Поезія – це музика душі.

Це ніжні струни, що у серці грають.

Це писані не розумом вірші,

Здається, кращого у світі цім немає…

Поезія – це музика душі.

Це промінь теплий, що милує очі.

Це вся любов, все горе і весь сміх,

Це сльози всі недоспаної ночі.

Поезія – це музика душі.

Це скарб блаженний, що не кожен має.

Це світло думки та багатство серця,

Це слово з словом гру цікаву грає.

                             Ірочка Ломако

   

    «Нехай комусь від щедрої планети високі титули, гучна хвала. Таких дарів не дістають поети, мені зоря любов твою дала» –  писав Вільям Шекспір про трофеї поета. Оскар Уайльд говорив, що поезія існує, або у житті, або на папері. Усі погляди й думки майстрів слова література бережно плекає, адже кожен поет – це інша таємниця, його історія унікальна.

   Саме такому виду мистецтва як поезія було присвячене чергове засідання літературного об’єднання «Натхнення» редакції газети «Знамя индустрии». Відкрила літературну зустріч пров. бібліотекар ЦМПБ Тютюнік С.О., яка ознайомила присутніх з історією та виникненням саме поезії, розповіла, хто був першим автором древніх віршів-гімнів та повідала про чотири часові епохи всього історичного існування поезії згідно думки англійського історика Томаса Лав Пікока. Чудовим музичним доповненням стали пісні на вірші великих українських поетів Т. Шевченка, Л. Українки, І. франка у виконанні відомих сучасних виконавців М. Гнатюка «Час рікою пливе», В. Козловського «Чого являєшся мені у сні», О. Юнакової «Хотіла б я піснею стати», Олександра Якушенко та Мар'яни Коробйової «Тече вода з під явора».

    А далі гості літературної зустрічі «Поезія – музика душі» поринули у чарівний світ поезії. Вірші сучасні, вірші романтичні, вірші філософські читали  костянтинівські поети, широко відомі не тільки в нашому місті, а й за його межами: Н. Фадєєва-Штанько, Л. Донченко, В. Неклець, М. Мілий, Н. Миронова, О. Степанчук, А. Константинов та ін. Щирі і проникливі слова поезії нікого не залишили байдужим, адже поезія - це насолода словом.

     Мало хто стає великими і відомими поетами, але багато хто хоча б раз в житті намагався писати вірші. Адже більшості людей далеко не чужі ті "прекрасні пориви душі", які і спонукають людину взяти ручку, листок паперу і почати творити. Пишіть вірші, не замислюючись про славу і безсмертя. Адже навіть маленький, нікому не відомий вірш, написаний дитиною, - це теж величезний духовний внесок у справу культурного і інтелектуального процвітання всього суспільства.

                 Провідний бібліотекар Костянтинівської  ЦМПБ  Тютюнік С. О.