Центральна міська публічна бібліотека

Довідково-інформаційний сектор

 

125 років від дня народження Павла Петровича Филиповича (1891–1937). Український поет, літературознавець, критик, перекладач, представник київської групи «неокласиків», дослідник європейського та вітчизняного літературного процесу. Один з основоположників шевченкознавства, редактор збірників «Шевченко і його доба» (1921, 1925, 1926), професор і викладач Київського університету, співробітник бібліографічного журналу «Книгар». Автор збірок поезій «Земля і вітер», «Простір», літературознавчих розвідок «Шевченко і декабристи», «З новітнього українського письменства», перекладів творів французьких письменників.

2 вересня

205 років від дня народження Івана Миколайовича Вагилевича (1811–1866). Український поет, літературознавець, перекладач, архівіст, філолог, фольклорист, етнограф, громадський і культурний діяч, поборник національно-культурного відродження українського народу Галичини, збирач фольклорно-етнографічних матеріалів карпатських сіл. Працівник львівської бібліотеки Оссолінських, науковий керівник і директор міського архіву Львова. Один з організаторів «Руської трійці», перекладач «Слова о полку Ігоревім» українською і польською мовами, співавтор альманаху «Русалка Дністрова». Автор розвідок з історії «Літопис Нестора», «Хроніка південної Руси», нарису «Замітки о руській літературі», праць з мовознавства «Розправи про мову південно-руську», «Граматика мови малоросійської в Галичині», укладач «Словаря южноруського язика», один з упорядників і видавців «Словника польської мови».

160 років від дня народження Василя Лукича (Володимир Лукич Левицький, 1856–1938). Український освітній і культурно-громадський діяч, видавець, журналіст, літературознавець, критик, бібліограф, член «Академічного гуртка» Львівського університету, прихильник поглядів «народовців», поборник національно-культурного відродження українського народу. Видавець альманахів «Дністрянка», «Ватра», «Антологія руська», редактор журналу «Зоря», упорядник, редактор і видавець календарів «Просвіти», творів Т. Шевченка, С. Руданського, М. Старицького та ін. Автор літературознавчих статей, щорічних бібліографічних оглядів «Бібліографія руська, російська, польська, німецька, французька, чеська», бібліографії музичної літератури «Музикалія» та статей з бібліографії, історії.

7 вересня

135 років від дня народження Андре Мазона (1881–1967). Французький філолог-славіст, літературознавець, член Французької академії написів і красного письменства, учений секретар Інституту живих слов’янських мов, професор слов’янської філології Страсбурзького університету, Колеж де Франс, директор Паризького інституту слов’янознавства, іноземний член-кореспондент АН СРСР та низки зарубіжних академій, член НТШ у Львові, викладач французької мови Харківського університету, засновник і редактор (понад 45 років) журналу «Огляд слов’янських студій». Автор праць із слов’янського мовознавства, граматики російської та чеської мов, розвідки про «Слово о полку Ігоревім», статей з історії української літератури «Марко Вовчок в Італії», «Про Шевченка» тощо.

8 вересня

Міжнародний день письменності (грамотності).

90 років тому (1926) РНК УСРР видала постанову «Про прийом у вищі школи УСРР», відповідно до якої скасовувалася розкладка місць (за куріями) щодо прийому до вищої школи, збільшувався доступ у вузи представникам національних меншин та українцям, які перебували за межами республіки.

12 вересня

95 років від дня народження Станіслава Лема (1921–2006). Польський письменник (народився й навчався у Львові), учасник Руху Опору, представник науково-філософської фантастики. Автор романів «Астронавти», «Маска», «Катар», роману-утопії «Магелланова хмара», філософського роману «Соляріс» (однойменний фільм), роману-трактату «Голос Неба», збірок науково-фантастичних оповідань «Сезам», «Зоряні щоденники», «Книга роботів», філософсько-соціологічних праць «Діалоги», «Сума технології», «Абсолютний вакуум», присвячених питанням кібернетики, космонавтики, футурології, монографії «Фантастика і футурологія» (у 2 т.), автобіографічних романів «Незагублений час» і «Високий Замок».

14 вересня

105 років від дня народження Паоли Володимирівни Утевської (1911–2001). Українська письменниця, працівник редакцій «Літературної газети» та журналу «Вітчизна», автор книжок для дітей «З чорного золота», «Квітковий годинник», «Вічні мандрівники», «Таємниці твоєї кімнати», «Костикова зелена республіка», «Невмирущі знаки», «Історія фарфорової чашки» та ін.

15 вересня

125 років від дня народження Агати Крісті (1891–1976). Англійська письменниця, майстер детективного жанру, твори якої належать до так званого «інтуїтивного детективу». Автор романів «Пуаро розслідує», «Десятеро негринят», «Таємниця камінів», «Убивство Роджера Екройда», «Східний експрес», «Смерть на Нілі», п’єс «Мишоловка», «Свідок обвинувачення», збірки оповідань «Тринадцять проблем», повістей «Запізніла розплата», «П’ятеро поросят», «Таємниця Індійського острова» та ін.

