На літній календарний цикл народна традиція приписує найменше свят. Це зумовлено насамперед господарськими потребами. Починають визрівати трави, овочі та збіжжя, а згодом надходять і жнива – найвідповідальніша пора для селянина. Недарма мовиться: «У жнива свят не глядять». Тому хліборобам було не до святкувань. Одначе й на літо припадає кілька значимих свят, які сягають початків праісторичної землеробської культури. Щонайперше це стосується Трійці (Зеленої неділі, Троєцьких або Зелених святків). Вже у самих назвах віддзеркалена головна ідея цього свята, що припадає на сьому по Великодню неділю і відзначається здебільшого в першому літньому місяці – червні.
На особливу увагу заслуговує і містерія давнього Купальського свята (7 липня), котре символізувало літній поворот сонця. Воно мало буйні і яскраві форми: очищення вогнем і водою, містерійні персонажі – Купало й Марена, яких топлять у воді або спалюють на вогнищі під супровід ритуальних пісень, обходи полів і, нарешті, убезпечення од відьом, які в цю пору виявляють найбільшу активність.
Розповідь про ці яскраві дійства звучала під час чергового засідання клубу «Золотий вік», що знаходиться в будинку-інтернаті для людей похилого віку та інвалідів. Цю розповідь підготувала провідний бібліотеки Грамма А.В. Мешканці будинку-інтернату, всі літні вже люди, залюбки згадували про ті звичаї і обряди, що знали з дитинства. Всі з радістю констатували, що багато з них зараз згадуються і втілюються в життя.
Грамма А.В., провідний бібліотекар БФСЧ
Грамма А.В., провідний бібліотекар БФСЧ
