Центральна міська  публічна бібліотека ім. М. Горького

Довідково-інформаційний сектор

Краєзнавче бібліографічне дослідження “Про пам'ятник нашого міста - Меморіал воїнам,  які загинули звільняючи місто від фашистів” (35 років з дня встановлення) 

Шановні користувачі!

У Констянтинівці біля півтора десятка братських могил і місць пам'яті часів Великої Вітчизняної війни. Над кожним шефствують організації, підприємства, школи. Поклавши  руку на серце, визнаємо: окупити наш борг перед полеглими неможливо нічим. Мі можемо тільки зберігати про їх вічну вдячну пам'ять. У цьому  році виповнюється  35 років з дня встановлення одного з таких пам’ятників – “Меморіалу воїнам, які загинули  звільняючи наше місто від фашистів”. Пам'ятник знаходиться в сквері біля школи № 7.

 

Пропонуємо Вашій увазі  краєзнавче  бібліографічне дослідження “Про пам'ятник нашого міста - Меморіал воїнам,  які загинули звільняючи місто від фашистів”, яку складено на основі бібліографічних джерел Центральної міської публічної бібліотеки ім. М. Горького.

Після ознайомлення з інформацією,  Ви можете замовити  книги та статті, які Вас зацікавили  в читальному залі нашої бібліотеки. 

За довідками звертатись:

85113

м. Костянтинівка Донецької області

б/р Космонавтів, 11

тел. /факс(06272) 6-16-70

e-mail: konstlib@ukr.net

На братських могилах не ставлять хрестів

Перша надія на звільнення з'явилася в константинівців уже на початку 1943 року. Наші війська звільнили ряд населених пунктів у Донбасі: Лозову, Слов'янськ, Краматорськ. Танкісти з 4-го гвардійського корпусу вірвалися на південно-західну окраїну міста Новоселовку з боку Дружківки. Але їх зустріли сильна артилерійська й авіаційна відсіч ворога. У цьому бої загинуло 27 воїнів-танкістів і десантників. У лютий мороз їх підібрали з бойовища жителі - патріоти й поховали. А після звільнення міста останки радянських солдатів перепоховали в братській могилі на Новоселовском цвинтарі.

Сергієвська балка

У січні 1942р. у великий мороз поліцаї й жандарми зігнали до комендатури більшу групу проживаючих у місті громадян єврейської національності. У них відібрали цінності, насильно занурили в машини й вивезли на північно-західну окраїну Костянтинівки, де всіх розстріляли. Цілими родинами, не щадячи дітей і старих. Дотепер у народі називають цю балку «Єврейською». Тільки в одному зі збережених списків розстріляних  значиться більше п'ятисот прізвищ. А всього в ярах Сергієвської балки спочивають останки близько 5000 чоловік. Після війни тут був установлений скромний пам'ятник, над яким сьогодні шефствують керування водопровідно-каналізаційного господарства, хлопці з ОШ N16 і єврейський благодійний фонд « Хесед-Голда».

Після боїв 6 вересня 1943 року в сквер Шевченко доставили й поховали в братській могилі танкістів, що загинули при звільненні міста. Поруч із полеглими бійцями на постаменті встановили їхню бойову техніку - прославлений танк Т-34. Старожили й понині пам'ятають ці події, розповідають про них молоді. Наприкінці дня 5 вересня 1943 року 135-я танкова бригада, який командував підполковник Михайло Захарович Безнощенко, завершивши звільнення Артемівська, одержала наказ опанувати Костянтинівку і врятувати місто, тому що гітлерівці приступилися до його знищення. Трохи розвідників і взвод автоматників-десантників зав'язали бій на вулицях і вели його до підходу головних сил. Майже всю ніч тривала жорстока битва, билися за кожний будинок, вулицю. І вже у вечірньому випуску Совінформбюро, пролунало, що 6 вересня 1943 року Костянтинівка повністю звільнена від німецько-фашистських окупантів...

Постоїмо біля кам'яних плит, ушануємо пам'ять полеглих  воїнів мінутою мовчання.

 На згадку про визволителів

(Тридцять п'ять років тому в сквері біля школи №7 над могилами воїнів-визволителів був установлений меморіал і запалений вічний вогонь.)
У вересні 1943 року Костянтинівку звільнили від німецьких окупантів. На той момент у сьомій школі розташовувався госпіталь для поранених. Бійців, які не вдалося виходити, ховали недалеко від цього будинку. Усього утворилося 33 могили. На кожній установили таблички з іменами    й    званнями загиблих. Потім нa цьому місці з'явився скромний пам'ятник.

