КЗК «ЦСПБ»
Центральна міська публічна бібліотека
Довідково - інформаційний сектор
Ти знаєш, що ти людина? 16 листопада - Міжнародний день толерантності
Рекомендаційний список літератури
Ти знаєш, що ти людина?
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя - єдина,
Мука твоя - єдина,
Очі твої - одні.
В .Симоненко
Міжнародний день толерантності — свято, яке відзначається 16 листопада в усьому світі. Його запровадили у 1995 році за рішенням ЮНЕСКО. Саме цього дня ухвалили Декларацію принципів терпимості. У ній йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, сексуальної орієнтації, етносу або кольору шкіри. Ці принципи закріпили у Загальній декларації прав людини, що проголошує неприйняття усіх форм дискримінації, недопущення геноциду і покарання за нього.
Декларація принципів терпимості звертається до держав, які мають гарантувати створення справедливого законодавства, дотримання правопорядку, судово-процесуальних та адміністративних норм. У статті 2 Декларації говориться, що для того, щоб зробити суспільство більш терпимим, держави мають ратифікувати існуючі міжнародні конвенції з прав людини, і, якщо це необхідно, розробити нове законодавство з метою забезпечення в суспільстві принципу рівних прав та можливостей для всіх груп та окремих людей.
До цього положення варто додати, що ратифікація документів та створення законодавства це лише так звана «матеріальна» умова для формування реальної толерантності в суспільстві. Сьогодні, ратифікувавши основні міжнародні документи із захисту прав людини, наша держава та суспільство ще далекі до того, щоб стверджувати, що толерантність — це ознака нашого життя.
Кожен з нас повинен прагнути підтримувати принципи терпимості, плюралізму, взаємної поваги та мирного співіснування. Ми повинні бути завжди готові усувати стереотипи і спотворені уявлення і виступати на захист жертв дискримінації.
У цей Міжнародний день терпимості давайте підтвердимо ідею про те, що різноманіття, втілене в думках, віруваннях і діях, є цінним даром, а не загрозою, і будемо прагнути до створення більш терпимих громад, в житті яких вкорениться цей основоположний ідеал.
ЗАПРОШЕЄМО ПРОЧИТАТИ: книги про рівність прав
ЗАПРОШЕЄМО ПРОЧИТАТИ: книги про рівність прав
.
Роман британської письменниці опублікований в 1928 році. Текст вважають першим твором так званої «лесбійської літератури». Роман описує життя англійки з родини вищого класу Стівен Гордон, яка усвідомила свою «сексуальну інверсію» з раннього віку. Вона знаходить свою любов з Мері Ллевеллін, з якою вона зустрічається під час Першої світової війни, але їх спільне щастя виявляється затьмарене соціальною ізоляцією і відторгненням, які Холл зображає як згубні наслідки «нетрадиційної орієнтації».
Протягом кількох десятиліть це був найвідоміший лесбійський роман англійською мовою і часто першим джерелом інформації про жіночу гомосексуальність.
Напівавтобіографічний роман, який письменниця написала за мотивами біографії подруги своєї подруги Віти Секвілл-Уест. Вперше опублікований теж 1928 року.
Перша частина і історія Орландо починаються в епоху королеви Єлизавети I, яка благоволить миловидному шістнадцятирічному юнакові і робить його своїм фаворитом. Дія останньої частини відбувається на початку ХХ століття. Герой, заснувши, прокидається істотою іншої статі, а у фіналі стає матір’ю і письменницею.
Роман мав великий стилістичний вплив на інші романи XX століття, і розглядається критиками як важливий для історії і для гендерних досліджень текст, написаний жінкою.
За мотивами книги в 1992 році зняли фільм «Орландо».
Роман Берроуза є другою частиною його трилогії, куди також входять книги «Міста червоної ночі» і «Західні землі».
В основі роману ? історія стрільця-гомосексуала з Дикого Заходу. Суперечачи нормам лінійного викладу, книга починається зі смерті героя в 1899 році, далі розвиваючись в різних підсюжетах, в тому числі епізодах про подорожі в часі і докладних описах улюбленої автором вогнепальної зброї. Незважаючи на розпливчастість стилю і сюжету, тут не прослідковується характерний для багатьох текстів автора стиль.
У «Просторі мертвих доріг», який вийшов у 1983 році, Берроуз з провидінням змальовує нові еволюційні виклики, які стають очевидними лише через чверть століття після написання роману ? клонування, біотехнологію і тотальний кіберконтроль.
Британський письменник у 2004 році отримав за роман престижну Букерівську премію. За сюжетом молодий гей Нік Гест після завершення Оксфорда приїжджає в будинок батьків свого друга Тобіаса Феддена.
Тут він знайомиться з усіма членами сім’ї Федденів, з якими у нього складаються непогані відносини. Тут у нього зав’язуються романтичні відносини спочатку з темношкірим робочим на ім’я Лео, а потім ? з приятелем по Оксфорду Вані Аураді, сином ліванського мільярдера.
Роман був адаптований для телебачення сценаристом Ендрю Девісом, як міні-серіал «Лінія краси», що складається з трьох серій. Деякі критики відзначили політичну і соціальну сатиру роману, але це, перш за все історія про гомосексуальність та інакшість у сучасному суспільстві. У 2006 році за мотивами роману зняли однойменний фільм.
Автобіографічна трилогія, яка вийшла на початку 80-х, а остання частина наприкінці 90-х років. Розповідь у романі ведеться від імені безіменного оповідача, п’ятнадцятирічного підлітка, який розмірковує про своє важке дитинство в 1950-х роках та свої стосунки з дванадцятирічним Кевіном. Оповідача турбує те, що прихильність до одного посилюється і переходить в розряд фізичного потягу. Юнак продовжує аналізувати свою гомосексуальність.
У другій книзі герой вирішує стати письменником, щоб, як він сам висловлюється, спокутувати свою гріховність, перетворивши її в силу мистецтва. Студентське життя, журналістика, література, мистецтво, захоплення психоаналізом і зародження руху за права сексуальних меншин, ? все це про це йдеться в романі від імені свідка епохи змін.
Дія останньої частини трилогії охоплює часовий період з 1960-х по 1990-і роки. Це історія письменника-гея, який пережив більшість своїх друзів, його розповідь про роки життя в Нью-Йорку, Римі і Парижі, про боротьбу за виживання і прагнення до визнання. Огляд культурного життя Манхеттена поєднується в романі з закулісними сценами сексу і садомазохізму.
Провідний бібліограф ЦМПБ Шпакова Н..
