Одна з найяскравіших, самобутніх і талановитих поетес Срібного століття Анна Горенко, більш відома своїм шанувальникам як Ахматова, прожила довге і насичене трагічними подіями життя. Ця горда і одночасно тендітна жінка була свідком двох революцій і двох світових воєн. Її душу обпалили репресії і смерті найближчих людей. Біографія Анни Ахматової гідна роману або екранізації, що неодноразово і робили як її сучасники, так і більш пізніше покоління драматургів, режисерів і літераторів. Свій перший вірш Ахматова написала в 11 років - з тих пір і до кінця життя вона не переставала займатися поезією.
На черговому засіданні літературного об’єднанні «Дзеркало» Наталя Іванівна Миронова, талановита і витончена костянтинівська поетеса, підготувала й провела для своїх колег літературну годину «Анна Ахматова. Слово про поета». Вона ознайомила присутніх на заході місцевих поетів з сторінками біографії Анни Андріївни, дала загальну характеристику творчості видатної поетеси та спробувала виявити особливості звучання слова у віршах А.А. Ахматової. Торкнулася Наталя Іванівна й особистого життя Анни Ахматової. Костянтинівські поети читали свої улюблені вірші відомої поетеси.
Анна Ахматова не любила, коли її називали поетесою, і наполягала на тому, що вона - поет. Бо поет - це покликання, стан душі, який не залежить від статі. І їй, як справжньому поету, довелося пережити багато чого: гоніння, страшні роки репресій, війну... Але вона завжди залишалася ліричною і мудрою тендітною жінкою, яка оспівує вічні цінності любові і краси. Напевно, саме це допомогло Ахматової в найважчі моменти зберегти внутрішню силу і залишити яскравий слід в історії літератури і культури.