Він прожив коротке, але сліпучо яскраве життя, яке  трагічно обірвалося в тридцять років. Головна відмінна риса цього, як спалах блискавки життя - емоційна насиченість. В його творчості відображена і свобода слова і думки,і  російська широка, розгульна, вільна душа.            Душею поезії Єсеніна була природа, без неї його вірші втратили б свою неповторність і красу. Шанувальникам таланту поета нескінченно дорогі та близькі і зеленокоса  єсенінська берізка - улюблений образ поета, і старий клен на одній нозі, пильнуючий голубу Русь, і квіти, що низько схилили весняного вечора до поета свої голівки. А якими проникливими словами написані вірші про чотириногих друзів: "Пісня про собаку", "Корова", "Лисиця"!

     Надзвичайно ліричні, глибокі вірші присвятив Єсенін темі кохання: "Заметался пожар голубой", "Листья падают, листья падают", "Собаке Качалова", цикл "Персидские мотивы" та інші. Вони розповідають про світлу та чисту пісню кохання, що зароджувалась в ніжному серці поета.

      Поезії Єсеніна притаманна філософська глибина, гармонія почуття і думки. Достатньо згадати хоча б такі його вірші: "Отговорила роща золотая", "Возвращение на родину", "Не жалею, не зову, не плачу". 

    Були в його житті і протиріччя, і помилки. В останні роки він хотів змінити життя на краще, порвати з богемою, повністю віддатися творчості. Та не судилося. В ніч з 27 на 28 грудня 1925 року в ленінградському готелі "Англітер" обірвалося життя С. Єсеніна. Та його вірші, за словами поета М. Тихонова, не можуть постаріти, бо в них тече "вічно молода кров вічно живої поезії".

Сергій Єсєнін - співець російського села, поет-бунтар. Бував в Україні, зокрема в Криму (1914), в Харкові (1920).    А нащадок запорізьких козаків, відомий російський письменник Костянтин Георгійович Паустовський писав: "О том, что дала Украина России, следует сказать много горячих слов благодарности. Нет такого русского писателя и поэта, который в той или иной мере не был бы обязан украинскому народу. Почти у каждого писателя и поэта есть прекрасные строки, посвященные Украине". Є такі рядки і у великого російського поета Сергія Єсеніна. Він відчував велику цікавість до українського народу, до історії України, що відобразилось у низці його творів:

Но что там за туманной дрожью?

То ветер ли колышет рожью

Иль движется людская рать,

Ужель проснулось Запорожье,

Опять на ляхов воевать?

Иль татарвы набег свирепый

Опять стране наносит брешь?

Или в видении Мазепа

Бежит со шведом за рубеж?

Швидко пролетіли 120 років з дня народження поета. І знову в стінах нашої бібліотеки свято. Це учні 11-х класів зош №3 завітали до нас, щоб доторкнутися до  такої вічно молодої і зрозумілої поезії. Сьогодні старшокласники познайомилися з невідомими сторінками біографії письменника під час електронної презентації, яку підготувала провідний бібліотекар Єлькіна Н. М., почули його живий голос в грамзаписі, переглянули старі кадри кінохроніки, сучасні обробки віршів у виконанні наших сучасників. Надіємось, що одержані знання школярі не тільки використають при вивченні шкільної програми, але і в подальшому житті.