Центральна міська публічна бібліотека 

Довідково - інформаційний сектор

Ганс Крі?стіан — данський письменник, казкар, автор відомих у всьому світі казок «Непохитний олов'яний солдатик», «Гидке каченя», «Снігова королева», «Дюймовочка» та інших. Казки Андерсена перекладені більш ніж 150 мовами світу, вони стали основою для численних екранізацій, мультфільмів, театральних постановок, балетів тощо. Ганс Крістіан Андерсен народився в Оденсе — місті на данському острові Фюн. Його батько, Ганс Андерсен (1782—1816) — був бідним шевцем, мати Ганна Марі Андерсдаттер (1775—1833) — прачкоюХоча батьки Ганса були постійно зайняті важкою працею, щоб забезпечити існування сім'ї, вони оточили єдиного сина великою любов'ю та турботою. У нього завжди були цікаві іграшки, які майстрував йому батько. Він і прищепив майбутньому літератору любов до книг: вечорами читав вголос Біблію, історичні романи, новели та оповідання.

У 1819 році, заробивши трохи грошей і купивши перші чоботи, Ганс Крістіан відправився у Копенгаген. Завдяки своїм опікунам та покровителям він вивчав літературу, данську, німецьку і латинську мови, відвідував уроки у балетній школі.

Упродовж року в Копенгагені Ганс Крістіан намагався потрапити до театру. Спершу він прийшов додому до відомої співачки і, від хвилювання заливаючись сльозами, просив її влаштувати його в театр. Вона обіцяла все влаштувати, щоб тільки відв'язатися від настирливого дивного довготелесого підлітка, але, звісно, не виконала своєї обіцянки. Набагато пізніше вона скаже Андерсену, що просто сприйняла тоді його за божевільного. Ганс Крістіан був довготелесим підлітком з видовженими й тонкими кінцівками, шиєю і таким же довгим носом, він був свого роду життєвим аналогом Гидкого Каченяти. Але завдяки чудовому сопрано і його проханням, а також із жалю, Ганса Крістіана, незважаючи на неефектну зовнішність, прийняли до Королівського театру, де він грав другорядні ролі. Але з часом його все менше й менше залучали до вистав, відтак почалася вікова ломка голосу і його звільнили. Після того, як один зі столичних акторів сказав, що з Андерсена актора не вийде, з мрією про сцену йому довелося розлучитися. Натомість інші колеги з театру говорили, що вважають Андерсена поетом. Сприйнявши цю пропозицію близько до серця, він починаписати.

Зневірений і живучи голодно, Ганс Крістіан вирішив написати п'єсу в п'яти актах «Сонце ельфів» і написав листа королю, переконавши дати гроші на її видання. До цієї книги входили й вірші. Також він подбав про рекламу і дав анонс у газеті. Книгу надрукували, але ніхто її не купував, тож її довелося використати як обгортку. Ганс Крістіан не втрачав надії і запропонував театру поставити виставу за його п'єсою. Йому відмовили з приписом «з огляду на повну відсутність досвіду в автора і автор узагалі безграмотний». Але довколішні з приязню ставилися до настирливого юнака, які поспівчували бідному і чутливому хлопчикові та поклопотали перед королем Данії Фредеріком VI, який дозволив йому вчитися в школі в містечку Слагельсе.

У 1833 році Ганс Крістіан зробив подарунок королю Фредеріку — це був цикл його віршів про Данію і отримав після цього від нього грошову допомогу, яку витратив повністю на подорож Європою. З тих пір він безперервно подорожував і був за кордоном 29 разів, а також близько десяти років прожив за межами Данії. Андерсен познайомився з багатьма письменниками і діячами мистецтв. У Парижі він познайомився з Генріхом Гейне, у Римі — зі знаменитим тоді скульптором Торвальдсеном. Далі вирушив до Флоренції, Неаполя, Венеції — і написав есе про Мікеланджело і Рафаеля. В Англії зав'язалася дружба із Чарльзом Діккенсом, з яким вони ще довго листуватимуться. У Франції Андерсен зблизивсяся з Віктором Гюго, познайомивс з Оноре де Бальзаком і Олександром Дюма. На його вірші написали романси Шуман і Мендельсон. Розквіт творчості Ганса Крістіана Андерсена припав на другу половину 1830-1840-х років; тоді було написано більшість казок, які пізніше принесли йому світову славу.

