,

Форум
Фотоальбом
Оголошення
Наше опитування
Як ви вважаєте, чи потрібна нашій громаді бібліотека?
Так
Ні
Не знаю
Інше


Показати усі опитування
«    Травень 2019    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031 
Архів новин сайту
Травень 2019 (59)
Квітень 2019 (75)
Березень 2019 (88)
Лютий 2019 (103)
Січень 2019 (117)
Грудень 2018 (61)
Наша адреса:

Костянтинівська центральна міська бібліотека знаходиться за адресою:
85113 м. Костянтинівка Донецької області
б/р Космонавтів, 11
тел. /факс(06272) 2-70-06
e-mail: konstlib(dog)ukr.net

Літній графік роботи с 1 липня по 31 серпня: бібліотека працює с 10:00 до 18:00. Вихідні - неділя, понеділок.

Проїзд від залізничного вокзалу автобусом №1,2,6 до зупинки "Універсам"

Банківські реквізити бібліотеки:

Рахунок № 35425007003007
УДК у Донецькій області
МФО 834016
Код організації (ЄДРПОУ) 00183816

 


«Партнерство «Відкритий Уряд» і доступ до правосуддя

 

«Партнерство «Відкритий Уряд» (ПВУ)?—?це багатостороння ініціатива, яка спрямована на забезпечення виконання зобов’язань урядів щодо впровадження прозорості, залучення громадян до процесу прийняття рішень, боротьби з корупцією та використання нових технологій для підвищення ефективності урядування.
Доступ до правосуддя та управнення (посилення правових можливостей) людей є важливими інструментами для підвищення прозорості, підзвітності та громадської участі?—?основних цінностей ПВУ. Цілі сталого розвитку (ЦСР), що визначені Глобальним порядком денним ООН до 2030, включають завдання «забезпечення рівного доступу до правосуддя для всіх» як сам пріоритет розвитку, так і інструмент для зміцнення інклюзивного та сталого розвитку. Країни-учасниці ПВУ все більше усвідомлюють зв’язок між доступом до правосуддя, інклюзивним розвитком та відкритим урядом.
Доступ до правосуддя та управнення дозволяють людям та громадам захищати свої права, отримувати доступ до адміністративних послуг, просувати необхідні законодавчі та регуляторні зміни, викривати корупційні практики та ефективно брати участь у процесах врядування. Механізм ПВУ, у свою чергу, може сприяти посиленню доступу до правосуддя через розробку національних зобов’язань, які покликані зробити інститути правосуддя більш відкритими, відповідальними та людиноцентричними.
Протягом останніх років уряди та громадянське суспільство дедалі частіше використовують платформу ПВУ для запровадження реформ у сфері доступу до правосуддя. Огляд національних зобов’язань ПВУ за 2018 рік показує, що національні плани дій ПВУ все частіше використовуються для підвищення прозорості судочинства, відкритості даних щодо правосуддя та протидії насильству. Частка зобов’язань щодо розширення доступу до правосуддя значно зросла з 2011 року. Так, у 2017 році більше 10% усіх зобов’язань національних планів дій стосувалися доступу до правосуддя.
Цей матеріал покликаний переглянути актуальний стан застосування механізму ПВУ в Україні та, спираючись на міжнародний досвід, пояснити зв’язок між доступом до правосуддя і відкритим урядом, запропонувати можливі шляхи використання ініціативи для розширення доступу до правосуддя в нашій країні.
Про «Партнерство «Відкритий Уряд»
Ініціатива «Партнерство «Відкритий Уряд» була офіційно започаткована 20 вересня 2011 року, коли 8 країн-засновниць (Бразилія, Сполучені Штати Америки, Індонезія, Мексика, Норвегія, Філіппіни, Південно-Африканська Республіка, Сполучене Королівство) підписали Декларацію Партнерства й оголосили національні плани дій.
Ці плани дій, які у рамках Партнерства країни-учасниці мають розробляти спільно з інститутами громадянського суспільства, визначають конкретні зобов’язання країни на дворічний період. Зобов’язанні мають відповідати чотирьом основним цінностям:
1. Доступ до публічної інформації (розкриття інформації, покращення якості розкритої інформації, покращення доступності інформації для громадськості або надання права на інформацію);
2. Громадська участь (створення або поліпшення можливості залучення громадян до участі в обговореннях, що сприяють прийняттю рішень органами влади, враховують громадську думку, є більш інноваційними та ефективними; створення або покращення сприятливого середовища для громадянського суспільства в країні);
