицького. Комічні монологи баби Параски та баби Палажки, їхні колоритні постаті надовго вкарбовуються в пам'ять читача.
Неперевершені твори великого майстра входять до шкільної програми.

 Нечуй-Левицький, І. С. Князь Єремія Вишневецький ; Гетьман Іван Виговський [Текст] : іст. романи / І. С. Нечуй-Левицький ; упоряд., передм. й приміт. Р. Міщука ; худож. оформ. З. Волковинської та М. Чорнокапського. — К. : Веселка, 1991. — 542 с.
У виданні представлені історичні твори І. Нечуя-Левицького, які пропонують читачам цікавий матеріал для роздумів над проблемою морального вибору. У романі «Князь Єремія Вишневецький» письменник досліджує егоїзм і непомірні амбіції непересічної особистості, що призводять до зради власного народу. В романі «Гетьман Іван Виговський» автор аналізує шлях відомого українського державця.
Нечуй-Левицький, І. С. Микола Джеря ; Кайдашева сім'я та інші твори [Текст] / І. С. Нечуй-Левицький ; худож. С. Донець. — Донецьк : БАО, 2007. — 383 с.
У збірку увійшли вибрані твори І. С. Нечуй-Левицького : знамениті повісті «Микола Джеря», «Кайдашева сім'я», оповідання «Афонський пройдисвіт», нарис «Вечір на Владимирській горі». На сторінках книги - глибокий психологізм і тонкий аналіз суспільної кризи, якої зазнав український люд за пореформеної доби.
Видання адресоване широкому загалу шанувальників українського слова.
Нечуй-Левицький, Іван Семенович. Микола Джеря ; Кайдашева сім'я [Текст] / І. С. Нечуй-Левицький ; упоряд. та передм. І. О. Помазана. — Х. : Ранок , 2009. — 319 с.
У книзі вміщено два значних твори письменника – «Микола Джеря» та «Кайдашева сім'я». Головний герой першого твору – фігура, котра своїм внутрішнім динамізмом програмує побудову навколо себе насиченого сюжету. У іншому творі – демонстрація тотального родинного конфлікту Кайдашевої сім'ї, змальованого з гумором та тонкою іронією.
Нечуй-Левицький, І. С. Хмари [Текст] : повість / І. С. Нечуй-Левицький; передм. В. Шевчука ; прим. В. Пипченко ; худож. М. Пшінка. — Х. : Фоліо 12008. — 347 с.
Повість І. Нечуя-Левицького про мрії, пошуки й розчарування української інтелігенції другої половини ХІХ ст., та про гнобительську національну політику царизму в Україні.
Список підготувала провідний бібліограф ЦМПБ ім.М.Горького  Шпакова Н.


Обсудить на форуме