,

Форум
Фотоальбом
Оголошення
Наше опитування
Як ви вважаєте, чи потрібна нашій громаді бібліотека?
Так
Ні
Не знаю
Інше


Показати усі опитування
«    Серпень 2020    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31 
Архів новин сайту
Серпень 2020 (6)
Липень 2020 (90)
Червень 2020 (106)
Травень 2020 (136)
Квітень 2020 (154)
Березень 2020 (108)
Наша адреса:

Костянтинівська центральна міська бібліотека знаходиться за адресою:
85113 м. Костянтинівка Донецької області
б/р Космонавтів, 11
тел. /факс(06272) 2-70-06
e-mail: konstlib(dog)ukr.net

Літній графік роботи с 1 липня по 31 серпня: бібліотека працює с 10:00 до 18:00. Вихідні - неділя, понеділок.

Проїзд від залізничного вокзалу автобусом №1,2,6 до зупинки "Універсам"

Банківські реквізити бібліотеки:

Рахунок № 35425007003007
УДК у Донецькій області
МФО 834016
Код організації (ЄДРПОУ) 00183816

 


“Майстер української прози І.С. Нечуй-Левицький”

Центральна міська публічна бібліотека ім. М. Горького
Довідково - інформаційний сектор
 "Майстер української прози І.С. Нечуй-Левицький” (до 170-річчя від дня народження)

Ретро  - прочитання
Шановні користувачі!
    Пропонуємо до Вашої уваги список ретро-прочитання "Майстер української прози І.С. Нечуй-Левицький” (до 170-річчя від дня народження) із серії "Письменники- ювіляри”.
    Список створено з  метою ознайомлення організаторів дитячого читання з творчістю майстра української прози, вшанування пам'яті видатного письменника та допомогти сучасному читачеві наблизитися до глибинних витоків його літературної творчості.
    У ретро-прочитанні включено автобіографічну справку та надано анотований  список літератури з фотографіями обкладинок книжок .
    Маємо надію , що підібраний матеріал стане у нагоді для  викладачів української літератури та учнів , котрі вивчають  творчість автора.

Читай у будь-якому форматі!
Довідково-інформаційний сектор завжди з Вами!

    Іван Семенович Левицький (літературні псевдоніми — І. Нечуй-Левицький, І. Нечуй тощо) народився 25 листопада 1838р. в м. Стеблеві Київської губ. Канівського повіту (нині — Черкаська обл., Корсунь-Шевченківський район). Змалку цікавився звичаями і побутом селян, пізнавав скарби українського фольклору та поезії Шевченка, що згодом яскраво відбилося в його творчості.
Навчався Нечуй-Левицький в Богуславському училищі (1848 — 1852), потім у Київській семінарії (1853 — 1859) та Київській духовній академії (1861 — 1865). Перед ним відкривалася духовна кар'єра, але юний магістр богослов'я рішуче від неї відмовився і, пориваючи з сімейними традиціями, викладав російську мову, літературу, історію, географію, логіку в Полтавській семінарії (1865 — 1866), гімназіях Каліша, Седлеця (1866 — 1873), Кишинева (1873 — 1884). 1885р. письменник вийшов у відставку, оселився в Києві і, ведучи досить замкнене життя, повністю віддався літературній праці.
Вступивши на літературну ниву в 60-ті рр. XIX ст., Нечуй-Левицький одразу привернув до себе увагу читачів і критики. Вже перші його твори — "Дві московки” (1868) і "Рибалка Панас Круть” (1868), повість "Причепа” (1869) — відзначалися новизною характерів, яскравістю барв.
Після перших кроків письменника, що свідчили про появу сильного, молодого таланту на терені української прози, виходять з друку його нові, розгорнені полотна. В 70-ті рр. художник створює класичні твори з народного життя: "Не можна бабі Парасці вдержатись на селі” (1874), "Благословіть бабі Палажці скоропостижно вмерти” (1875), "Микола Джеря” (1878), "Кайдашева сім'я” (1879), "Бурлачка” (1880).
У наступні роки, хоч творчий пульс письменника дещо слабне, він створює ряд цікавих, визначних творів ("Старі гультяї”, 1897; "Чортяча спокуса”, 1885; "Не той став”, 1896; "Сільська старшина бенкетує”, надруковано 1911р.). Окремо стоїть казка "Скривджені та нескривджені” (1892), де письменник у фантастичних образах показує суперечності між народом і самодержавством.
Погляд письменника неодноразово звертається до освічених кіл, до української інтелігенції. Різноманітні типи людей цієї суспільної групи, їх ідейні прагнення, суперечки постають у романах "Хмари” (1874) і "Над Чорним морем” (1890), а також у творах інших прозових жанрів ("Навіжена”, "Неоднаковими стежками”, "Гастролі”, "На гастролях в Микитянах”, "Дивовижний похорон”).
Не лише сучасність, а й сторінки української історії знайшли відображення у творах Нечуя-Левицького, що належать до різних жанрів: казка "Запорожці” (1873), повісті і науково-популярні нариси ("Гетьман Іван Виговський”, "Перші київські князі”, "Татари і Литва на Україні”, "Унія і Петро Могила”, "Український гетьман Богдан Хмельницький і козаччина” та ін.). Серед історичних художніх творів письменника перше місце займає роман "Князь Єремія Вишневецький” (1897, вперше надруковано 1932р.). Образи минулого України Нечуй-Левицький відтворював і в драматичних творах ("Маруся Богуславка”, 1875; "В диму та полум'ї”, 1911).
Письменник активно цікавився розвитком українського мистецтва: театру, музики, живопису ("З Кишинева”, 1884; "В концерті”, 1887; "Марія Заньковецька, українська артистка”, 1893, та ін.).
Крім згаданих історичних драм перу Нечуя-Левицького належать комедії з міщанського побуту ("На Кожум'яках”, 1875; "Голодному й опеньки м'ясо”, 1887), які містять цікаві характеристики типів міщан, торговців, дрібних чиновників, їх звичаїв, моралі й психології. Найбільш вдалою є перша п'єса, яка у переробці М. Старицького під назвою "За двома зайцями” набула більшої сценічності й досі живе в українському театрі.
У творчій спадщині письменника є також літературно-критичні й літературно-публіцистичні статті. У відомій статті "Сьогочасне літературне прямування” (1878 — 1884) містяться цікаві роздуми про специфіку художньої творчості та роль усної поетичної традиції в літературі.
Нечуєві-Левицькому належить кілька статей і рецензій про українську літературу. Вони присвячені поезії Шевченка ("Сорок п'яті роковини смерті Шевченка”, "Хто такий Шевченко”), повісті Д. Яворницького "Де люди, там і лихо”, дають широкий огляд творчості класиків і сучасних йому українських поетів і прозаїків від Шевченка до А. Кримського, В. Самійленка і Б. Грінченка ("Українська поезія”). Чималий інтерес має велика стаття "Українська декаденщина” (надруковано вперше 1968р.).
В роки імперіалістичної війни І. Нечуй-Левицький жив самотнім, голодним життям. На початку 1918р. в умовах кайзерівської окупації Києва письменник тяжко захворів, згодом потрапив до Дегтярівської богадільні (будинок для перестарілих), де й скінчив життя 2 квітня 1918р.
Твори Івана Семеновича  Нечуя -Левицького
у зібранні ЦМПБ ім.М.Горького

