,
Ми в youtube

Ми в facebook

Ми в instagram

Ми в twitter

Ми в смартфоні

Наше опитування
Як ви вважаєте, чи потрібна нашій громаді бібліотека?
Так
Ні
Не знаю
Інше


Показати усі опитування
Архів новин сайту
Квітень 2024 (19)
Березень 2024 (40)
Лютий 2024 (41)
Січень 2024 (33)
Грудень 2023 (31)
Листопад 2023 (18)
«    Квітень 2024    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930 
Наша адреса:

Костянтинівська центральна міська бібліотека знаходиться за адресою:
85113 м. Костянтинівка Донецької області
б/р Космонавтів, 11
тел. /факс(06272) 6-16-70
e-mail: konstlib(dog)ukr.net

Літній графік роботи с 1 липня по 31 серпня: бібліотека працює с 10:00 до 18:00. Вихідні - неділя, понеділок.

Проїзд від залізничного вокзалу автобусом №1,2,6 до зупинки "Універсам"

Банківські реквізити бібліотеки:

Рахунок № 35425007003007
УДК у Донецькій області
МФО 834016
Код організації (ЄДРПОУ) 00183816

 

Форум
Фотоальбом
Оголошення

1918, бій під Крутами.Історичні факти.Віртуальний путівник

Центральна міська публічна бібліотека

Довідково - інформаційний сектор

 

 


 


1918, бій під Крутами.Історичні факти.
Віртуальний путівник



1918, 29 січня – відбувся бій під Крутами.
 
На початку січня 1918 року більшовики встановили контроль у Харківській, Катеринославській та Полтавській губерніях та розгорнули наступ на Київ. Наступ більшовицькі війська вели двома групами: одна вздовж залізниці Харків-Полтава-Київ, друга – у напрямі Курськ-Бахмач-Київ.
 
Центральна Рада УНР у своєму підпорядкуванні мала окремі частини колишньої російської армії, що були українізовані, а також сформовані із добровольців підрозділи, серед яких варто назвати курінь Січових стрільців на чолі з Євгеном Коновальцем, загони вільного козацтва, та сформований Симоном Петлюрою Гайдамацький Кіш Слобідської України. Саме добровольці і стали опорою Центральної Ради.
 
24–27 січня 1918 року запеклі бої розгорнулись за станцію Бахмач. Українські війська змушені були залишити Бахмач і відступити до станції Крути. На підкріплення українських частин в Крути було направлено Першу Українську юнацьку (юнкерську) школу ім. Б. Хмельницького у складі чотирьох сотень (400–450 курсантів та 20 старшин (офіцерів). До юнаків школи приєдналась перша сотня (116–130 осіб) новоствореного добровольчого Помічного Студентського куреня січових стрільців. Переважна більшість студентів не мала достатньої військової підготовки, студенти були погано озброєні. До курсантів юнацької школи, студентів і гімназистів приєдналося ще десь до 80 добровольців з підрозділів місцевого Вільного козацтва із Ніжина.
 
Загалом, за різними підрахунками, у Крутах 29 січня 1918 року перебувало до 520 українських воякiв і юнакiв та студентiв, якi мали на озброєнні до 16 кулеметів та одну гармату на залiзничнiй платформi.
 
Упродовж дня вони вели бій за станцію з більшовицькими військами  загальною чисельністю (за твердженням більшості джерел) 4800 осіб, в їх числі 400 балтійських матросів. Усі добре озброєні і з артилерією.
 
Після бою, у присмерках, українські війська організовано відступили зі станції Крути до своїх ешелонів. 27 студентів та гімназистів, які знаходилися у резерві, під час відступу потрапили у полон. І наступного дня ці 27 героїв були розстріляні або замордовані. Згодом їх поховали на Аскольдовій могилі у Києві.
 
За сучасними підрахунками втрати українських військ під Крутами оцінюють у 70–100 загиблих. Серед них  – 37–39 полеглих у бою та розстрiляних студентiв i гімназистів. На сьогоднi вiдомi прiзвища 20 з них. Це студенти Народного унiверситету Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сiрик, Омельченко (сотник); студенти унiверситету Св. Володимира Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андрiїв; гiмназисти 2-ї Кирило-Мефодiївської гiмназiї Андрiй Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич (з 6-го класу), Григiр Пiпський (галичанин), Іван Сорокевич (з 7-го класу), Павло Кольченко (прапорщик), Микола Ганкевич (з 8-го класу).
Втрати бiльшовицьких вiйськ пiд Крутами - близько 300 воякiв.
 
Затримавши ворога на чотири дні, київські юнаки дали змогу укласти Брест-Литовський мир, що означав міжнародне визнання української незалежності.



Детальніше: 

 1918, бій під Крутами [Електронний ресурс]  //Український іститут національної пам’яті – Електронні дані. –– Режим доступу: https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/sichen/29/1918-biy-pid-krutamy  , вільний  (дата звернення 28. 01.- .2020 р.). – Назва   з екрана.-Мова укр..

 

Історик Ростислав Мартинюк розповів про роль «невидимої шляхти» у боях за Бахмач і Крути (ФОТО)  [Електронний ресурс]  // Український іститут національної пам’яті – Електронні дані. –– Режим доступу: https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/istoryk-rostyslav-martynyuk-rozpoviv-pro-rol-nevydymoyi-shlyahty-u-boyah-za-bahmach-i-kruty-foto, вільний  (дата звернення 28. 01.- .2020 р.). – Назва   з екрана.-Мова укр..

Лекція Павла Подобєда – «Кого й на що надихали герої Крут?» [Електронний ресурс]  //Український іститут національної пам’яті – Електронні дані. –– Режим доступу: https://uinp.gov.ua/pres-centr/anonsy-podiy/lekciya-pavla-podobyeda-kogo-y-na-shcho-nadyhaly-geroyi-krut, вільний  (дата звернення 28. 01.- .2020 р.). – Назва   з екрана.-Мова укр..

 

Перші кіборги. До річниці бою під Крутами [Електронний ресурс]  //Український іститут національної пам’яті – Електронні дані. –– Режим доступу: https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/bibliotekaryam/pershi-kiborgy-do-richnyci-boyu-pid-krutamy, вільний  (дата звернення 28. 01.- .2020 р.). – Назва   з екрана .-Мова укр.

 

Бій під Крутами [Електронний ресурс]  //Український іститут національної пам’яті – Електронні дані. –– Режим доступу: https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/viyskovym/biy-pid-krutamy, вільний  (дата звернення 28. 01.- .2020 р.). – Назва   з екрана .-Мова укр.


Провідний бібліограф ЦМПБ Шпакова Н.




Обсудить на форуме