КЗК « ЦСПБ»
Центральна міська публічна бібліотека
Довідково — інформаційний сектор
Український Донбас. Календар листопада 2015
Шановні користувачі!
Наша бібліотека продовжує працювати над доповненням календаря «Український Донбас». Ті з Вас, хто читає нашу місцеву газету «Провинция» вже знайомі з цим календарем. Календар далеко не повний. Ми запрошуємо всіх своїх користувачів внести лепту в доопрацювання цього календаря.
Приєднуйтесь до співпраці!
Приєднуйтесь до співпраці!
Читайте українською!
Довідково-інформаційний сектор бібліотеки завжди з Вами!
Ми знаємо, як Вам допомогти!
У листопаді 1917 році в Бахмуті (зараз Артемівськ) вперше над Донбасом було піднято національний жовто-синій прапор України (після проголошення в Києві Центральною Радою створення УНР). На виборах до Всеросійських Установчих Зборів переміг блок українських партій. Українська влада утрималася до кінця січня 1918 року — початку першої окупації України більшовиками. Але повстанський рух не припинявся до 1922-го року.
Віддалені ресурси:
Артемівськ (Донецька область) [Електронний ресурс] Вікіпедія: веб-сайт .-Режим доступа: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D1%82%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA_ (%D0%94%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C) , вільний, (дата звернення:27.10.2015) Назва з екрана.
Історія Донбасу в 1917-1921 рр [Електронний ресурс] Вікіпедія: веб-сайт .-Режим доступа: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%94%D0%BE%D0%BD%D0%B1%D0%B0%D1%81%D1%83_%D0%B2_1917-1921_%D1%80%D1%80. вільний, (дата звернення:27.10.2015) Назва з екрана.
1.11.1861 на Херсонщині народилася Дніпрова Чайка (Людмила Олексіївна Василевська-Березіна) — українська письменниця та поетеса. З 1916 по 1918 роки часто бувала у Ступках (Бахмут) біля маєтку померлої генеральші Надії Мажної, «Надєждинського» притулку для дітей-сиріт. А також у с.Чаплине, де описала кам’яних баб. Померла 13 березня 1927 у Києві.
Радимо прочитати із фонду бібліотеки:
Дніпрова Чайка. Вибрані твори [Текст] /Чайка Дніпрова.-К.: Дніпро,1987.-280с.
Дніпрова Чайка. Пригоди Сніговика — Снігурича: Вірші, поезії в прозі, оповідання, казки, п’єси.Для мол.і сер.шк.віку. [Текст] /Чайка Дніпрова.-К.: веселка,1993.-271с.
3.11. 1962 в Донецьку народилася Ірен Роздобудько — сучасна українська журналістка, письменниця, поетеса. Лауреат (2000, 2001) та переможець (2005) літературних конкурсів «Коронація слова»; спеціальна відзнака конкурсу «Коронація слова 2011» у номінації «Кіносценарії» за «Садок Вишневий…» . Відзнака «Золотий письменник України», 2012.
Радимо прочитати із фонду бібліотеки:
Роздобудько, І Арсен [Текст] / І. Роздобудько. — К.: Грані-Т, 2013. – 224с.
Роздобудько, І Амулет Паскаля [Текст] / І. Роздобудько. –Харків: Фоліо, 2013. – 189 с.(Література)
Роздобудько, І Гудзик [Текст] / І. Роздобудько/Худ оформлювач В.Осипов, . –Харків: Фоліо, 2008. – 222 с.(Колібрі)
Роздобудько, І ЛСД. Ліцей слухняних дружин.: роман [Текст] / І. Роздобудько. –Харків: Книжковий клуб, 2013. – 320 с.
Роздобудько, І Мандрійки без сексу та моралі [Текст] / І. Роздобудько. — К.: Нора -друк,2011. – 192 с .(Мандри)
Роздобудько, І останній діамант міледі. Авантюрний роман [Текст] / І. Роздобудько. –Харків: Фоліо, 2006. – 222 с.(Колібрі)
Роздобудько, І Перейти темряву [Текст] / І. Роздобудько. –Харків: Фоліо, 2012. – 155 с.(Графіті)
Роздобудько, І Я знаю, що ти знаєш, що я знаю: роман [Текст] / І. Роздобудько. — К.: Нора -друк, 2011. – 235с.
Ірен Роздобудько про Блеза Паскаля, Вольфі Моцарта, Ганса Андерсена, Катрусю Білокур, ЧАроі Чапліна [Текст] / І. Роздобудько. — К.: Грані-Т,2007. – 144с.(Життя видатних людей)
Віддалені ресурси:
Роздобудько, Ирен Витальевна) [Електронний ресурс] Вікіпедія: веб-сайт .-Режим доступа: https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%8C%D0%BA%D0%BE, _%D0%98%D1%80%D0%B5%D0%BD_%D0%92%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B5%D0%B2%D0%BD%D0%B0 , вільний, (дата звернення:27.10.2015) Назва з екрана.