 Нечуй-Левицький, Іван Семенович. Твори [Текст] : в 2 т. Т. 1 : Повісті та оповідання / І.С. Нечуй-Левицький ; передм. Н. Є. Крутікової ; худож. Д. Д. Грибов, В. І. Зарецький. — К. : Дніпро, 1977. — 519 с.
У першому томі видання представлені оповідання й повісті І. Нечуя-Левицького з народного життя, які назавжди увійшли до скарбниці української класичної літератури. На сторінках книжки автор відтворює картини українського життя, охоплюючи типи найрізноманітніших класів і станів України ХІХ ст.

Нечуй-Левицький, І. С. Баба Параска та баба Палажка [Текст] : оповідання / І. С. Нечуй-Левицький. — К. : Молодь, 1996. — 95 с.
До літературно-художнього видання увійшли гумористичні оповідання видатного письменника-реаліста ХІХ ст. І. Нечуй- Левицького. Комічні монологи баби Параски та баби Палажки, їхні колоритні постаті надовго вкарбовуються в пам'ять читача.
Неперевершені твори великого майстра входять до шкільної програми.

 Нечуй-Левицький, І. С. Князь Єремія Вишневецький ; Гетьман Іван Виговський [Текст] : іст. романи / І. С. Нечуй-Левицький ; упоряд., передм. й приміт. Р. Міщука ; худож. оформ. З. Волковинської та М. Чорнокапського. — К. : Веселка, 1991. — 542 с.
У виданні представлені історичні твори І. Нечуя-Левицького, які пропонують читачам цікавий матеріал для роздумів над проблемою морального вибору. У романі «Князь Єремія Вишневецький» письменник досліджує егоїзм і непомірні амбіції непересічної особистості, що призводять до зради власного народу. В романі «Гетьман Іван Виговський» автор аналізує шлях відомого українського державця.
Нечуй-Левицький, І. С. Микола Джеря ; Кайдашева сім'я та інші твори [Текст] / І. С. Нечуй-Левицький ; худож. С. Донець. — Донецьк : БАО, 2007. — 383 с.
У збірку увійшли вибрані твори І. С. Нечуй-Левицького : знамениті повісті «Микола Джеря», «Кайдашева сім'я», оповідання «Афонський пройдисвіт», нарис «Вечір на Владимирській горі». На сторінках книги - глибокий психологізм і тонкий аналіз суспільної кризи, якої зазнав український люд за пореформеної доби.
Видання адресоване широкому загалу шанувальників українського слова.
Нечуй-Левицький, Іван Семенович. Микола Джеря ; Кайдашева сім'я [Текст] / І. С. Нечуй-Левицький ; упоряд. та передм. І. О. Помазана. — Х. : Ранок , 2009. — 319 с.
У книзі вміщено два значних твори письменника – «Микола Джеря» та «Кайдашева сім'я». Головний герой першого твору – фігура, котра своїм внутрішнім динамізмом програмує побудову навколо себе насиченого сюжету. У іншому творі – демонстрація тотального родинного конфлікту Кайдашевої сім'ї, змальованого з гумором та тонкою іронією.
Нечуй-Левицький, І. С. Хмари [Текст] : повість / І. С. Нечуй-Левицький; передм. В. Шевчука ; прим. В. Пипченко ; худож. М. Пшінка. — Х. : Фоліо 12008. — 347 с.
Повість І. Нечуя-Левицького про мрії, пошуки й розчарування української інтелігенції другої половини ХІХ ст., та про гнобительську національну політику царизму в Україні.
Список підготувала провідний бібліограф ЦМПБ ім.М.Горького  Шпакова Н.


Обсудить на форуме