3. Підзвітність (створення або удосконалення правил, положень та механізмів, які публічно дозволяють урядовцям відповідати за їхні дії, здійснювати діяльність відповідно до визначених для них вимог);
4. Технології та інновації у забезпеченні прозорості та підзвітності (надання громадянам відкритого доступу до технологій, використання нових технологій в просуванні інновацій, розширення можливостей використання технологій громадянами).
Із 2011 року 67 країн долучилися до ініціативи. Більше ніж 70 країн-учасниць «Партнерства «Відкритий Уряд» та 15 субнаціональних урядів взяли на себе зобов’язання зробити свої уряди більш відкритими та спроможними.
«Відкритий Уряд» в Україні
Україна вперше приєдналася до ініціативи ПВУ вже у рік її заснування?—?2011. З того часу український уряд у партнерстві з громадським суспільством розробив та впровадив три дворічні Плани дій ПВУ (2012–2013, 2014–2015, 2016–2018). Ці плани дій сприяли трансформаційним реформам в Україні. Серед найвідоміших прикладів успішних ініціатив, розроблених під егідою ПВУ в Україні:
національна платформа електронних закупівель ProZorro;
впровадження стандартів Ініціативи прозорості видобувних галузей, яка перевіряє інформацію про кінцевих бенефіціарів;
законодавство щодо відкритих даних для забезпечення доступу до публічної інформації;
система електронного декларування статків.
Впровадження зобов’язань в рамках ПВУ фінансується або за кошти секторальних урядових програм, або завдяки проектам міжнародної технічної допомоги. Знаходження відповідної бюджетної підтримки для ПВУ дозволить забезпечити стабільність ініціативи в майбутньому.
Поточний план дій (на 2018–2020 роки) вперше узгоджено з Цілями сталого розвитку. Серед 17 зобов’язань, які Україна має реалізувати до 2020 року:
відкриття вільного доступу користувачів до Національного репозитарію академічних текстів (ЦСР 4),
забезпечення вільного доступу громадян до екологічної інформації (ЦРС 11),
перехід на електронне впровадження Ініціативи прозорості видобувних галузей (ЦСР 9),
створення онлайн-платформи для взаємодії органів виконавчої влади з інститутами громадянського суспільства (ЦСР 16).
ПВУ дозволило громадянському суспільству та уряду опанувати інноваційні способи співпраці. Проте, хоча ОГС та громадяни дедалі активніше долучаються до інклюзивного та ефективного процесу спів-творення, залишається чимало сфер, де можна забезпечити більшу залученість та взаємодію між Урядом та громадянським суспільством. Зокрема, доступ до правосуддя та управнення є тими сферами, які досі були недооціненими в рамках ініціативи ПВУ в Україні.
Чому доступ до правосуддя має значення для порядку денного «Відкритого уряду»
Доступ до правосуддя є невід’ємним елементом подолання бідності. Право впливає майже на всі аспекти життя, включаючи охорону здоров’я, зайнятість, освіту, житло, підприємництво тощо. Непрозорі процеси, нерівний доступ і дискримінація створюють бар’єри для економічних і соціальних можливостей, особливо це стосується вразливих верств населення. Правові проблеми мають значні та непропорційні впливи на бідних. Перешкоди у доступі до правових правових послуг і допомоги можуть бути як наслідком, так і причиною бідності. Правові питання, з якими стикаються люди та громади поширені у всьому світі і часто мають подібний характер. Це питання захисту прав споживачів, соціального забезпечення, питання працевлаштування та трудових відносин, земельні та майнові, сімейні та фінансові. Ці проблеми щодня впливають на сім’ї, які опинитися під загрозою виселення; на самотніх жінок, які потребують допомоги для догляду на своїми дітьми; на ромів, яким відмовляють у наданні медичних послуг через дискримінацію; на робітників, що не отримують обіцяну зарплату; та на громади, які борються за визнання своїх прав на свої ж природні ресурси.
Доступ до правосуддя та управнення забезпечують конкретні шляхи для людей, щоб знати свої права, їх застосовувати, і, таким чином, змістовно брати участь у житті суспільства. Доступ до правосуддя стає ключовим пріоритетом для членів ПВУ, оскільки він просуває пріоритетні теми ПВУ, в тому числі, громадську активність, боротьбу з корупцією та надання публічних послуг. Як саме?
Доступ до правосуддя успрможнює громадян
