І ти колись боролась, мов Ізраїль,
Україно моя! Сам Бог поставив
супроти тебе силу невблаганну
сліпої долі.
Леся УКРАЇНКА
"І ти колись боролась, мов Ізраїль...", 1904
Цього року ми святкуємо 145-річчя з дня народження Лесі Українки (1871-1913), української письменниці, громадської діячки. Леся Українка – найславніша українська поетеса, послідовний та енергійний борець за утворення українського народу, за його консолідацію в політичну націю. Вся сукупність її творів – це образ ідеальної землі, земного раю, що зветься «Україною». Лесю Українку, славетну й улюблену письменницю нашого народу, феноменальну жінку у світовій культурі можна охарактеризувати її ж поетичним образом - "світло нагірне". Нагірною проповіддю було її слово, що будило з алергійного сну націю й вселяло віру й надію в її духовні сили.
На черговому засіданні літературного об’єднання «Натхнення» редакції газети «Знамя индустрии» присутні місцеві поети мали змогу ознайомитися з життєвим шляхом і творчою спадщиною видатної української письменниці, поринути у глибину поетичного світу Лесі Українки за допомогою перегляду відеофільму «Леся Українка». У віршах знаменитої українки, які звучали у виконанні членів літературного об’єднання (кожен поет вибрав свій, улюблений вірш), відчувався і легкий сум, присутній у любовній ліриці, і почувалася глибока і ніжна любов до рідної нашої мати - України. Як писав І.Франко: «Це талант наскрізь мужній, хоч не позбавлений жіночої грації і ніжності… Її поезія – то огнисте оскарження того гніту сваволі, під яким стогне Україна».
Видатні поети ніколи не полишають нас. З’єднавши своє життя з мріями та стражданнями людей, із їхнім пориванням до волі й щастя, вони крокують великою землею безсмертя. Будуть відходити віки, будуть приходити віки…а вічне увійде у вічність, не так у бронзу чи мармур, як в очі людські, в надії людей, бо допоки живе надія – живий і народ. То ж будемо і ми вчитися терпінню, вірі, любові і надії у нашої неповторної Лесі.