Микола Степанович Гумільов (1886-1921) - це видатний поет Срібного століття, творець нового напрямку в поезії під назвою акмеЇзм. Людина з широким світоглядом, літератор, перекладач, учасник етнографічних експедицій в Африку, гусарський прапорщик, нагороджений у Першу світову війну двома Георгіївськими хрестами, його життя закінчилося вельми трагічно - він був розстріляний за звинуваченням у неіснуючій змові. Дуже довгий час його творчість була під забороною, однак покоління люблячих читачів її зберегло.
Літературний урок «Микола Гумільов. Життя й особистість» для своїх колег, членів літературного об’єднання «Натхнення», підготувала й провела костянтинівська поетеса Н.І. Миронова. Вона ознайомила присутніх на заході місцевих поетів з цікавими фактами біографії та письменницькою долею видатного російського поета, торкнулася й особистого життя Миколи Степановича (дружиною Гумільова була відома поетеса Анна Ахматова), розповіла про арешт і загибель М. Гумільова.
Яскраві і фантазійні, романтичні і філософські вірші улюбленого поета декламували присутні на літературному уроці костянтинівські поети Н. Штанько, М. Милий, В. Неклець, О. Степанчук.
Кожен вірш М. Гумільова відкриває новий погляд на бачення людиною світу. Зміст і вишуканий стиль віршів Гумільова допомагають нам відчути повноту життя. Вони є підтвердженням того, що людина сама може створити яскравий, барвистий світ, залишивши сіру буденність. Прекрасний художник Микола Гумільов залишив цікаву спадщину, зробив значний вплив на розвиток російської поезії. Гумільов став одним із символів культури "срібного століття". І в його загибелі є не тільки трагічна, але і символічна сутність: культурний ренесанс у Росії був знищений, як був убитий і його поет.