Доступ до правосуддя та управнення створюють простір для громадської участі. Щоб досягти відкритості влади, люди повинні бути спроможними реагувати на ті несправедливості, які впливають на їхнє повсякденне життя. Це передбачає не тільки гарантованого доступу до інформації про законодавство, але й ефективну допомогу в тих випадках, коли дискримінація, корупція, насильство або брак ресурсів перешкоджають правовому захисту. Люди мають бути спроможними брати участь у процесах формування порядку денного владних інституцій та притягнення цих інституцій до відповідальності за системні невдачі. Партнерські відносини між урядами та громадянським суспільством здатні створити продуктивні платформи для співпраці та залучення до доступу до правосуддя.
Доступ до правосуддя є запорукою незворотності антикорупційних зусиль
Доступ до правосуддя та управнення сприяють підвищенню обізнаності людей та громад, забезпечуюючи їх інструментами для захисту своїх прав від хабарництва та корупції, викриття корупційних практик, адвокації врахування своїх інтересів на законодавчому рівні та для більш ефективної участі у відкритих урядових ініціативах. Доступ до правосуддя та правові інституції допомагають на базовому рівні забезпечити ефективний моніторинг доброчесності державних установ та посадових осіб. Існує безліч прикладів, коли ініціативи з посилення правових можливостей дозволили місцевим мешканцям взяти на себе ініціативу у сфері моніторингу дотримання антикорупційних та інших законів, а також викрити сумнівну практику державних службовців.
Доступ до правосуддя покращує надання публічних послуг
Результати досліджень показують, що доступ до правосуддя та управнення можуть значно поліпшити надання публічних послуг (наприклад, охорона здоров’я, освіта, соціальне забезпечення, працевлаштування тощо) та доступ до цих послуг через обґрунтований та заснований на розумінні процесів вплив на відповідальні владні інституції.
Вплив реформ з розширення доступу до правосуддя на суспільство
Допомагаючи вирішувати попередньо згадані правові проблеми, реформ з розширення доступу до правосуддя створюють більш ніж значну додану вартість для всіх верств суспільства. Деякі приклади цього позитивного впливу.
Для урядів:
• Виконання «соціального договору»: реформи, які розширюють можливості для виконання системою правосуддям своїх зобов’язань щодо захисту основновоположних прав від усіх загроз, у тому числі, які можуть генеруватися іншими гілками влади, дозволяють виконувати «соціальний договір» між урядами та суспільствами.
• Дотримання міжнародних зобов’язань: країни-члени ООН у вересні 2015 року домовилися про "сприяння верховенству права на національному та міжнародному рівнях та забезпечення рівного доступу до правосуддя для всіх”. Ціль сталого розвитку 16.3 прямо пов’язує доступ до правосуддя із скороченням бідності та інклюзивним зростанням. Реформи правосуддя безпосередньо скеровані на досягнення цієї цілі.
• Поліпшення надання послуг: у процесі виконання своїх функцій системи правосуддя виступають як постачальники державних послуг. Таким чином, переваги реформ у сфері правосуддя можуть відображати переваги зусиль ініціативи ПВУ в контексті надання державних послуг загалом. Більше того, реформи, які додають елемент краудсорсингу, наприклад, до судового аудиту, створюють більше можливостей для неурядового контролю. Додаткові джерела можуть створювати додаткові рівні звітності способами, які б зазвичай були недосяжними для урядів через значні витрати та логістичні труднощі.
• Відкриття нових каналів для порозуміння: реформи, що впроваджують механізми урядового зворотного зв’язку для громадськості, дають змогу отримати нове розуміння, яке може допомогти спільному встановленню подальшого політичного порядку денного. На додаток до того, що це дає можливість уряду отримати цінну інформацію для ухвалення рішень, ці реформи дозволяють почути голос вразливих, маргіналізованих груп населення, що раніше ігнорувався.
Для бізнесу:
• Зниження трансакційних витрат: зменшення ризиків невизначеності створює можливості для більш обґрунтованого прийняття рішень і, відповідно, збільшує ймовірність отримання прибутку.
Для засобів масової інформації, організацій громадянського суспільства, правозахистників:
