КЗК "ЦСПБ”
Центральна міська публічна бібліотека ім.М. Горького
Довідково- інформаційний сектор
" Рядки, сповнені любові до України "
До 80 років від дня народження П.П.Маха (1934), українського письменника.
Біобібліографічна закладка
Шановні користувачі! Центральна міська публічна бібліотека ім.М. Горького
Довідково- інформаційний сектор
" Рядки, сповнені любові до України "
До 80 років від дня народження П.П.Маха (1934), українського письменника.
Біобібліографічна закладка
25 травня 2014 року виповнюється 80 років від дня народження волинського поета Петра Маха. Маємо надію, що матеріал підібраний по даній темі буде ціквим для Вас, шановні кориистувачі.
Довідково- інформаційний сектор завжди з Вами!
Петро Мах народився в селі Корхів Білгорайського повіту Люблінського воєводства (Польща) 25 травня 1934 року. У квітні 1941 року батько поета трагічно загинув від рук польського шовініста. У 1944 році сім’я внаслідок депортації опинилась у голодному Мелітополі Запорізької області, а невдовзі переїхала на Волинь.
Навчався у Підгаєцькій семирічці, у Луцькій середній школі № 1. Закінчив українське відділення філологічного факультету Львівського державного університету імені Івана Франка.
Професійну діяльність розпочав у 1956 році у редакції обласної газети «Радянська Волинь» як завідувач відділом культури і шкіл, заступник редактора. В 1958 році побачила світ його дебютна збірка поезій «Перші промені». В університеті керував літературною студією «Франкова кузня». У 1964 році буй звільнений за ідеологічними мотивами. Протягом 1965-1967 років працював виїзним редактором видавництва «Каменяр» по Волинській та Рівненській областях.
Більш як десять років займався вільною творчою діяльністю і друкував статті в газетах та журналах України під псевдонімом Петро Орленко. Написавши книгу для дітей «Гостини в матері» («Веселка», 1971), він одним із перших звернувся до образу Олени Пчілки, шельмованої радянщиною.
У 1980 році очолив новостворену Волинсько-Рівненську організацію Спілки письменників України. У 1989 році був обраний головою крайової організації «Просвіта» імені Тараса Шевченка.
У співдружності з композиторами Анатолієм Пашкевичем, Віктором Герасимчуком, Борисом Буєвським, Богданом Янівським, Валерієм Мареничем та іншими створив ряд популярних пісень.
Захоплювався Петро Мах і освоєнням такого різновиду поезії, як пастелі. Після опублікування в журналі «Дніпро» схвально відгукнувся про них Максим Рильський. Малюнки словом (ритмізована поезія) — це «біографія життя нашого», як висловився про творчі пошуки Петра Маха Олесь Гончар.
Національному відродженню незалежної України, духовному розвитку суспільства, утвердженню правди і волі на землі Дніпровій присвячені книги «На білих крилах рушників», «Христос воскрес — воскресне Україна!», «Ластівка із крилами журби», «Корогва».
Петро Мах є автором книг «Перші промені» (1958); «Поезії (1960); «Пісня кленів» (1965); «Віра Глод» (196б); «Поклін Джоконді» (1968); «Вікна» (1971); «Гостини в матері» (1971); «Козацькі могили» (1972); «Світанкові роси» (1973); «Сонце в долонях» (1977); «Вруна» (1978); «Посвіт» (1979); «Меморіал Вічної Слави в Луцьку» (1980); «Плеса» (1981); «Крайполе» (1984); «По ту сторону дощу» (1985); «Светёлка» (1986); «Пастелі» (1988); «На орбіті дружби» (1988); «Дикий брід» (1990); «Ластів’ятко» (1998); «Христос воскрес — воскресне Україна!» (1999); «На білих крилах рушників» (1998); «Ластівка із крилами журби» (2004); «Корогва» (2008); «Ганнусина стежка» (2009); «Крайполе» (2009). Твори перекладалися різними мовами.
Поет, прозаїк, публіцист Петро Мах був лауреатом обласних мистецьких премій імені Олександра Гаврилюка та Агатангела Кримського, всеукраїнської літературної премії «Благовіст», почесним професором Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Нагороджений Відзнакою Президента України, іменною медаллю уряду, Почесною Грамотою Президії Верховної Ради України, почесною медаллю НСПУ (член спілки з 1963 року). 3 25 травня 2009 року — почесний громадянин м. Луцька. Помер Петро Петрович Мах 17 березня 2011 року.
У 2012 р. урочисто відкрито меморіальну дошку пам’яті Петра Маха на фасаді Луцької спеціалізованої школи № 1. А в кабінеті української мови розмістили музейну експозицію присвячену літературній спадщині поета.
1 червня 2013 року вступило в силу рішення міської ради Луцька про перейменування вулиці Баумана на вулицю Петра Маха.
Радимо прочитати:
Мах .П // Антологія української поезії: У 6 т.: Твори поетів, які ввійшли в літературу в 1933-1958 рр. [Текст] /П.Мах /Упоряд. М.М. Острик. —К., 1985.- Т.5. — С. 476-478;
Читання онлайн:
Мах Петро Петрович Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії..-Електронний ресурс .-Режим доступа.:http://uk.wikipedia.org/wiki/.-Назва з екрану.
Поетичні горнятка OnlyArt Петро Мах.біографія.-Електронний ресурс,-Режим доступа.: http://onlyart.org.ua/?page_id=34661.-Назва з екрану.
Краевид .Петро Мах.-Електронний ресурс,-Режим доступа :http://voub.at.ua/gazety/4.html.-Назва з екрану.
Сім’я і дім .Петро Мах в інтернеті.-Елктронний ресурс.-Режим доступа.:http://www.simya.com.ua/articles/79/3708/.-Назва з екрану.