8.11.1936 в селі Половинкине Старобільського району на Луганщині народилася Надія Світлична — учасниця руху шістдесятників, правозахисниця, публіцист, мемуарист, журналіст. Член Закордонного представництва Української Гельсінської групи, редактор-укладач «Вісника репресій в Україні» (США), лауреат премії імені Василя Стуса (1992), Державної премії України імені Тараса Шевченка (1994). Померла 8 серпня 2006, м. Матаван, штат Нью-Джерсі, США). Сестра Світличного Івана Олексійовича.
Віддалені ресурси:
Світлична Надія Олексіївна [Електронний ресурс] Вікіпедія: веб-сайт .-Режим доступа: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D1%96%D1%8F_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0 , вільний, (дата звернення:27.10.2015) Назва з екрана.
Надія Світлична. Пам’яті авторки «Журналу надій”, „голосу дисидентської України”[Електронний ресурс] Радіо свобода: веб-сайт .-Режим доступа: http://www.radiosvoboda.org/content/article/951419.html, вільний, (дата звернення:27,10.2015) Назва з екрана.
За три місяці до свого 70-річного ювілею пішла з життя легенда українського дисидентства — пані Надія Світлична [Електронний ресурс] Аратта: веб-сайт .-Режим доступа: http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php? id=264 , вільний, (дата звернення:27.10.2015) Назва з екрана.
„Світличеня" згасло… [Електронний ресурс] Україна молода: веб-сайт .-Режим доступа: http://www.umoloda.kiev.ua/number/734/171/26676/ , вільний, (дата звернення:27.10.2015) Назва з екрана.
15.11.1949 у смт. Нижня Дуванка, Сватівський р-н, Луганська обл., народився Володимир Семистяга — український історик і громадський діяч. Голова Луганського обласного об'єднання ВУТ „Просвіта" ім. Тараса Шевченка, головний редактор журналу „Бахмутський шлях". Доказав, що історія підпілля „Молода Гвардія" — міфи та реальність. Під час однієї з лекцій 23 червня 2014 року був викрадений бойовиками терористичного угрупування «Луганська народна республіка". 27 червня з’явилася інформація, що він помер від серцевого нападу у полоні терористів. Але його було звільнено живим з полону 15 серпня. Перші його слова: «Батьківщиною не торгують! Своїх поглядів і переконань не змінив, життя тільки починається…». Подано на звання «Герой України».
Радимо прочитати із фонду бібліотеки:
История Луганского края: Учебное пособие [Текст] / Ефремов А. С., Курило В. С., Бровченко И. Ю., Климов А. А., Красильников К. И., Семистяга В. Ф., Подов В. И. — Луганск: Альма-матер, 2000. — 400 с
Віддалені ресурси:
Семистяга Володимир Федорович [Електронний ресурс] Вікіпедія: веб-сайт .-Режим доступа: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%B0_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87, вільний, (дата звернення:1.10.2015) Назва з екрана.
Владимир Семистяга: «Представить себе не мог, что на склоне лет буду вынужден бороться с оккупантами»[Електронний ресурс] Факти: веб-сайт .-Режим доступа: http://fakty.ua/194221-vladimir-semistyaga-predstavit-sebe-ne-mog-chto-na-sklone-let-budu-vynuzhden-borotsya-s-okkupantami , вільний, (дата звернення:1.10.2015) Назва з екрана.
23.11.1921 під селищем Базар Волинської губернії (зараз Народицького району Житомирської області) більшовики розстріляли 359 полонених українських вояків учасників Другого Зимового Походу Армії УНР під командуванням генерала-хорунжого Юрія Тютюника. Серед них вихідці з Донеччини: 1. Козаченко Микола Євдокимович, 1885, с. Клинівка Бахмутського пов.Катеринославської губ. 2. Мещеряков Тимофій Бенедиктович, 1897, Бахмутський пов. Катеринославської губ. 3. Атнабунт Захар Ілліч, 1897, м. Бахмут Катеринославської губ. 4. Шепель Семен Антонович, 1898, Бахмутский пов. Катеринославської губ.
30.11.1971 – у Горлівці народився Володимир Рибак, депутат міськради від «Батьківщини», якого катували та вбили 21 квітня 2014 терористи за те, що захищав український прапор. Став символом боротьби за український Донбас.
Календар доповнила провідний бібліограф ЦМПБ Шпакова Н