,
Ми в youtube

Ми в facebook

Ми в instagram

Ми в twitter

Ми в смартфоні

Наше опитування
Як ви вважаєте, чи потрібна нашій громаді бібліотека?
Так
Ні
Не знаю
Інше


Показати усі опитування
Архів новин сайту
Грудень 2024 (9)
Листопад 2024 (12)
Жовтень 2024 (20)
Вересень 2024 (42)
Серпень 2024 (30)
Липень 2024 (37)
«    Грудень 2024    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031 
Наша адреса:

Костянтинівська центральна міська бібліотека знаходиться за адресою:
85113 м. Костянтинівка Донецької області
б/р Космонавтів, 11
тел. /факс(06272) 6-16-70
e-mail: konstlib(dog)ukr.net

Літній графік роботи с 1 липня по 31 серпня: бібліотека працює с 10:00 до 18:00. Вихідні - неділя, понеділок.

Проїзд від залізничного вокзалу автобусом №1,2,6 до зупинки "Універсам"

Банківські реквізити бібліотеки:

Рахунок № 35425007003007
УДК у Донецькій області
МФО 834016
Код організації (ЄДРПОУ) 00183816

 

Форум
Фотоальбом
Оголошення

Творча зустріч у бібліотеці

  • 13 листопада 2016 |
  • 12:11 |
  • irina |
  • Комментарии: 0
  • |
  • Просмотров: 1087
  • |

 11 листопада у ЦМПБ відбулась незвичайна подія. До бібліотеки завітали учасники Східноукраїнського літературно-мистецького проекту «Кальміюс» - 2016 – сучасні українські поети Іван Гентош і Ярослав Петришин (м. Львів), а також український журналіст і письменник Олександр Гаврош (м. Ужгород). На творчу зустріч були запрошені учні старших класів загальноосвітніх шкіл міста – Костянтинівської гімназії (10, 11-а кл.), ЗОШ № 3 (8-б, 9-а, 9-б кл.), СОШ № 13 (10 кл.), ЗОШ № 2 (7 кл.).

Творча зустріч у бібліотеці

  Першим взяв слово український поет і пародист Іван Гентош. 

  Творча зустріч у бібліотеці

 Творча зустріч у бібліотеці

 Народився на Львівщині, закінчив Львівський політехнічний інститут, за фахом радіотехнік­електронщик, працює і проживає у Львові. Захоплюється літературою і поезією ще із шкільних років. В багатьох виданнях неодноразово публікував вірші і пародії  ("Літературний Львів”, "Дзвін”, ”Український шлях”, "Гуманістичний вісник”, "Нова неділя” та ін.). Львів’янин, український поет, пародист, автор трьох збірок лірики «Тривожні дзвони», «Понад усе!», «Страсті земні» та трьох збірок літературних пародій «Перли поперли», «Чавунні канделябри», «200 пострілів на ПМ». Співавтор п’яти колективних поетичних збірок. Більше десятка поетичних текстів покладені на музику. Численні публікації у літературних газетах, журналах, альманахах і антологіях. Член НСПУ, член Української асоціації письменників. Учасник, переможець і призер багатьох літературно-мистецьких фестивалів і конкурсів. Лауреат міжнародної літературної премії «Гілка золотого каштана» (2015р) Української асоціації письменників за збірку поезій «Понад усе!».

 Костянтинівцям автор прочитав вірші із нової збірки поезій «Понад усе!». До неї ввійшла переважно патріотична і філософська лірика. З анотації до книги: «Назва глибоко символічна, бо понад усе Батьківщина, перемога, воля. Понад усе родина, сім'я, діти… Понад усе любов. У книгу ввійшли патріотичні вірші про війну на Сході, сповнені героїзму і жаги до перемоги над агресором. У них тривога, біль і туга за тими, хто загинув у боротьбі з ворогом. Але не розпач, а віра і надія переповнюють ці рядки.

 В окремий розділ зібрані філософські вірші, в яких автор роздумує про вічні цінності, про наше місце у житті і світі, про сенс людського (і митецького) життя на землі.
 У третій частині – інтимна лірика. Тут магія весни і магія життя. А ще трепетні почуття осіннього кохання. І зворушлива глибина батьківської любові.»

