КЗК «ЦСПБ»

Центральна міська публічна бібліотека

ДОВІДКОВО – ІНФОРМАЦІЙНИЙ СЕКТОР

  

До 85 – річниці з дня заснування Донецької області

Історична довідка

     Донецька область (у 1938–1961 — Сталінська) — адміністративно-територіальна одиниця України. У сучасних межах утворена 3 червня 1938, коли з її складу відокремили Ворошиловоградську область. Площа — 26 517 км? (4,4% загальної території України).Адміністративний центр — місто Донецьк. З 13 червня 2014 року обласну державну адміністрацію тимчасово перенесено до Маріуполя, а з 13 жовтня 2014 року — до Краматорська.

     Донецька область була утворена 2 липня 1932 року, до її складу увійшли 12 міських рад і 23 райони. Опісля голодомору край значною мірою було заселено росіянами .

    До складу області ввійшли: Артемівська, Ворошилівська, Горлівська, Кадіївська, Костянтинівська, Краматорська, Краснолуцька, Луганська, Макіївська, Маріупольська, Риківська, Сталінська міські ради й Гришинський, Лисичанський, Ровеньківський, Сорокинський та Чистяківський райони республіканського підпорядкування.  Зі складу Харківської області були передані 13 районів: Біловодський, Білолуцький, Верхньо-Тепловський, Лиманський, Марковський, Меловський, Ново-Айдарський, Ново-Псковський, Рубіжанський, Сватовський, Слов'янський, Старобільський й Троїцький (Покровський). Зі складу Дніпропетровської області було передано 5 районів: Велико-Янисольський, Волноваський, Старо-Каранський, Старо-Керменчицький і Старо-Миколаївський (Володарський). Обласним центром був Артемівськ, а з 16 липня 1932 — Сталіно.

      3 червня 1938 року Донецька область була поділена на Сталінську і Ворошиловоградську області. У складі Сталінської області залишилося 10 міст: Сталіно, Артемівськ, Горлівка, Костянтинівка, Краматорськ, Макіївка, Маріуполь, Орджонікідзе, Слов'янськ, Чистякове; 4 селища міського типу: Дебальцеве, Дружківка, Покровськ, Микитівка; 22 сільських райони: Авдіївський, Олександрівський, Амвросіївський, Андріївський, Велико-Янисольський, Будьонівський, Волноваський, Володарський, Дзержинський, Добропільський, Краснолиманський, Мангуський, Ольгінський, Петро-Мар'їнський, Покровський, Селідівський, Сніжнянський, Старобешевський, Старо-Каранський, Старо-Керменчикський, Тельманівський і Харцизький.

     Територія області з жовтня 1941 по вересень 1943 була окупована німецько-нацистськими військами і їх союзниками. Тимчасово надано назву Юзівська область. У листопаді 1961 Сталінська область перейменована на Донецьку.

     У 1965 році в області було 19 міст обласного підпорядкування: Донецьк, Артемівськ, Горлівка, Дебальцеве, Дзержинськ, Добропілля, Дружківка, Єнакієве, Жданов, Костянтинівка, Краматорськ, Красноармійськ, Макіївка, Селидове, Слов'янськ, Сніжне, Харцизьк, Чистякове, Шахтарськ. Згодом до них долучилися 1976 Ясинувата, у 1979 — Лиман, у 1987 — Кіровське, у 1990 році — Авдіївка, у 1991 році — Вугледар, у 1992 році — Жданівка, Докучаєвськ, Новогродівка.

      У грудні 1962 були збільшені сільські райони, чисельність яких склала 9 замість 21: Амвросіївський, Артемівський, Великоновоселівський, Волноваський, Володарський, Красноармійський, Мар'їнський, Новоазовський, Слов'янський. У 1963 році був утворений Старобешівський район. У січні 1965 створено 15 районів: Олександрівський, Амвросіївський, Артемівський, Великоновоселівський, Волноваський, Володарський, Костянтинівський, Красноармійський, Мар'їнський, Новоазовський, Слов'янський, Шахтарський і Ясинуватський. У грудні 1966 були утворені додатково три райони: Добропільський, Мангушський і Тельманівський.

      На всеукраїнському референдумі 1991 року 83,90% відсотків виборців підтримали Акт проголошення незалежності України. Надалі, однак, у Донецькій області спалахували сепаратистські настрої. Так, 2004 року у Сєвєродонецьку було проведено з'їзд депутатів усіх рівнів, на якому обговорювалося створення так званої «Південно-Східної Української Автономної Республіки».

      У 2014 році територія Донецької області стала ареною виступів сепаратистів, які 12 травня 2014 проголосили утворення на території області так званої Донецької народної республіки. Шляхом захоплень адміністративних будівель і відділків міліції сепаратисти встановили контроль над частиною території області. Як реакцію на дії сепаратистів, українська влада розпочала проведення антитерористичної операції.

      Область розташована на південному сході України в межах Донецького кряжа, Приазовської височини та частково Придніпровської низовини. На заході межує із Запорізькою та Дніпропетровською, на північному заході з Харківською, на північному сході та сході з Луганською областями України та з Ростовською областю Росії. З півдня область омивається Азовським морем.

     Довжина області з півночі на південь — 278 км, із заходу на схід — 201 км. Загальна довжина меж області становить 1 526 км, з них: сухопутні — 1 376 км, морські — 140 км. Найвища точка області — 344 м (координати: 48°16?09? пн. ш. 38°31?45? сх. д.), розташована поблизу селища Рідкодуб Шахтарського району, найнижче місце (? 0,4 м) — рівень води в Азовському морі.

     Крайня північна точка області — висота 195 м в Лиманському районі, південна — село Білосарайська Коса Мангушського району, західна — поблизу селища Комишуваха Великоновосілківського району, східна — поблизу села Верхній Кут Шахтарського району. Географічний центр області є в селищі Піски Ясинуватського району.

Список літератури:

 "Історія міст і сіл України в контексті регіональних досліджень", всеукраїнська наукова конференція з історичного краєзнавства (10 ; 2001 ; Донецьк). 

X Всеукраїнська наукова конференція з історичного краєзнавства "Історія міст і сіл України в контексті регіональних досліджень", м.Донецьк 28-29 вересня 2001р. [Текст] : програма. - К. ; Донецьк : [б.в.], 2001. - 54 с.