,
Ми в youtube

Ми в facebook

Ми в instagram

Ми в twitter

Ми в смартфоні

Наше опитування
Як ви вважаєте, чи потрібна нашій громаді бібліотека?
Так
Ні
Не знаю
Інше


Показати усі опитування
Архів новин сайту
Листопад 2024 (5)
Жовтень 2024 (20)
Вересень 2024 (42)
Серпень 2024 (30)
Липень 2024 (37)
Червень 2024 (36)
«    Листопад 2024    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 
Наша адреса:

Костянтинівська центральна міська бібліотека знаходиться за адресою:
85113 м. Костянтинівка Донецької області
б/р Космонавтів, 11
тел. /факс(06272) 6-16-70
e-mail: konstlib(dog)ukr.net

Літній графік роботи с 1 липня по 31 серпня: бібліотека працює с 10:00 до 18:00. Вихідні - неділя, понеділок.

Проїзд від залізничного вокзалу автобусом №1,2,6 до зупинки "Універсам"

Банківські реквізити бібліотеки:

Рахунок № 35425007003007
УДК у Донецькій області
МФО 834016
Код організації (ЄДРПОУ) 00183816

 

Форум
Фотоальбом
Оголошення

Моя байка - ні бійка, ні лайка…

 

КЗК «ЦСПБ»
Костянтинівська  центральна  міська публічна бібліотека
Довідково - інформаційний сектор
Моя байка - ні бійка, ні лайка… 
 Листок-персоналій
(210 років від дня народження Левка Боровиковського, українського письменника)
       Левко Іванович Боровиковський народився 22 лютого 1806 року в с. Милюшках, Хорольського повіту на Полтавщині, в родині дрібного поміщика. Дід поета, миргородець Лука Боровик, походив із старовинного козацького роду. Він добре малював і грав на гуслях. Свій хист передав дітям. Відомим портретистом був його син В. Л. Боровиковский, у якого деякий час вчився живопису молодший брат - батько поета. Левко Іванович із своїми синами також захоплювався малюванням. Усе це дало підставу селянам по-вуличному називати Боровиковських Маляренками, а куток, де вони мешкали, - Маляренківщиною. Читати й писати він навчився дома. повітове училище в м. Хоролі (1818 - 1822), Полтавська гімназія (1822 - 1826) - такі наступні етапи його навчання (серед викладачів був учитель російської словесності І. Г. Бутков). 1826 року Л. Боровиковський вступив до Харківського університу, етико-філологічний відділ філософського факультету.
       Особливий вплив на юнака справив український поет П. Гулак-Артемовський, який викладав тут російську історію, польську мову і статистику, керував студентським літературним гуртком.   Старший брат поет зазначив у своїх спогадах, що в університеті тоді панували "холодна байдужість і мертвотний формалізм", як убивали творчу думку молоді. Так, коли в "Вестнике Европы" з'явилась перекладена Боровиковським балада А. Міцкевича "Фарис" із схвальним відгуком, то автор перекладу мав неприємності від інспектора, оскільки без його відома студенти не мали права друкувати свої твори. У студентські роки з'являються перші оригінальні твори поета: в 1828 р. "Вестник Европы" надрукував його поему-билину "Пир Владимира Великого" і баладу "Молодиця", які були написані у виразно романтичному стилі.
       Після закінчення університету в 1830 р. "со степенью кандидата за отличие" Л. Боровиковський викладає викладає в Курській гімназії історію, а згодом - латинську мову. Пізніше його було переведено в Новочеркаську гімназію, а потім - у Полтавську та місцевий Інститут благородних панночок.  Серед його учнів був кириломефодійовець І Посяда і майбутній байкар Л. Глібов.   Це був період найпліднішої творчої праці Л. Боровиковського. Крім романтичних поезій, з-під його пера виходить багато байок, він працює над укладанням словника української мови, записує зразки народної творчості.
       За своє творче життя поет написав понад 250 байок, 24 балади і думи, в основу яких покладені народні перекази, повір'я; переклав російською мовою низку творів А. Міцкевича, підготував до друку 15- українських народних пісень і 1200 прислів'їв та приказок. Він записував народні перекази, повір'я, забобони, а також способи простонародного лікування різних хвороб тощо.
       1852 року в Києві було видано збірку Л. Боровиковського "Байки і прибаютки". Пізніше окремі його твори зрідка друкувались у різних виданнях.         Відомостей про останні роки життя Л. Боровиковського майже немає. Помер поет 26 грудня 1889 р., поховано його в рідних Милюшках. 

Радимо прочитати із фонду бібліотеки: 
Боровиковський Л.І. Твори [Текст]/Л.І.Боровиковський .-К.:Дніпро,1980.-135с.

Віддалені ресурси:
Боровиковський Левко Іванович[Електронний ресурс] Вікіпедія : веб-сайт. - Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%BA%D0%BE_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87  ,вільний, (дата звернення: 11.02 .2016). - Назва  з  екрана.
Левко Боровиковський (1806-1889) Біографія.Творчість. [Електронний ресурс] Довідник школяра  : веб-сайт. - Режим доступу : http://lessons.com.ua/levko-borovikovskij-1806-1889/   ,вільний, (дата звернення: 11.02 .2016). - Назва  з  екрана.
Боровиковський Левко : Творчість [Електронний ресурс] Клуб поезії   : веб-сайт. - Режим доступу : http://www.poetryclub.com.ua/metrs.php?id=94&type=tvorch ,вільний, (дата звернення: 11.02 .2016). - Назва  з  екрана.
Боровиковський Левко Іванович (1806—1889)Вірші. [Електронний ресурс] Укр. Літ. орг  : веб-сайт. - Режим доступу : http://ukrlit.org/borovykovskyi_levko_ivanovych/tvory ,вільний, (дата звернення: 11.02 .2016). - Назва  з  екрана.
Листок- персоналій підготувала провідний бібліограф Шпакова Н.








Обсудить на форуме