Наступали 4–6 тисяч вояків військ РРФСР на чолі з головнокомандувачем Михайлом Муравйовим, одну групу військ очолив Берзін, другу – Єгоров. Радянські війська складалися з червоногвардійців, солдат та балтійських матросів. Вони були добре озброєні, мали у своєму розпорядженні артилерію і бронепоїзд.

    Втрати (вбиті, поранені, полонені і зниклі безвісти): Війська УНР – до 250–300 вояків включно зі студентами і 10 старшин. З них Студентська сотня втратила понад 70 чоловік: 27 розстріляних полонених студентів та учнів за наказом Муравйова і Єгорова, 10–12 убитих у бою, 35–40 поранених. Радянські війська: за різним даними до 300 вбитих і до 1300 поранених.

    Ввечері 29 січня після гарматного руйнування та підпалу споруд залізничної станції наступаючими, сильного тиску на фронті та загрози оточення, українські війська організовано відступили, зібрали знайдених вбитих і поранених до поїзда, розібрали залізничну колію за станцією і відправилися до Києва. На станції Бобрик з’єдналися з Гайдамацьким кошем Слобідської України під командуванням С.Петлюри. А.Гончаренко відзначав у своїх спогадах, що на станції Бровари передав «релятивний звіт» про бій С.Петлюрі в присутності начальника штабу О.Удовиченка. Цей документ не пощастило виявити.

    Радянські війська після бою ще дві доби перебували в районі залізничної станції Крути і потім відновили наступ на Київ.
Матеріал підготувала провідний бібліограф  ЦМПБ Шпакова Н.