• Отримання доступу до важливих наборів даних: реформи, які відкривають раніше приховані або обмежені дані системи правосуддя, пов’язані, наприклад, із статистикою затримань, надають неоціненну можливість для дослідників та громадянського суспільства мати інформаційне підґрунтя для вдосконалення своїх зусиль. Здатність ідентифікувати позитивні та проблемні тенденції в системі правосуддя може дати змогу правозахисникам більш ефективно використовувати свої ресурси для вирішення проблем, що мають більшу суспільну актуальність та підтверджені надійною доказовою базою.
• Кращий захист для клієнтів: надійні системи ведення справ, які дозволять учасникам судових проваджень та їхнім захисникам відстежувати хід розгляду своїх справ, надають правозахисникам важливі інструменти для забезпечення їхніх клієнтів належною та відповідною допомогою.
Для громадян:
• Розуміння необхідної інформації: як члени суспільства, які бажають бути поінформованими та залученими до політичних процесів, громадяни отримують користь від реформ, які відкривають дані системи правосуддя, через доступ до інформації, що надається їм у зрозумілий спосіб та на регулярній основі. Як учасники судових проваджень, громадяни отримують вигоду від реформ, які створюють зрозумілі, прості у використанні системи управління справами, через можливість бути належно поінформованими про свої права на кожному етапі розгляду справи.
• Успроможнення громадян як активних учасників колективної дії: реформи, які створюють ефективні механізми зворотного зв’язку уряду з громадянами, допомагають робити внесок громадян у взаємодію з урядом у конструктивний спосіб, що, в свою чергу, призводить до створення більшого рівня довіри та кращої державної політики. Ці реформи можуть змінити динаміку відносин між урядами та їхніми громадянами від антагоністичного несприйняття до продуктивної співпраці.
Для всіх зацікавлених сторін системи правосуддя:
• Забезпечення доброчесності правоохоронної системи та загальної підзвітності уряду:
Реформи, які підвищують контроль за діяльністю судових органів, прокурорів, поліції та державного апарату, допомагають забезпечити доброчесність правоохоронної системи та загальну підзвітність.
• Створення канали для більш інклюзивної участі всіх верств суспільства:
Коли реформи створюють механізми для контролю та зворотного зв’язку від раніше позбавлених такої можливості груп населення (наприклад, у таких питаннях, як поліцейська поведінка або судова упередженість), вони допомагають більш інклюзивному залученню зацікавлених сторін. Такі комплексні механізми можуть мати формат більшого демократичного представництва як у процесах визначення цінностей та стандартів, що лежать в основі системи правосуддя, так і у моніторингу «прогалин» та розв’язанні «вузлів» у діяльності цієї системи.
• Сприяння підвищенню рівня соціальної довіри та економічної активності:
Коли реформи забезпечують рівний і послідовний доступ до правосуддя і верховенства права, всі верстви суспільства є більш здатними та схильними до взаємодії один з одним. Це створює більший рівень довіри між усіма зацікавленими сторонами суспільства з одночасним зменшенням рівнів невдоволення та конфліктності. Економічні та соціальні вигоди, що виникають внаслідок більшої довіри та взаємодії, поширюються на всі верстви суспільства.
Пріоритети для зобов’язань України у сфері розширення доступу до правосуддя
Коли уряди та громадянське суспільство розробляли зобов’язання з доступу до правосуддя для включення до національних планів дій у перші роки діяльності ПВУ, ці зобов’язання зосереджувалися, головним чином, на створенні чи поліпшенні роботи судових інформаційних системам, на боротьбі з корупцією в судах та на забезпеченні більшої участі громадян у вирішенні конфліктів. Водночас, механізми національних планів дій можуть допомогти виявляти, розвивати і впроваджувати більш ефективний і всеохоплюючий доступ до правосуддя. Напрями прикладення зусиль за подібними ініціативами зросли в значній мірі за останні два роки, загалом складаючи близько 10% всіх зобов’язань країн-учасниць Партнерства. Які ж з цих напрямів можуть бути корисними Україні у розбудові реформ з розширення доступу до правосуддя та управнення людей?
Розширення доступу до цивільного правосуддя
