Українська народна пісня – знана й шанована в усьому світі. Один з перших збирачів народної пісні М. Максимович зазначав, що в українських піснях звучить душа українського народу і нерідко – його істинна історія. А відомий дослідник української народної творчості Олександр Дей писав: «Українська народна пісенність – ніби вічно мінливе поетичне море глибиною в шеренгу століть, а шириною – як уся українська земля… Котить і котить вона свої мелодійні хвилі по українських просторах і вихоплюється самоцвітами-бризками ген-ген за національні береги… »
«Українська пісня! Хто не був зачарований нею? Хто не пов’язує її з найсвітлішими спогадами про дитинство, юність, зрілість, з мріями бути красивим і ніжним, сильним і хоробрим? Який митець не був натхненний її багатющими мелодіями, безмежною широтою і красою її образів, її чарівною силою, що викликає в людській душі найтонші, найглибші асоціації, почуття думки і прагнення творити красу? Сьогодні ми з Вами помандруємо по цьому дивовижному світі української народної пісні» - саме так запросив до музикальної подорожі своїх колег з літературного об’єднання «Дзеркало» талановитий костянтинівський поет Анатолій Сущев. Анатолій Анатолійович підготував для своїх колег цікаву доповідь по темі заходу, в якій розкрив історію української пісні, показав багатоманітність і неповторність тематики українських народних пісень та їх спрямування, розкрив палітру та художні особливості української народної пісні. Звісно ж яка музична подорож без пісні? Впродовж заходу звучали українські пісні, як то «Ніч яка місячна», «Ой не світи місяченьку», «За світ встали козаченьки», «Думи мої, думи» та інші. Ці пісні такі всім відомі та популярні, що присутні на заході місцеві поети залюбки їх співали разом з такими відомими виконавцями як Квітка Цісик та Дмитро Гнатюк.
Українська народна пісня вражає розмаїттям жанрів, стилів, глибиною змісту, незбагненною й незрівняною за своєю красою й простотою поезії. Бо ж недарма народна пісня творилася протягом тисячоліть, а, отже, пройшла такий відбір, якого не знав жоден музичний жанр. Отже ми з впевненістю можемо сказати – «Живе пісня – живе Україна».