,

Форум
Фотоальбом
Оголошення
Наше опитування
Як ви вважаєте, чи потрібна нашій громаді бібліотека?
Так
Ні
Не знаю
Інше


Показати усі опитування
«    Серпень 2019    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 
Архів новин сайту
Серпень 2019 (11)
Липень 2019 (59)
Червень 2019 (48)
Травень 2019 (68)
Квітень 2019 (76)
Березень 2019 (87)
Наша адреса:

Костянтинівська центральна міська бібліотека знаходиться за адресою:
85113 м. Костянтинівка Донецької області
б/р Космонавтів, 11
тел. /факс(06272) 2-70-06
e-mail: konstlib(dog)ukr.net

Літній графік роботи с 1 липня по 31 серпня: бібліотека працює с 10:00 до 18:00. Вихідні - неділя, понеділок.

Проїзд від залізничного вокзалу автобусом №1,2,6 до зупинки "Універсам"

Банківські реквізити бібліотеки:

Рахунок № 35425007003007
УДК у Донецькій області
МФО 834016
Код організації (ЄДРПОУ) 00183816

 


«Без надії сподіваюсь!»

   
        Леся Українка — без перебільшення одна із найвизначніших постатей в історії української літератури. Її ставлять в один ряд із геніальними Тарасом Шевченком та Іваном Франком. Життя її — це сонячний промінь, що благовістом нового дня пробивається з темряви, і кличе, і вабить до світла. Іншої такої жінки-письменниці й борця немає в світі. Довкола життя видатної письменниці завжди було багато міфів. Та й не безпідставно — цьому сприяли складні стосунки з матір’ю, життєві перипетії, трагічне  кохання і хвороби, які супроводжували тендітну Лесю Українку чи не все життя.
     Якою ж була вона — наша геніальна Леся? Розповідаємо. 
     Саме такими словами на черговому засіданні ЛІТО «Дзеркало». Наталя Іванівна Миронова розпочала літературне дослідження за життям і творчістю Лесі Українки «Без надії сподіваюсь!» Присутні на заході місцеві поети мали змогу ознайомитися з життєвим шляхом і творчою спадщиною видатної української письменниці, її суцільною боротьбою з важким недугом, дізнатися про історії кохання в Лесіному житті, поринути у глибину поетичного світу Лесі Українки. 
      У віршах знаменитої українки, які звучали у виконанні членів літературного об’єднання (кожен поет вибрав свій, улюблений вірш), відчувався і легкий сум, присутній у ліричній поезії, і  почувалася глибока любов до рідної землі, неньки України.
    Минають роки й десятиріччя, і з кожним роком шириться гурт читачів і шанувальників генія Лесі Українки.Вона в нашій сучасності. В щирій і відданій любові ми, українці, серед найкращих своїх синів і дочок називаємо безсмертну українку ніжним і рідним ім’ям Леся.
     
                  Провідний бібліотекар Костянтинівської  ЦМПБ  Тютюнік С.О.



«Без надії сподіваюсь!»

 

«Без надії сподіваюсь!»

 

«Без надії сподіваюсь!»

 

«Без надії сподіваюсь!»

 

«Без надії сподіваюсь!»

 

«Без надії сподіваюсь!»

 

«Без надії сподіваюсь!»

 

«Без надії сподіваюсь!»

 

«Без надії сподіваюсь!»

 




Обсудить на форуме