Волинський інститут післядипломної освіти Він стоїть на крайполі — сивоголовий поет, гордий і стривожений долею України...»/-Електронний ресурс.-Режим доступа.: http://vippo.org.ua/index.php?pagename=mah.-Назва з екрану.
Українські пісні. Пісні Петра Мазха.-Елетронний ресурс.-Режим доступа.:http://www.pisni.org.ua/persons/1644.html.-Назва з екрану.
Біобібліографічну закладку підготувала провідний бібліограф Шпакова Н.
Навчався у Підгаєцькій семирічці, у Луцькій середній школі № 1. Закінчив українське відділення філологічного факультету Львівського державного університету імені Івана Франка.
Професійну діяльність розпочав у 1956 році у редакції обласної газети «Радянська Волинь» як завідувач відділом культури і шкіл, заступник редактора. В 1958 році побачила світ його дебютна збірка поезій «Перші промені». В університеті керував літературною студією «Франкова кузня». У 1964 році буй звільнений за ідеологічними мотивами. Протягом 1965-1967 років працював виїзним редактором видавництва «Каменяр» по Волинській та Рівненській областях.
Більш як десять років займався вільною творчою діяльністю і друкував статті в газетах та журналах України під псевдонімом Петро Орленко. Написавши книгу для дітей «Гостини в матері» («Веселка», 1971), він одним із перших звернувся до образу Олени Пчілки, шельмованої радянщиною.
У 1980 році очолив новостворену Волинсько-Рівненську організацію Спілки письменників України. У 1989 році був обраний головою крайової організації «Просвіта» імені Тараса Шевченка.
У співдружності з композиторами Анатолієм Пашкевичем, Віктором Герасимчуком, Борисом Буєвським, Богданом Янівським, Валерієм Мареничем та іншими створив ряд популярних пісень.
Захоплювався Петро Мах і освоєнням такого різновиду поезії, як пастелі. Після опублікування в журналі «Дніпро» схвально відгукнувся про них Максим Рильський. Малюнки словом (ритмізована поезія) — це «біографія життя нашого», як висловився про творчі пошуки Петра Маха Олесь Гончар.
Національному відродженню незалежної України, духовному розвитку суспільства, утвердженню правди і волі на землі Дніпровій присвячені книги «На білих крилах рушників», «Христос воскрес — воскресне Україна!», «Ластівка із крилами журби», «Корогва».
Петро Мах є автором книг «Перші промені» (1958); «Поезії (1960); «Пісня кленів» (1965); «Віра Глод» (196б); «Поклін Джоконді» (1968); «Вікна» (1971); «Гостини в матері» (1971); «Козацькі могили» (1972); «Світанкові роси» (1973); «Сонце в долонях» (1977); «Вруна» (1978); «Посвіт» (1979); «Меморіал Вічної Слави в Луцьку» (1980); «Плеса» (1981); «Крайполе» (1984); «По ту сторону дощу» (1985); «Светёлка» (1986); «Пастелі» (1988); «На орбіті дружби» (1988); «Дикий брід» (1990); «Ластів’ятко» (1998); «Христос воскрес — воскресне Україна!» (1999); «На білих крилах рушників» (1998); «Ластівка із крилами журби» (2004); «Корогва» (2008); «Ганнусина стежка» (2009); «Крайполе» (2009). Твори перекладалися різними мовами.
Поет, прозаїк, публіцист Петро Мах був лауреатом обласних мистецьких премій імені Олександра Гаврилюка та Агатангела Кримського, всеукраїнської літературної премії «Благовіст», почесним професором Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Нагороджений Відзнакою Президента України, іменною медаллю уряду, Почесною Грамотою Президії Верховної Ради України, почесною медаллю НСПУ (член спілки з 1963 року). 3 25 травня 2009 року — почесний громадянин м. Луцька. Помер Петро Петрович Мах 17 березня 2011 року.
У 2012 р. урочисто відкрито меморіальну дошку пам’яті Петра Маха на фасаді Луцької спеціалізованої школи № 1. А в кабінеті української мови розмістили музейну експозицію присвячену літературній спадщині поета.
1 червня 2013 року вступило в силу рішення міської ради Луцька про перейменування вулиці Баумана на вулицю Петра Маха.
Радимо прочитати:
Мах .П // Антологія української поезії: У 6 т.: Твори поетів, які ввійшли в літературу в 1933-1958 рр. [Текст] /П.Мах /Упоряд. М.М. Острик. —К., 1985.- Т.5. — С. 476-478;
Читання онлайн:
Мах Петро Петрович Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії..-Електронний ресурс .-Режим доступа.:http://uk.wikipedia.org/wiki/.-Назва з екрану.
Поетичні горнятка OnlyArt Петро Мах.біографія.-Електронний ресурс,-Режим доступа.: http://onlyart.org.ua/?page_id=34661.-Назва з екрану.
Краевид .Петро Мах.-Електронний ресурс,-Режим доступа :http://voub.at.ua/gazety/4.html.-Назва з екрану.
Сім’я і дім .Петро Мах в інтернеті.-Елктронний ресурс.-Режим доступа.:http://www.simya.com.ua/articles/79/3708/.-Назва з екрану.
Волинський інститут післядипломної освіти Він стоїть на крайполі — сивоголовий поет, гордий і стривожений долею України...»/-Електронний ресурс.-Режим доступа.: http://vippo.org.ua/index.php?pagename=mah.-Назва з екрану.
Українські пісні. Пісні Петра Мазха.-Елетронний ресурс.-Режим доступа.:http://www.pisni.org.ua/persons/1644.html.-Назва з екрану.
Біобібліографічну закладку підготувала провідний бібліограф Шпакова Н.