Постать Миколи Васильовича Гоголя чітко вирізняється на тлі російської літератури XIX століття. Цей геніальний письменник надав напрямок усьому літературному процесу на кілька десятиліть. До того ж Гоголь є одним з небагатьох письменників, який спромігся поєднати у своїй творчості два могутні культурні струмені — український та російський. Наслідком цього стала досі незбагненно прекрасна, зачудована, фантастична мова, рівної якій ще не прозвучало. 

     Микола Васильович Гоголь – великий письменник і драматург світового значення, який народився в Україні на Полтавщині. Батько його був праправнуком полковника козацького війська часів Богдана Хмельницького Остапа Гоголя. Пізніше знаменитий нащадок звеличить його до легендарної постаті й оспіває в образі Тараса Бульби. Але на черговому засіданні літературного об’єднання «Дзеркало» мова йшла не про відомий твір М.В. Гоголя «Тарас Бульба», а про знамениту поему, шедевр письменника «Мертві душі», якій до речі, в цьому році виповнилося 175 троків з дня виходу в світ (1842 р.). 

     Літературне знайомство з поемою «Мертві душі» розпочалося з історії створення та загальним задумом Гоголя,  ідейною композицією твору, коротким змістом і темою, та власне із знайомством з самим Миколою Васильовичем. В ході зустрічі стає зрозуміло, що центральною категорією і одночасно головним задумом поеми Гоголя є душа, наявність якої робить людину повноцінною і справжньою. Саме це є основною темою твору, і Гоголь намагається вказати на цінність душі на прикладі бездушних і черствих героїв, які становлять особливий соціальний шар Росії. Автор розповідає про те, що саме душа – це природа людини, без якої в житті немає ніякого сенсу, без якого життя стає мертвим і що саме завдяки їй можна знайти порятунок.

     «Суспільство утворюється само собою, суспільство складається з одиниць. Потрібно, щоб кожна одиниця виконала повинність свою… Потрібно згадати людині, що вона зовсім не матеріальна худобина, а високий громадянин високого небесного громадянства. Поки він хоч скільки-небудь не стане жити життям небесного громадянина, до того часу не прийде до порядку і земне громадянство». У цих словах, здається, сконцентровано абсолютно все, що треба знати сучасній людині про саму себе. Геніальний митець допомагав, допомагає і, безсумнівно, допомагатиме нам у справдженні цієї істини.