Уряди постійно зосереджуються на основних елементах системи кримінальної юстиції (поліції, прокуратура, суди та в’язниці) у плануванні та бюджетуванні. Хоча ефективність цих інституцій є життєво важливою, члени ПВУ все частіше визначають пріоритетами своєї політики розширення доступ до цивільного та адміністративного правосуддя. Ці проблеми є частими та, як зазначалося попередньо, мають значний вплив на бідні та вразливі групи, а також є фундаментальними для просування цінностей «Відкритого уряду». Процеси НПД можуть дозволити новим партнерствам уряду?—?громадянському суспільству реагувати на громадянські проблеми та посилити доступ до цивільного правосуддя.
Створення правової основи для визнання та підтримки діяльності неправників
Країни повинні забезпечити чітку законодавчу основу для визнання важливості внеску неправників (наприклад, параюристів?—?громадських радників, медіаторів) у розширення доступу до правосуддя та управнення людей. Їхні послуги мають бути незалежними та якісними, засновуватися на чітких стандартах навчання та діяльності, підтриманих ефективним професійним наглядом та консультуванням. Люди, які допомагають у вирішенні правових проблем на базовому рівні, повинні мати можливість сприяти процесам правосуддя та врядування.
Державне фінансування та міжсекторальні партнерства
Ключовим стримуючим фактором для посилення доступу до правосуддя та управнення є брак достатньої та стійкої фінансової підтримки. Члени ПВУ повинні помітно розширити національне фінансування для незалежної правової допомоги, посилення державно-приватного партнерства у сфері надання правової допомоги. Стабільне фінансування є важливим обмеженням для надавачів правової допомоги, робота яких зосереджена «на передовій», «в полі», і платформа ПВУ є важливим простором для дискусії зацікавлених сторін щодо того, як забезпечити достатні ресурси для цієї роботи. Національні уряди також можуть розширити фінансування для доступу до цивільного правосуддя шляхом формування міжсекторальних партнерств та акумулювання їх ресурсів для вирішення проблем, що мають спільне коріння (наприклад, об’єднання зусиль центральних органів виконавчої влади, що відповідають за питання соціального забезпечення, навколишнього середовища, освіти та охорони здоров’я).
Регіональне та місцеве фінансування
Окрім національних зобов’язань, учасники ПВУ можуть приймати стратегії, які заохочують регіональне та місцеве фінансування незалежної правової допомоги як важливий елемент боротьби з бідністю, вирішення соціально-економічних проблем територій та скорочення видатків для вирішення їх наслідків. Це особливо актуально для України, де в процесі реформи децентралізації територіальні громади отримують більші повноваження, ресурси та вплив на місцеві процеси.
Моніторинг, вимірювання та підзвітність доступу до правосуддя
Процес ПВУ в кінцевому рахунку стосується спільних зобов’язань і спільної підзвітності. Платформа ініціативи надає важливі можливості для посилення шляхів, за якими уряди та громадянське суспільство відстежують прогрес у забезпеченні рівного доступу до правосуддя для всіх. Учасники ПВУ повинні взяти на себе зобов’язання щодо підвищення розуміння ситуації з доступу до цивільного правосуддя. Оцінку доступу до цивільного правосуддя, як це передбачено в рамках Цілей сталого розвитку, необхідно здійснювати шляхом включення основних питань щодо правових потреб населення у національні дослідження. Занадто мало урядів досі проводять регулярні опитування, щоб зрозуміти правові потреби, які люди відчувають у повсякденному житті, куди вони звертаються за допомогою та в який спосіб вирішують ці питання, якщо взагалі вирішують. Дослідження правових потреб можуть відігравати важливу роль у формуванні національного порядку денного з надання правової допомоги, планування соціально-економічного розвитку та впровадження стратегій зменшення бідності. Адміністративні дані, що генеруються через процеси правосуддя, надання публічних послуг та правової допомоги, повинні використовуватися для підвищення якості й ефективності надання цих послуг та сприяння системним реформам. Вивчення ж індивідуальних випадків (зокрема, людей, що живуть на маргінесі суспільства) може надати цінну інформацію про структурні проблеми, з якими стикаються окремі люди та населення в цілому. Результати цих досліджень повинні систематично аналізуватися та використовуватися для розробки рішень, що спрямовані на вирішення як структурних, так і індивідуальних проблем.





Обсудить на форуме