Основні тези про законопроект №5670-д "Про забезпечення функціонування української мови як державної”:
Згідно із законопроектом, єдиною державною мовою в Україні є українська, а «спроби запровадження в Україні офіційної багатомовності» всупереч Конституції України й встановленій конституційній процедурі «провокують мовний розкол країни, міжетнічне протистояння та ворожнечу і спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу».
Законопроект забезпечує:
знання і застосування державної мови посадовцями та надавачами послуг;
іспит з української мови для набуття громадянства.
не менше 90% української мови на загальнонаціональних телеканалах;
домінування української мови у сфері культури;
не менше 50% назв газет і журналів українською мовою в точках розповсюдження;
не менше 50% назв книжок українською мовою в книгарнях і видавництвах; україномовну освіту;
курси української мови для дорослих;
українські версії сайтів органів влади, інтернет-магазинів та ЗМІ;
україномовні інтерфейси програм і мобільних застосунків;
україномовну рекламу, покажчики, вивіски тощо.
Законопроект передбачає чіткі механізми контролю за його виконанням.
Водночас, законопроект не втручається у сферу приватного спілкування та релігійних обрядів; не обмежує прав корінних народів і національних меншин; дозволяє отримувати сервіс іншою мовою за згодою сторін і досить широко застосовувати англійську та інші мови ЄС.
Не змушує, а сприяє – законопроект покликаний передусім захистити права тих, хто хоче говорити українською та отримувати нею інформацію і послуги, захистити свою ідентичність та ідентичність своїх дітей.
Закон не зазіхає на звичні мовні практики більшості населення, а навпаки забезпечує повноцінну можливість вибору мови спілкування для громадян, усуває перешкоди, створює комфорт для переходу на українську, але не змушує.
Він обмежить мовний комфорт лише тих надавачів послуг при виконанні посадових обов’язків, які досі не зважали на мовні права громадян/споживачів.