КЗК « ЦСПБ»
Центральна міська публічна бібліотека
Довідково-інформаційний сектор
Скажіть- чому найкращі люди живуть так мало? Івану Миколайчуку 75
Інформаційна закладка
Шановні користувачі!
Сьогодні Івану Миколайчукові виповнилося б 75 років. Але він помер у серпні 1987-го. Шевченківською премією його нагородили посмертно, а звання народного Іван так і не отримав. Правда, він і без того був ним.
"Я не знаю більш національного народного генія... До нього це був Довженко", - так про Миколайчука сказав Сергій Параджанов. 46 років життя. 34 ролі, 9 сценаріїв, дві режисерські роботи.
Довідково- інформаційний сектор підготував для вас інформаційну закладку. Радимо ознайомитись.
ОСНОВНІ ДАТИ ЖИТТЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ
Іван Васильович Миколайчук народився 15 червня 1941 року в селі Чортория Кіцманського району Чернівецької області в багатодітній селянській сім’ї.
1948-1958 рр.Навчався в Чорторийській початковій, Брусницькій семирічній, Вашківецькій школах.
1957 р. Закінчив шестимісячні курси Чернівецького музичного училища за спеціальністю «Хормейстер художньої самодіяльності» та став вільним слухачем Чернівецької музичної школи, де опановував гру на баяні.
1957-1961 рр.Навчався в театрі-студії при Чернівецькому українському музично-драматичному театрі
ім. Ольги Кобилянської. Водночас працював у цьому ж театрі.
1959-1961 рр.Навчався у Чернівецькій вечірній школі, де здобув середню освіту.
1961-1965 рр.Навчався в Київському інституті театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого, учень відомого режисера Віктора Івченка.
1964 р.У 22 роки зіграв роль Тараса Шевченка у кінофільмі «Сон».
1965 р. Став актором Київської кіностудії
ім. О.Довженка; зіграв роль Івана в кінофільмі за однойменним твором М.Коцюбинського «Тіні забутих предків» (режисер С.Параджанов). Фільм визнано однією з кращих кінокартин світу всіх часів і народів. Він отримав близько десяти призів і нагород на міжнародних фестивалях у Києві (УРСР), Римі (Італія), Салоніках (Греція), Мар-дель-Плата (Аргентина) та ін.
1967 р. Зіграв роль Давида Мотузки в кінофільмі «Бур’ян» за романом А.Головка (режисер А.Буковський).
Став лауреатом Республіканської премії ЦКЛКСМ України ім. М.Островського.
1968 р. Присвоєно звання «Заслужений артист України» за роль Миколи у кінофільмі «Камінний хрест» (режисер-постановник Л.Осика).
1971 р.Написав у співавторстві з Ю.Іллєнком сценарій фільму «Білий птах з чорною ознакою», в якому зіграв одну з головних ролей - Петра Дзвонаря та уклав музику.
1972 р.Зіграв роль козака Василя у фільмі «Пропала грамота» за твором М. Гоголя.
1979 р.Дебютував як режисер. На Київській кіностудії ім. О.Довженка зняв фільм «Вавилон-ХХ» за твором В.Земляка «Лебедина зграя», був співавтором сценарію, виконавцем головної ролі (Фабіан) та укладачем музики.
1980 р. На Всесоюзному кінофестивалі в Душанбе здобув приз «За кращу режисуру».
1981 р. Режисер фільму «Така пізня, така тепла осінь» (сценарій написав у співавторстві з В.Коротичем), зіграв роль Григора, уклав музику.
Нагороджений орденом «Дружби народів».
3 серпня 1987 р.Помер після важкої хвороби. Похований на Байковому цвинтарі в Києві.
1988 р.Удостоєний Державної премії УРСР ім. Тараса Шевченка (посмертно) (тепер Національна премія України ім.Т.Шевченка).
Став дипломантом Всесоюзного кіно-фестивалю-88 (Баку) за видатний внесок у радянське кіномистецтво (посмертно).
Брусницькій середній школі (Кіцманського району) присвоєно ім’я І.Миколайчука.
1989 р.Кращому Чернівецькому кінотеатру присвоєно ім’я Івана Миколайчука.
1991 р.Відбувся перший Всеукраїнський кіно-фестиваль ім. І.Миколайчука в Києві
(8-14 листопада) та у Чернівцях (16-19 листопада).
Відкрито мистецько-меморіальний музей-садибу І.Миколайчука в с. Чортория Кіцманського району, встановлено пам’ятник біля родинного обійстя.
Названо вулиці в селах Чортория, Брусниця (Кіцманський район), Глибочок (Сторожинецький район), містах Вашківці, Кіцмань, Чернівці.
Встановлено меморіальну дошку в Чернівцях на вул. ім. І.Миколайчука.
1997 р.Встановлено меморіальну дошку на Київській кіностудії ім. О.Довженка (скульптор Л.Козуб).
2000 р.Ім’я Івана Миколайчука занесено на «Алею зірок» (Театральна площа, м.Чернівці).
2008 р.Видано книгу «Іван Миколайчук. Сценарії» за сприяння дружини кіномитця Марії Миколайчук.
Нагороджений орденом «Лицар Вітчизни» та шаблею (посмертно).
Радимо прочитати:
Белые
птицы Ивана Миколайчука //Натали.-2016.-№6.-С.44-49.
Трымбач С Иванова грамота./С.Трымбач//День.-2013.-23 августа.-С.15
===================================================================
НЕЗНЯТИЙ КАДР НЕЗІГРАНОЇ РОЛІ
(Ліна Костенко)
Його в обличчя знали вже мільйони.
Екран приносить славу світову.
Чекали зйомки, зали, павільйони, -
чекало все! Іван косив траву.
О, як натхненно вміє він не грати!
Як мимоволі творить він красу!
Бур'ян глушив жоржини біля хати,
і в генах щось взялося за косу.
Чорніли вікна долями чужими.
Іван косив аж ген десь по корчі.
Хрести, лелеки, мальви і жоржини
були його єдині глядачі.
І не було на вербах телефону.
Русалки виглядали із річок.
Щоденні старти кіномарафону
несли на грудях фініші стрічок.
Десь блискавки - як бліци репортера,
проекція на хмару грозову.
На плечі стрибне слава, як пантера, -
він не помітив, бо косив траву.
Інформаційну закладку підготувала провідний бібліограф Шпакова Н