«І на твоє – Не ми, то хто?
Сплакне у відповідь на ласку…
І купить італійську каску
За двісті євро – на АТО…»

«Вичистимо від «вати»,
Вимиєм каламуть –
Мусимо захищати
Нашу духовну суть…»

«До останньої миті креативні і вперті,
Нерозважно сміливі, як хлопці з-під Крут,
Ми помрем, як усі, бо митці таки смертні,
Але все, що створили, залишиться тут…»

«Вже павутинки у волоссі,
І сум-печаль в очах святі…
Та ще не осінь, ще не осінь –
Я цілував би очі ті…»

«…Зустріч цілий рік чекали двоє –
Певно, посміхаєшся у сні…
Десь у небі зараз лине Боїнг
І чимдуж несе Різдво мені…»

  Наступне слово взяв український поет Ярослав Петришин. 

 Творча зустріч у бібліотеці

 «На жаль, у мене було занадто багато талантів, щоб їх реалізацію розпочати саме з поетичного. Художню літературу любив, багато читав, але все, що стосувалося шкільної програми, робив виключно з обов'язку. В моїй голові весь час крутилися якісь вірші, образи, діалоги, особливо весь цей літературний процес активізовувався під час ходьби чи нудної механічної роботи. Але сісти за стіл і записати щось на папері – було вище моїх сил. Пригадую тодішні роздуми: от був би в мене портативний магнітофон, я б усе це наговорював на нього. А вже пізніше, коли він у мене з'явився, моя фантазія пішла далі – я почав мріяти про появу пристроїв, які будуть зчитувати мої думки і самотужки роздруковувати їх на папері. Одним словом, поезія жила в мені своїм життям, тихо народжувалася і так само тихо помирала.

  Свого першого вірша  написав у 5-му класі, він був присвячений Тарасу Шевченко.

  За подальші тридцять років я написав десь із десяток віршів. Писав переважно до якихось подій (як, наприклад, вірш на весілля моїх друзів, чи гімн загону у молодіжному таборі, або присвячував їх дівчатам. Спочатку писав російською мовою.  Але після того, як провів кілька місяців у Києві і відчув там засилля російської мови, то якось підсвідомо перейшов на українську.
  В другій половині вісімдесятих відкрив для себе багатьох поетів, які трохи розвіяли моє досить-таки гнітюче враження від тогочасної української поезії. Тоді ж познайомився з дівчатами із Польщі, які везли до Києва Дмитру Стусу збірку творів його батька, видану за кордоном («Палімпсести»), випросив книжку на вечір, перефотографував її, багато віршів вивчив напам'ять. З того часу вони стали жити в мені, і деякі з них зараз мені сприймаються як власні.
  Одним словом, любив поезію, читав, але сам практично не писав. І мабуть так і поховав би свій поетичний талант, якщо б одного осіннього дня не закохався в поетесу Інверно. І вже під впливом спілкування з нею почав активно писати. Вислідом чого і стала моя перша збірка поезій «Інверсія ночі». Друкуватись почав з 2009 року. 
  Пролунали вірші: «Лоботомія», «Матриця», «Панна», «Альбом», «Куля», «Муза», «Фотограф», «Калейдоскоп», «Кінець ери п'ятого сонця». 
  Цім віршам віриш, їх розумієш, вони уже належать читачеві.
 
 Незабутнє враження на костянтинівських підлітків надав відомий закарпатський письменник та журналіст
Олександр Гаврош.

 

Творча зустріч у бібліотеці

 Творча зустріч у бібліотеці

 Юнаки та дівчата мали хорошу нагоду поспілкуватися з цікавою людиною, зануритись у творчу атмосферу, дізнатися, як писав твори пан Олександр та ближче познайомитися з його виданнями, надрукованими за останні роки видавництвами України. Під час зустрічі багато слів було сказано про кропітку, пошукову роботу зроблену автором для написання книги «У пошуках Івана Сили», адже існує багато переказів, легенд про життя відомого силача, і дуже мало достовірних фактів. Крім того, були продемонстровані уривки з фільму «Іван Сила», знятого за книгою «Неймовірні пригоди Івана Сили» про відому «людину – легенду». Присутні висловили слова подяки авторові за творчі доробки. На завершення зустрічі бажаючі отримали автограф від автора та на згадку сфотографувалися з ним.

 Творча зустріч у бібліотеці

Творча зустріч у бібліотеці

 


 

 


 

 




Обсудить на форуме