,

Форум
Фотоальбом
Оголошення
Наше опитування
Як ви вважаєте, чи потрібна нашій громаді бібліотека?
Так
Ні
Не знаю
Інше


Показати усі опитування
«    Травень 2019    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031 
Архів новин сайту
Травень 2019 (58)
Квітень 2019 (75)
Березень 2019 (88)
Лютий 2019 (103)
Січень 2019 (117)
Грудень 2018 (61)
Наша адреса:

Костянтинівська центральна міська бібліотека знаходиться за адресою:
85113 м. Костянтинівка Донецької області
б/р Космонавтів, 11
тел. /факс(06272) 2-70-06
e-mail: konstlib(dog)ukr.net

Літній графік роботи с 1 липня по 31 серпня: бібліотека працює с 10:00 до 18:00. Вихідні - неділя, понеділок.

Проїзд від залізничного вокзалу автобусом №1,2,6 до зупинки "Універсам"

Банківські реквізити бібліотеки:

Рахунок № 35425007003007
УДК у Донецькій області
МФО 834016
Код організації (ЄДРПОУ) 00183816

 


Перекладач Вергілія. 200 років від дня народження Осипа Шухевича,українського письменника.

 

КЗК «ЦСПБ»
Костянтинівська  центральна  міська публічна бібліотека
Довідково - інформаційний сектор
Перекладач Вергілія
 200 років від дня народження Осипа Шухевича, українського письменника

Біобібліографічна закладка

ШАНОВНІ КОРИСТУВАЧІ ! 

Вже близько 200 років на Галичині живе рід Шухевичів. Будь який етнограф чи історик сьогодні знає ім’я письменника Осипа Шухевича, першого  перекладача Вергілія.
Сьогодні ми читаємо «Пісню про хліборобство»  Вергілія в перекладі Осипа Шухевича  і визначаємо вклад  цієї людини в давню українську літературу .
Маємо надію, що  матеріал, який ми підготували для Вас наші користувачі,  Вас зацікавить.

Запрошуємо до знайомства.
Читайте українською   у будь-якому форматі !!!
Завжди з вами : Довідково-інформаційний сектор  бібліотеки.

           Отець Шухевич Осип - український галицький греко-католицький священик, письменник, перекладач, громадський та освітній діяч. Батько Володимира Шухевича, прадід головнокомандувача УПА Романа Шухевича.Родом із села Ракова на Станиславівщині Батько — Микола Шухевич, священик у Раківці над Дністром.  Закінчив ґімназію при монастирі с. Василіян у Бучачі 1832 року. Також навчався у львівських домініканців.Під час навчання у Львівській духовній семінарії (1835–1838) належав до кола «Руської Трійці». Товаришував також з Антіном Могильницьким. Висвячений 1840 року, працював на різних парафіях, зокрема: Мостище (повіт Калуш, 1840-41, адміністратор), Камінне (повіт Надвірна, 1841-42, адміністратор), Волосів (повіт Надвірна, 1841-42, опікун), Старі Богородчани (1842-45, сотрудник). Зазнавав утисків влади.
          З 1845, — парох Тишківців, того року очолив Городенківську повітову Руську Раду. За його ініціятиви, сприяння в Тишківцях було встановлено знак на скасування панщини 1848 року, відкрито школу 1856 року. Займані посади: Городенківський віце-декан декан (1864-65), декан (1865-70), інспектор народних шкіл Городенківського повіту. Друкувався в літературно-науковій газеті «Пчола» (1849 р.); перекладав Л. Верґілія («Пісню про хліборобство», «Скотарські поеми»), Е. Щульце, Гердера, наслідував Вальтера Скотта («Подорожній»).Помер та похований у родинному гробівці в селі Тишківцях.
         Твори О. Шухевича видав посмертно його син Володимир Шухевич під назвою «Переводи і наслідування Осипа Шухевича, з портретом і життєписом автора» (Львів, 1883). Автор передмови — Іван Франко. У передньому слові до книги «Переводи і наслідування Осипа Шухевича» І. Франко писав: «Переводи і наслідування, заміщені в цій книжці — пам'ятка життя і праці чоловіка майже не знаного в нашій літературі, а претім заслуговуючого на всенародне визнання. Переводи дуже корисно свідчать про те, як пильно Осип Шухевич прислуховувався до мови народної, яким обширним способом тієї мови він володів…. Праці Шухевича свідчать ще й о тім, на які широкі розміри задумували наші патріоти з доби нашого народного відродження працю на збагачення нашої словесності, як сміливо і совісно приступили до діла».

Ресурси віддаленого доступу: 

Шухевич Осип  [Електронний ресурс] Вікіпедія  : веб-сайт. – режим  доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D1%83%D1%85%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%9E%D1%81%D0%B8%D0%BFl,вільний (дата звернення: 03.01. .2016). – Назва з екрана.


 Іван Франко .Переднє слово до творів О. Шухевича[Електронний ресурс] Енциклопедія життя ат творчості І Франка  : веб-сайт. – режим  доступу:  http://www.i-franko.name/uk/LitCriticism/1883/TvoryOShuxevycha.html,вільний (дата звернення: 03.01. .2016). – Назва з екрана.

Шухевич Осип  [Електронний ресурс] Вікі  : веб-сайт. – режим  доступу:  http://mapyourinfo.com/wiki/uk.wikipedia.org/%D0%A8%D1%83%D1%85%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87%20%D0%9E%D1%81%D0%B8%D0%BF/,вільний (дата звернення: 03.01. .2016). – Назва з екрана.

ЗА УКРАЇНУ БОРОВСЬ ДО ОСТАННЬОГО ПОДИХУ [Електронний ресурс]Демократична Україна   : веб-сайт. – режим  доступу: http://dua.com.ua/2007/115/arch/10.shtml  ,вільний (дата звернення: 03.01. .2016). – Назва з екрана.

СТАРИЙ ЦВИНТАР, ДЕ ПОХОВАНА РОДИНА ШУХЕВИЧІВ, ПЕРЕТВОРИВСЯ НА ПАСОВИЩЕ (ФОТО) [Електронний ресурс] Агенція новин Фirtka.if.uа   : веб-сайт. – режим  доступу: http://vikna.if.ua/news/category/if/2014/03/05/16790/view,вільний (дата звернення: 03.01. .2016). – Назва з екрана.

Родина Шухевичів[Електронний ресурс] ІСТОРИЧНЕ ПРИКАРПАТТЯ: веб-сайт. – режим  доступу: http://www.history.iv-fr.net/article.php?id=930 ,вільний (дата звернення: 03.01. .2016). – Назва з екрана.

Нарис історії українського перекладу з класичних мов у Галичині до 1939-го року [Електронний ресурс]:Медієвіст веб-сайт. – режим  доступу : http://www.medievist.org.ua/2013/02/1939.html ,вільний (дата звернення: 03.01. .2016). – Назва з екрана.

Андрій Содомора Дерево в поемі Вергілія «Георгіки»: [Електронний ресурс] Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича   : веб-сайт. – режим  доступу: http://www.inst-ukr.lviv.ua/files/22/Sodomora_Paradyhma-6.pdf,вільний (дата звернення: 03.01. .2016). – Назва з екрана.

Біобібліографічну закладку підготувала провідний  бібліограф Шпакова Н




Обсудить на форуме