,

Форум
Фотоальбом
Оголошення
Наше опитування
Як ви вважаєте, чи потрібна нашій громаді бібліотека?
Так
Ні
Не знаю
Інше


Показати усі опитування
«    Грудень 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31 
Архів новин сайту
Грудень 2018 (42)
Листопад 2018 (78)
Жовтень 2018 (77)
Вересень 2018 (51)
Серпень 2018 (28)
Липень 2018 (58)
Наша адреса:

Костянтинівська центральна міська бібліотека знаходиться за адресою:
85113 м. Костянтинівка Донецької області
б/р Космонавтів, 11
тел. /факс(06272) 2-70-06
e-mail: konstlib(dog)ukr.net

Літній графік роботи с 1 липня по 31 серпня: бібліотека працює с 10:00 до 18:00. Вихідні - неділя, понеділок.

Проїзд від залізничного вокзалу автобусом №1,2,6 до зупинки "Універсам"

Банківські реквізити бібліотеки:

Рахунок № 35425007003007
УДК у Донецькій області
МФО 834016
Код організації (ЄДРПОУ) 00183816

 


Всюди буйно квітне черемшина....

КЗК  «ЦСПБ»
Костянтинівська центральна міська публічна бібліотека ім.М.Горького
Довідково - інформаційний сектор
  Всюди буйно квітне черемшина....
" 140 років від дня народження Марка Черемшини (1874-1927), українського письменника і культурно-громадського діяча.”
Ретро-прочитання   

    Марко  Черемшина, (справжнє ім'я: Іван Семанюк)— український письменник і громадський діяч, адвокат, доктор права.Народився в селі Кобаки Косівського повіту (Галичина).
    Закінчив Віденський Університет (1906) і працював адвокатським помічником у Делятині, а з 1912 адвокатом у Снятині, де активно займався громадсько-політичною, літературною і культурно-просвітницькою роботою.
    Навчаючись у Коломийській гімназії, юнак зацікавився тогочасним життям у Галичині і на Буковині, передплачував майже всі тодішні часописи. На цей час припадають і його перші літературні спроби, які він підписує псевдонімами Василь Заренко, Марко Легіт. Згодом Марко Черемшина написав свій перший твір-драму «Несамовиті» і надіслав її на конкурс, оголошений львівським журналом «Зоря». Хоч драма була оцінена рецензентами позитивно, вона ні в друк, ні на сцену не потрапила, текст її загубився, збереглося лише два уривки чорнового автографа. Спроба сил у драматургії не пройшла марно для Черемшини: не ставши драматургом у повному розумінні, він став згодом визначним майстром психологічних новел, характерною прикметою яких є глибокий драматизм.
    Перше оповідання «Керманич» надрукував 1896 у газеті «Буковина».
    Упродовж 1900–1901 років у львівському «Літературно-науковому віснику» і чернівецькій «Буковині» була надрукована низка оповідань, які склали першу книгу письменника — «Карби. Новели з гуцульського життя»: «Святий Николай у гарті», «Хіба даруймо воду», «Раз мати родила», «Зведениця», «Більмо» та інші (разом 15), — присвячені зображенню життя темного й зубожілого гуцульського селянства за Австрії. Саме ця книжка відразу поставила Марка Черемшину на одне з чільних місць серед українських новелістів початку XX століття.
    Після «Карбів» у творчості Черемшини залягла довготривала перерва, по якій з 1919 почали з'являтися його оповідання, присвячені руїні галицького села, спустошеного подіями першої світової війни: «Село вигибає», «Село потерпає», «Бодай їм путь пропала», «Перші стріли» тощо.
    Третій тематичний цикл становлять оповідання Черемшини, писані про життя селянства під гнітом польської влади: «Верховина», «Ласка», «Коляда», «На Купала на Івана» та ін.
    Сучасна йому критика відзначала високу майстерність письменника і багатство народної, часто ритмізованої мови. Зважаючи на спільне їм усім селянське походження і тематику творчості та дружні особисті зв'язки, в історії літератури Черемшину, Василя Стефаника і Леся Мартовича часто об'єднують під назвою «покутської трійці».
    У Львові до другої світової війни окремими виданням після «Карбів» вийшла збірка оповідань Черемшини: «Вибрані твори» (1929), «Твори. Повне видання», т. І—III (1937), «Вибрані твори» (1938). Перше видання в УРСР «Село вигибає» зі вступною статтею Миколи Зерова вийшло 1925. Після того вибрані твори Черемшини видавано багато разів. Загалом, літературний доробок Черемшини становить близько 60 літературних творів (за виключенням публіцистичних виступів в газетах та майже загубленими поетичними пробами покутянина) Нині в Кобаках у рідній хаті письменника створено музей. Є музей Марка Черемшини і в Снятині, де також споруджено пам'ятник-погруддя.

РАДИМО ПРОЧИТАТИ:

Художні твори  М Черемшини, які є в фонді нашої бібліотеки:

Черемшина, М. Вибране [Текст] / М.Черемшина .-2-е вид..-Ужгород.:Карпати,1982.-232с.

Черемшина, Марко. Новели; Посвяти Василеві Стефанику; Ранні твори; Переклади; Літературно-критичні виступи; Спогади ;Автобіографія; Листи [Текст] / Марко Черемшина .-Вступ. Стаття ,упор О.В.Мишанич.-К.:Наукова думка,1987.-448с.

Літературно -критичні статті:


Шологон Л.  Джерела про життєвий та творчий  шлях Марка Черемшина   (1874-1927рр.)  /Л.Шологон   // Схiд.-2008.-3.-С.62-65                                                   
                 
Вручено премiї Марка Черемшини  // Голос України .-2011.-18  червня.-С.31/
        
Онлайн джерела:       
    
Марко Черемшина  Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії..-Електронний ресурс .-Режим доступа.:http://uk.wikipedia.org/wiki/ .-Назва з екрану.        

Марко Черемшина  Українська література .-Електронний ресурс .-Режим доступа.:http://www.ukrlit.vn.ua/biography/cheremshina.html .-Назва з екрану.      

Марко Черемшина, життя і творчий шлях.Укрліб .-Електронний ресурс .-Режим доступа.:http://www.ukrlib.com.ua/referats/printout.php?id=647 .-Назва з екрану.
     
Марко Черемшина. Хата -читальня Прикарпаття  .-Електронний ресурс .- Режим доступа.: https://sites.google.com/site/xatachytalnya1/pismenniki-prikarpatta/marko-ceremsina  .-Назва з екрану. 

                  
 Ретро прочитання підготувала провідний бібліограф Шпакова Н М.                                                      
        


Обсудить на форуме