16 вересня

95 років від дня народження Михайла Семеновича Логвиненка (1921–2002). Український літературознавець, критик, кандидат філологічних наук, член СП УРСР, заступник редактора «Робітничої газети», старший науковий співробітник Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка АН УРСР. Автор книжок «Микола Островський – художник слова», «Правда і характер. Думки про сучасну прозу», «Література і наука», «Романи Вадима Собка» та ін. Один з авторів монографії «Епоха, людина, література», нагороджений Почесною грамотою Президії ВР України (2001).

19 вересня

175 років від дня народження Анатоля Климентійовича Вахнянина (1841–1908). Український композитор, письменник, перекладач, мистецтвознавець, педагог і журналіст, громадсько-політичний діяч, викладач гімназій Перемишля й Львова, організатор і перший голова товариства «Просвіта», засновник і директор Вищого музичного інституту імені М. Лисенка у Львові, один із лідерів партії «народовців» у Галичині, один із перших почав писати лемківською говіркою. Автор оповідань з життя галицьких селян, міщан, урядовців, зокрема, «Око за око», «Женщина», «Ловці», «Як я став політиком», пісень, хорів на тексти Ю. Федьковича, О. Колесси (гімн «Шалійте, шалійте, скажені кати»), музики до драми «Назар Стодоля» Т. Шевченка, лібретто й опери «Купало», перекладів творів М. Гоголя, І. Тургенєва, укладач пісенників і підручників для шкіл.

105 років від дня народження Вільяма Джералда Ґолдінґа (1911–1993). Англійський письменник, учитель середніх навчальних закладів, автор філософсько-алегоричних, притчевих за формою, романів «Володар мух», «Спадкоємці», «Злодюжка Мартін», «Шпиль», «Ритуал посвяти», «Паперові люди», «Обмежений простір», «Ритуали на морі», «У тісному сусідстві», «Пожежа внизу» та інші. Лауреат Нобелівської (1983) і Букерівської (1980) премій.

20 вересня

105 років від дня народження Миколи Львовича Нагнибіди (1911–1985). Український поет, перекладач, заслужений працівник культури Білоруської РСР, член СП УРСР. Автор збірок віршів, балад, поем «Зерна», «Дніпроград», «Незабутнє», «Морські балади», «Оживуть степи», «На полі битви», «Висота», «Благословенна будь!», «Подвиг любові» та інші. Лауреат Державних премій СРСР (1952) та Української РСР імені Т. Г. Шевченка (1970).

21 вересня

150 років від дня народження Герберта Джорджа Веллза (Уеллс, 1866–1946). Англійський письменник, основоположник наукової фантастики, доктор біології, шкільний учитель природничих наук, член Фабіанського товариства – соціал-реформістської організації. Автор підручників з біології й фізіографії, науково-фантастичних романів «Машина часу», «Невидимець», «Війна світів», «Перші люди на Місяці», роману-трактату «Новий Мак’явеллі», роману «Сучасна утопія» та ін.

25 вересня

135 років від дня народження Лу Сіня (Чжоу Шужень, 1881–1936). Китайський письменник світової слави, публіцист, перекладач, громадський діяч, основоположник сучасної китайської літератури, викладач Пекінського університету і Педагогічного інституту, співробітник Міністерства освіти Китаю, член письменницьких організацій і керівник Ліги лівих письменників. Автор оповідань, віршів, публіцистичних статей, сатиричних казок, «Короткої історії китайської прози», перекладач і популяризатор у Китаї творчості Т. Шевченка.

26 вересня

Європейський день мов.

115 років від дня народження Семена Дмитровича Скляренка (1901–1962). Український письменник, публіцист, журналіст, перекладач, член СП УРСР, відповідальний секретар редакції часопису «Глобус». Автор повістей «Тиха пристань», «Матрос Ісай», «Україна кличе», романів «Бурун», трилогії «Шлях на Київ», історичних романів «Святослав», «Володимир», в яких уперше в художній літературі показано Київську Русь як визначну державу світу, що відіграла ключову роль в історії слов’янства, а твори про Княжу добу відіграли важливу роль у розвитку вітчизняного письменства.

29 вересня

150 років від дня народження Михайла Сергійовича Грушевського (1866–1934). Видатний український історик, соціолог, літературознавець, письменник, організатор національної освіти й науки, діяч національного, культурного й державного відродження України. Професор Львівського університету, голова НТШ у Львові, один із засновників і керівників Української національно-демократичної партії, Товариства українських поступовців, Українського наукового товариства в Києві, голова Української Центральної Ради, Президент Української Народної Республіки, академік ВУАН і АН СРСР. Організатор (на власні кошти) Київського міського училища імені С. Грушевського (згідно із заповітом батька), учительської семінарії у Коломиї. Засновник, головний редактор і видавець «Літературно-наукового вісника». Автор підручників і методичних посібників з викладання історії України в школі «Ілюстрована історія України», «Про старі часи на Україні. Для першого початку», «Про українську мову і українську школу», славнозвісної «Історії України-Руси» (у 10 т.), «Історії української літератури» (у 5 т.).

30 вересня

Всеукраїнський день бібліотек.