Леся Українка — без перебільшення одна із найвизначніших постатей в історії української літератури. Її ставлять в один ряд із геніальними Тарасом Шевченком та Іваном Франком. Життя її — це сонячний промінь, що благовістом нового дня пробивається з темряви, і кличе, і вабить до світла. Іншої такої жінки-письменниці й борця немає в світі. Довкола життя видатної письменниці завжди було багато міфів. Та й не безпідставно — цьому сприяли складні стосунки з матір’ю, життєві перипетії, трагічне  кохання і хвороби, які супроводжували тендітну Лесю Українку чи не все життя.

     Якою ж була вона — наша геніальна Леся? Розповідаємо. 

     Саме такими словами на черговому засіданні ЛІТО «Дзеркало». Наталя Іванівна Миронова розпочала літературне дослідження за життям і творчістю Лесі Українки «Без надії сподіваюсь!» Присутні на заході місцеві поети мали змогу ознайомитися з життєвим шляхом і творчою спадщиною видатної української письменниці, її суцільною боротьбою з важким недугом, дізнатися про історії кохання в Лесіному житті, поринути у глибину поетичного світу Лесі Українки. 

      У віршах знаменитої українки, які звучали у виконанні членів літературного об’єднання (кожен поет вибрав свій, улюблений вірш), відчувався і легкий сум, присутній у ліричній поезії, і  почувалася глибока любов до рідної землі, неньки України.

    Минають роки й десятиріччя, і з кожним роком шириться гурт читачів і шанувальників генія Лесі Українки.Вона в нашій сучасності. В щирій і відданій любові ми, українці, серед найкращих своїх синів і дочок називаємо безсмертну українку ніжним і рідним ім’ям Леся.

     

                  Провідний бібліотекар Костянтинівської  ЦМПБ  Тютюнік С.О.