Година – спомин «Чорнобиль… Трагедія…Пам’ять»

   26 квітня  2016 року виповнюється 30 років з моменту страшної для всього людства техногенної ядерної катастрофи - аварії на Чорнобильській атомній електростанції, розташованої у м. Прип'ять Київської області. Масштаби цієї події набули характеру велетенської екологічної катастрофи, що зачепила життя десятків мільйонів людей в Україні та в сусідніх країнах. Збитки від катастрофи не піддаються обліку, бо неможливо оцінити шкоду, завдану здоров'ю людей, втрати від радіоактивного забруднення довкілля, орних земель, джерел водопостачання, рідних домівок. Наслідки чорнобильської трагедії ще сотні літ відчуватимуть на собі майбутні покоління.

      Чергове засідання членів літературного об’єднання «Натхнення» редакції газети «Знамя индустрии», було присвячено темі аварії на Чорнобильській АЕС. Присутні на заході мали змогу ознайомитися з причиною та наслідками Чорнобильської катастрофи, вшанувати пам’ять ліквідаторів ЧАЕС, ознайомитися з задокументованими свідченнями очевидців тих страшних подій, дізнатися про сучасний стан Чорнобильської АЕС.

    Далі лунали вірші костянтинівських поетів, членів літературного об’єднання, присвячені  темі Чорнобильської катастрофи. 

     Хвилиною мовчання вшанували пам’ять всіх загиблих внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції.

  ...Страшні наслідки Чорнобильської трагедії: смерті, хвороби, безлюдна пустеля навколо станції. 26 квітня — День національної жалоби. Про те, що сталось, не можна забувати. Лише пам'ять і вдячність тих, хто живе на обпаленій радіацією землі, може бути хоч якоюсь винагородою тим, хто поклав на цей «атомний вівтар» своє здоров'я та життя. Пам'ять — це данина живих усім, хто загинув, рятуючи інших. Нехай ніколи не замовкають дзвони людської пам'яті, що не даватимуть забути про трагедію

                 
                                 Провідний бібліотекар Костянтинівської  ЦМПБ  Тютюнік С. О.

Л. Донченко

«ЗОНА ОТЧУЖДЕНИЯ»

Уж три десятка лет, как прогремел Чернобыль

Буянит рыжий лес на месте рыжины.

Природа отмела мутантов двухголовых, 

И шестиногих нет в кварталах тишины.

Был Припять – городок из густонаселенных, 

И Набережной шум, и диско дискотек.

Неугомонный центр – фасонным эталоном, 

Да ОТЧУЖДЕНЬЕМ стал не на десяток лет!

Вопили облака нависшей катастрофой:

«Пусть молодость живит живые города!»

В округе старики из редких самоселов

На страх свой и на риск остались навсегда.

Л.  Ганнич 

«ЧОРНОБИЛЬ»

Чорнобиль – біль душі, аварія,

То горе, що припинило не одне  людське життя,

Що охопило величезніші простори.

Ті сльози людства не впадуть у небуття.

То сльози матері, дружини та дитячі,

Хто їх осуше, хто припине біль?

Вони додолу падають болячі,

Хто знищити людей поставив ціль? 

А вони йшли – сини своєї рідної держави,

Загороджаючи собою усіх нас.

Вони не думали про нагороди і про лаври,

Бо йшли вони  виконувать наказ.

Вони своїм життям півсвіту захистили

Чиїсь чоловіки, батьки, сини, 

Бо рятували нас, ідучи до могили.

То як інакше? Хто як не вони?

Вклоніться ж їм! Хвилиною мовчання

Ви людям цим пошану віддасте.

Цей біль ні з чим не має порівняння.

Хай з квіток шлях до їх могил не заросте!

М. Милый

      ИСПОВЕДЬ УЧАСТНИКА 

ЛИКВИДАЦИИ АВАРИИ НА ЧАЄС1

Свиданья длилось две минуты

(Коварной «Машенька» была).

В свинец одеты и обуты – 

Таких к себе она ждала.

И после нескольких свиданий

Вселялся в нас аристократ;

То «светлость», словно из преданий, 

«Сиятельство», как «не возврат».

Торжеств минуя, посвящались.

У каждого был титул свой.

И хоть не все, но догадались, 

Что дальше путь ведет домой.

А там – врачи, постель, болезни, 

Неумолимой будет жизнь.

Пойдем в утиль, почти исчезнем,

Но хочется еще пожить.

По неизведанной дороге

Вперед пошли, был дан приказ.

И не свернули с полдороги,

Вновь повторили б и сейчас.

1.Робоча зміна на покрівлі чорнобильського ядерного реактору в зоні М, яку називали «Машенька», тривала до двох хвилин. Інтенсивність випромінювання в цій, найнебезпечнішій, зоні становила більш ніж 2 тисячі рентген. Місцями випромінювання було більше 12 тисяч рентген. Працювали в свинцевому захисті, покритому прогумованим халатом. Після перевищення в організмі дози радіації в 25 Бер ліквідатора не мали права залучати до робіт. Жартома це називалося «відправити в утиль». Ліквідаторів, отримавши дозу радіації до 100 Бер жартома називали «Світлість», якщо доза була більшою - «Сіятельство».