У 1867 році Ганс Крістіан Андерсен отримав чин статського радника і звання почесного громадянина свого рідного міста Оденсе. Він був також нагороджений рицарським орденом Данеброг в Данії, орденом Білого Сокола Першого класу в Німеччині, орденом Червоного орла Третього класу в Пруссії, орденом Святого Олава в Норвегії.

         У 1875 році за наказом короля було оголошено в день народження письменника, що буде поставлений пам'ятник Андерсену в Копенгагені в королівському саду. Андерсен не вважав себе дитячим письменником і сам не цінував свої казки, але продовжував писати все нові й нові.

Андерсен відрізнявся високим зростом, був худорлявий і сутулий. Характер у казкаря теж був вельми кепський і полохливий: він боявся пограбувань, собак, втрати паспорта, боявся загинути у вогні та отруєння. Він жахався найменшої подряпини, а назви хвороб викликали у нього тремтіння. Йому снилося, що його поховають заживо, тому щовечора клав біля ліжка записку: «Я живий».

1872 року Андерсен вперше пережив напад хвороби, від якої йому вже не судилося вилікуватися. Влітку 1872 Андерсен упав з ліжка й дуже забився. Він так і не одужав після цієї травми, але прожив до 4 серпня 1875 року. Помер у будинку свого друга банкіра Моріца Мельхіора. Напередодні смерті він замовив музику на свій похорон, формулюючи замовлення словами: «Більшість із тих, хто йтиме за мною, будуть дітьми, тож нехай такт відповідає маленьким крокам». Перу Андерсена належать поеми, п'єси, нариси, романи, книги подорожніх нотаток, проте в літературі він залишився перш за все, як автор казок та історій, що склали 24 збірки, виданих в 1835—1872. Загалом, дослідники життя та творчості Андерсена, зокрема Ганс Крістіан Андерсен Центр, зуміли віднайти чималий пласт творінь данського письменника: 212 казок, 28 саг, 6 романів, 6 «іншої прози», 51 п'єсу, 25 подорожніх книжок, 4 біографії, 6 автобіографічних публікацій, 42 статті, листи та інші речі, 7 сатирично-гумористичних оповідок, 8 поем, 1024 вірша и 37 брошур.

У літературі дебютував восени 1828 як автор сповненого казкової містики твору «Прогулянки від Хольмен-каналу до східного мису острова Амагер» (хоч до того він відсилав пробні свої твори до газет й альманахів і декотрі з них були опубліковані, а деякі залишилися в рукописах чи дитячих споминах автора[14]). Видана на Новий 1829 рік, книжечка набула великої популярності й уже в квітні вийшов її другий наклад. Пізніше він приєднався до течії прогресивних романтиків.

З 1835 року він почав друкувати казки, яких за 40 років написав 156. У цьому жанрі найповніше виявився художній талант Андерсена. Казки Андерсена тісно пов'язані з фольклором, дуже динамічні, в них багато гумору, фантастика поєднана з реальним життям; багато казок є гострою соціальною сатирою («Нове вбрання короля», «Соловей», «Кожному — своє місце», «Свині», «Слимак і кущ троянди», «Дюймовочка»). Жорстоким грошолюбам у казках протистоять прості бідні люди, яких Андерсен наділяє найблагороднішими моральними рисами і якостями («Стійкий олов'яний солдатик», «Кресало», «Русалонька», «Дівчинка з сірниками», «Снігова королева»). Казки Андерсена пройняті соціальним оптимізмом і щирою вірою в краще майбутнє людства.

•Андерсен Х.К. Гадкий утенок: [Сказка]/ Х.К.Андерсен; Пер. А.В.Ганзен; Худож. В.Я.Каневский.-М.: Изд. "Монолог", 1996.-20c.: ил.-Авт. указан на обл.

•Андерсен Х.К. Дикие лебеди: Сказка/ Х.К.Андерсен; Пер. А.В.Ганзен; Худож. Гатти.-Печ-ся по изд.1976г.-М.: Правда, 1991.-16c.: ил.