Сучасний вид меморіал одержав в 1974 році. У переддень святкування 30-річчя звільнення України був установлений і відкритий новий пам'ятник з базальту. Над ним працював відомий грузинський скульптор В. А. Чумбуридзе. Він і зараз викладає в Тбіліській академії мистецтв.

Сам пам'ятник являє собою скульптурну композицію, в основу якої покладена ідея нерушимої дружби радянських народів, що повстали на боротьбу з німецько-фашистськими загарбниками, їхні єдності й прагнення до перемоги над загальним ворогом. Комплекс складається зі скульптури жінки з автоматом у руках, що символізує Батьківщину-Мати, а також фігури пораненого бійця, що  підтримує його воїна й уклінного солдата, що дає клятву на могилі товаришів. По обидва боки від пам'ятника розташовані 33 могили воїнів, на яких покладені прямокутні мармурові надгробки з іменами загиблих. Група могил оточена із двох сторін невисокими панелями, на правій з них прикріплена чорна мармурова меморіальна дошка.

У відкритті меморіалу брали участь 1-й секретар ГК КПУ Євген Корягин, голова Костянтинівського міськвиконкому Микола Мотін і його заступник Юрій Половців, Почесний    громадянин    міста генерал-майор  Михайло Безнощенко, Герой Соцтруда, працівник хімзаводу Сергій Беліков, група солдатів і офіцерів 135-й танкової бригади, що звільняла місто, а також представники трудових колективів і громадських організацій, родичі  похованих  тут солдатів.

В урочистій обстановці з пам'ятника зняли покривало, потім запалили Вічний вогонь. Його взяли в пам'ятника 13-ти розстріляним робітником пляшкового заводу, а доставив смолоскип на бронетранспортері командир батальйону Кайтан Олександрович Савицький, що одним з перших увірвався в Костянтинівку в ніч із п'ятого на шосте вересня 1943 року. Солдати 135-й танкової бригади дали залп. А ветерани ВОВ обсадилися меморіалу дерева, оформивши алею слави.

На торжестві були присутні й московські журналісти: газетярі й телевізійники. Керував зйомками полковник Микола Глухів (Почесний громадянин нашого міста, командир 23-го танкового корпуса, до складу якого входила 135-ая танкова бригада). Пізніше був створений фільм, у який вмонтували кадри військової хроніки, зроблені при звільненні міста. В 1983 році цей фільм у двох екземплярах подарували нашому місту. Коли його демонстрували на кіноекранах Костянтинівки, глядачі плакали...

І хоча сьогодні в могил не горить Вічний вогонь (його умовно запалюють тільки по святах, опускаючи в нішу палаючі свічі), він - у серцях вдячних костянтинівців, які пам'ятають кожного з 187-мі воїнів, що склали своїх голів за наше місто.

 Література, використана при складанні краєзнавчого дослідження.

Статті:

Шередека В. В память освободителям /В.Шередека //Знамя индустрии. - 2009. - 23 июля. - С.3.

Сытник Е. Сохранить культурное наследие /Е.Сытник //Знамя индустрии. - 2009. - 26 мая. - С.1.

Сытник Е. На братских могилах не ставят крестов /Е. Сытник //Знамя индустрии. - 2005. - 8 сентября. - С.3.

Мы этой памяти верны. Митинг у мемориала погибшим винам в районе ОШ №7. //Знамя индустрии. - 1983. - 7 сентября.

Слава тебе, воин – освободитель. Открытие памятника воинам, погибшим при освобождении Константиновки //Знамя индустрии. - 1975. - 15 октября. - С.2.

Книги:

63.3(4УКР-4Дон)                                

К64      Константиновка: Очерки об истории города. - Донецк: Донбасс, 2005. - 136с.            

63.3(4УКР-4Дон)                                

Н15       Навечно в памяти потомков: Рассказы, воспоминания, очерки о Великой Отечественной войне. - Донецк: АЛАН, 2005. - 284с.                                 

63.3(2укр-4 Дон)

Памятные места Донбасса. Путеводитель. - Донецк: Донбасс, 1984. - 240с.                                              

76.12        

С48         Слово, творящее добро. Журналисты Константиновки о себе, своей профессии, о событиях, о встречах с интересными людьми. - Донецк: Аллан, 2004. - 440  с.      

Шановні користувачі! Використовуйте інформаційні ресурси нашої бібліотеки. 

Інтернет-центр  працює для Вас. Звертайтесь до сайту нашої бібліотеки: http://konstlib.net

Краєзнавче бібліографічне дослідження  підготувала провідний бібліограф довідково-інформаційного  сектору  Шпакова Н. М.