Центральна міська публічна бібліотека ім. М.Горького

Довідково - інформаційний сектор

(150 років від дня народження Андрія Шептицького)

Інформаційна закладка 

 

        1 листопада 2014 року в УГКЦ та в Україні розпочався Рік Митрополита Андрея Шептицького. Верховна Рада України в червні минулого року проголосувала за відзначення 150-річного ювілею від дня народження митрополита на державному рівні. Ми підготували для вас інформаційну закладку. Сьогодні ми відкриваємо для себе і для вас нові імена людей, патріотів України,  про яких знали  дуже мало.

 

Довідково- інформаційний сектор завжди з Вами!

       Роман Шептицький, який обрав собі ім’я  апостола Русі-України Андрея, в  науковому  світі був відомий як доктор права, філософії і теології, а серед віруючих галичан – як Львівський митрополит.  Народився він  29 липня 1865 року в родовитому маєтку графа Івана Шептицького в селі Прилбичах неподалік Яворова на Львівщині. Його мати Софія була дочкою відомого польського письменника Олександра Фредра. Мала семеро синів, трьох з яких батько на честь галицьких князів назвав Романом, Левом і Юрієм.

     Високоінтелігентним, обдарованим зростав Роман, який з юних років відзначався богомольністю. Він закінчив Краківську гімназію імені св. Анни і зразу ж поступив на військову службу та одночасно навчався на юридичному факультеті Ягеллонського університету, де оволодівав філософією і теологією. У липні 1888 року Роман з братом Казимиром стали послушниками монастиря отців Василіан у Добромилі, щоб, як вони заявили матері, замовляти гріхи предків, котрі відреклися від свого народу і грецької віри. У серпні 1892 року  Роман висвячується на священика. З 1896 року керує монастирем отців Василіан в Львові, а через два роки стає професором теології в Кристинопільському університеті. 17 вересня 1899 року висвячується на єпископа  з прийняттям імені Андрея і призначенням на  Станіславську Єпархію. Після смерті митрополита  Сембратовича папа Лев ХIII призначив Шептицького митрополитом Галицьким і Львівським. На Святоюрську гору прибув він 17 січня 1901 року.

     З вересня 1914 року Львів зайняли російські царські війська. Прийшли вони для того, щоб завоювати Галичину, знищити наш національний, релігійний і культурний доробок.  А щоб нагнати страху українцям, забрати у них моральну підпору, московські власті вирішили вивезти митрополита Андрея, бо знали, що він не тільки князь церкви, але і політичний проводар народу.  Нагоду для цього дала їм  проповідь митрополита, яку він проголосив у неділю, після наїзду московських військ  в Успенській церкві міста Львова. За цей мужній виступ царська влада 18 вересня ув’язнила митрополита та вивезла у глиб Росії – спершу до Києва, потім до Нижнього Новгорода, опісля до Курська. В 1915 році митрополита Шептицького  перевезли в Суздаль у знамениту духовну в’язницю Спасо-Єфимівського монастиря, де він перебував в ув’язненні в одиночній камері без права спілкування аж до весни 1917 року.

     Повалення самодержавства в лютому 1917 року  затримало митрополита на деякий час в Росії.     Повернувшись до Львова, митрополит відновив просвітницьку і меценатську діяльність. Особливо опікувався він круглими сиротами, яких після світової війни   були тисячі. Було започатковане товариство  (1917)"Захист ім.митрополита Андрея гр.Шептицького для сиріт”. За ініціативою і фінансовою допомогою Шептицького відкрито кілька сиротинці і засновано хліборобську школу… Дбаючи про просвіту народу, Андрей Шептицький  бажає дати Україні світдих мужів, великих вчених, богословів. Тому щороку він посилав здібну молодь своїм коштом  на навчання до університетів світової слави – до Інсбрука, Фрайбурга, Відня, Рима, Парижа.

     Значний внесок зробив Андрей Шептицький і в боротьбі галицьких українців за свій університет у Львові. Восени 1921 року Львівська інтелігенція без дозволу  і проти волі польської влади заснувала Український Таємний Університет. Діяв університет до 1925 року. Бачачи в якому скрутному становищі опинилася  українська молодь, у 1928 році митрополит на базі існуючої тоді Греко-католицької Духовної семінарії відкрив українську Греко-католицьку Богословську Академію – на той  час єдину українську рівноправну і незалежну вищу школу  в Галичині.

     Незламним було бажання Шептицького об’єднати український народ в одній самостійній та незалежній державі. І цю програму викладено у праці "Як будувати рідну хату”. Щодо об’єднання церков, митрополит пропонував православним владикам  створити одну Соборну церкву в Україні  - не греко-католицьку і не православну, а ніби нову релігійну конфесію, з титулом Патріарха в Києві.

     У винятково важких умовах проходила діяльність митрополита в роки Другої світової війни.  Самостійна Україна не потрібна була ні Сталіну, ні Гітлеру. Він відмежувався і засудив гітлеризм. Ця акція не пройшла не поміченою фашистським урядом. Відомо, що було видано розпорядження  про арешт Шептицького. Здійснено обшук у Соборі св.. Юра. Врятував митрополита його величезний авторитет серед народу.

     В ім’я  українського народу  творив благодійні справи, які не забудуться. За клопотанням митрополита  і в основному на його кошти  у Львові було відкрито народну лічницю, лікарями в якій працювали українці. Видавався медичний журнал. Десятки євреїв  були врятовані ним у підвалах Собору св.Юра. У пам'ять про нього великого гуманіста нашого часу  в Ізраїлі  був встановлений пам’ятник  митрополиту А.Шептицькому.

     1 листопада 1944 року  в віці 79 років втомлене серце Галицького митрополита зупинилося. Поховано Андрея Шептицького в підземеллях собору св.Юра у Львові. У своєму тернистому житті Великий Митрополит не зламався невдачами. Тож нехай приклад життя і боротьби митрополита Андрея Шептицького підтримує нас у вірі, в краще майбутнє нашої церкви і нашого рідного народу!

     Споконвіку в нас утвердилися два традиційних вітання: " Слава Ісусу Христу ” і  " Слава Україні”. Галицький митрополит чесно служив Церкві і Вітчизні. Тим і здобув право безсмертя.

Радимо прочитати із фонду нашої бібліотеки: 

Зрослись душею, сплелись корінням. [Текст]/упор М.Рубанець.-К.:Успіх і кар’єра ,2008.-224 с.

Скиба В Вступ до політологі. Екскурс в історію правничо-політичної думки. [Текст] /В .Скиба .- К.:Основи:1998.-718 с. 

Сергійчук В .Щоб  воля неволю здолала./В .Сергійчук  //Урядовий кур’єр.-2006.- 6 грудня.-С.9.

Кам’янський Г . Станіславська єпархія за єпископа Андрія Шептицького.(1899-1900)\ Г.Кам’янський  //Схід.-2006.-№2.-С,54-57.

Кам’янський Г .  Андрій Шептицький та єпископ Григорій Хомишин в боротьбі за українську церкву і державу в першій половині ХХ століття / Г.Кам’янський  //Схід.-2006.-№4.-С.64-70.

Форко О  Андрій Шептицький  та єврейське питання/О.Форко //Персонал.-2007.-5 вересня,- С.10.

Рощина А  Політична  діяльність митрополита Андрія Шептицького ./А.Рощина//Схід.-2008.-№2.-.С.68.

Великогий В Українська історіографія про життєдіяльність Андрія Шептицького за доби визвольного діалогу(1914-1919) В Великогий //Схід.-2008.-№5.-С,95-100.