•Андерсен Х.К. Дюймовочка/ Х.К.Андерсен; Худож. ГульВан.-СПб.: Тимошка, 2003.-60c.: ил.-(Любимые истории и сказки).

•Андерсен Х.К. Новое платье короля: Сказка/ Пер. А.В.Ганзен; Худож. Г.К.Спирин/ Х.К.Андерсен.-М.: Зебра: Янтарный сказ, 1996.-20c.: ил.-(Лучшие иллюстраторы мира).

•Андерсен Х.К. Свинопас: Сказки/ Пер. А.В.Ганзен, Л.Ю.Брауде; Худож. А.В.Кокорин/ Х.К.Андерсен.-М.: Малыш, 1988.-24c.: ил.-В содерж.: Свинопас; Картошка.

•Андерсен Х.К. Свинопас: [Сказка]/ Х.К.Андерсен; Пер. А.В.Ганзен; Худож. В.Алексеев.-Печ-ся по изд. 1967г.-Л.: Художник РСФСР, 1976.-30c.: ил.

•Андерсен Х.К. Сказки: Пер.с датского/ Х.К.Андерсен; Сост. Э.Ф.Кузнецова; Пер. А.В.Ганзен, П.Ганзен; Ил. Г.Тегнер.-Перепеч. с изд. 1969г.-СПб.: Лениздат, 1993.-288c.: ил.

•Андерсен Х.К. Сказки: Для мл.шк.возраста/ Х.К.Андерсен; Пер. А.В.Ганзен, К.Телятников; Л.Ю.Брауде; Худож. И.Вышинский.-Печ-ся по изд.1978г.-Киев: Вэсэлка, 1988.-302c.: ил.

•Андерсен Х.К. Сказки: Пер.с дат./ Х.К.Андерсен; Пер. А.В.Ганзен; Ил. В.М.Конашевич.-Л.: Лениздат, 1990.-47c.: ил.-В содерж.: Огниво; Дикие лебеди; Снежная королева.

•Андерсен Х.К. Сказки: Пер. с дат./ Х.К.Андерсен; Пер. А.В.Ганзен; Худож. Е.Лопатина, Л.Короев/ Х.К.Андерсен.-М.: Изд. дом "Росмэн", 1999.-151c.: ил.-(Лучшие сказки мира/ Оформ. А.Ефремов; Осн. в 1999г.).-

• Андерсен Х.К. Сказки и истории: Пер.с дат./ Х.К.Андерсен; Сост. Л.Ю.Брауде; Пер. А.В.Ганзен и др.; Худож. Т.Юф.-Петрозаводск: Карелия, 1980.-232c.: ил., 1л. портр.-В содерж.: Огниво; Дюймовочка; Новое платье короля; Принцесса на горошине.

•Андерсен Х.К. Библиотека зарубежных сказок. Т.1. Сказки старой Дании: Пер. с дат./ Х.К.Андерсен; Сост. Г.Н.Василевич; Ил. М.Василец.-Минск: МП "Фридригер", 1993.-302c.: ил.

•Андерсен Х.К. Снежная королева: Сказка/ Пер. Т.Габбе, А.Любарская; Худож. А.Архипова/ Х.К.Андерсен.-М.: Дет.лит., 1986.-40c.: ил.

•Андерсен Х.К. Соловей: Сказка: Пер. с дат./ Пер. А.В.Ганзен; Худож. О.К.Зотов.-Переизд/ Х.К.Андерсен.-М.: Дет.лит., 1987.-20c.: ил.

•Андерсен Х.К. Стойкий оловянный солдатик: [Сказка]: Пер. с дат./ Х.К.Андерсен.-Л.: Дет.лит., 1989.-16c.: ил.-(Мои первые книжки).

•Андерсен Х.К. Цветы маленькой Иды: Сказка: Пер. с дат./ Худож. А.Е.Ильин/ Х.К.Андерсен.-Л.: Дет.лит., 1990.-24c.: ил.

 #СПИСОКДЛЯПРОЧИТАННЯ  підготувала провідний бібліограф довідково-інформаційного  сектору  Шпакова Н. М.