,
Ми в youtube

Ми в facebook

Ми в instagram

Ми в twitter

Ми в смартфоні

Наше опитування
Як ви вважаєте, чи потрібна нашій громаді бібліотека?
Так
Ні
Не знаю
Інше


Показати усі опитування
Архів новин сайту
Листопад 2024 (5)
Жовтень 2024 (20)
Вересень 2024 (42)
Серпень 2024 (30)
Липень 2024 (37)
Червень 2024 (36)
«    Листопад 2024    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 
Наша адреса:

Костянтинівська центральна міська бібліотека знаходиться за адресою:
85113 м. Костянтинівка Донецької області
б/р Космонавтів, 11
тел. /факс(06272) 6-16-70
e-mail: konstlib(dog)ukr.net

Літній графік роботи с 1 липня по 31 серпня: бібліотека працює с 10:00 до 18:00. Вихідні - неділя, понеділок.

Проїзд від залізничного вокзалу автобусом №1,2,6 до зупинки "Універсам"

Банківські реквізити бібліотеки:

Рахунок № 35425007003007
УДК у Донецькій області
МФО 834016
Код організації (ЄДРПОУ) 00183816

 

Форум
Фотоальбом
Оголошення

«Зраду можна зрозуміти, але не можна виправдати». Читаємо Василя Шкляра #ПРОЧТИВО

 

«Зраду можна зрозуміти, але не можна виправдати». Читаємо Василя Шкляра #ПРОЧТИВО

 

Центральна міська публічна бібліотека 
Довідково - інформаційний сектор

 
«Зраду можна зрозуміти, але не можна виправдати». Читаємо Василя Шкляра
#ПРОЧТИВО






Шкляр, В.  Троща: роман [Текст ]/ В. Шкляр. – Харків .: Кн. клуб, 2017. - 417 с. 

    «Троща» — роман про УПА, про перемогу людини над обставинами і над собою. Сам автор каже, що книга написана для того, аби показати світові, що українці не змирилися з режимом, і продовжують боротьбу, як і раніше. «Троща» — роман про УПА від Василя Шкляра — «батька українського бестселера» . Вперше виданий у 2017 році в харківському видавництві «КСД». Роман про УПА, про бандерівців, про бандерівське підпілля, про часи, які розпочалися в другій половині 40-х років ХХ століття, коли завершилася збройна боротьба на два фронти.
     Роман «Троща» написаний на документальній основі. Василь Шкляр довго шукав ідеальну історію про ті часи й знайшов її на Тернопільщині, на березі річки Стрипа. Саме тут у плавнях, очеретах, які називали трощею, у трикутнику між селами Купчинці, Ішків і Багатківці переховувалися вояки бандерівського підпілля. Це було ідеальне місце не тільки для захисту, а ще тут можна було добре викупатися й нагрітися на сонці. Драма, яка сталася з підпільниками в 1947 році, описана в романі Василя Шкляра. Василь Шкляр на презентації роману зазначив: «Коли я зайшов в Багатківці, мені показали велику хату священика, у якій Горліс-Горський писав другу частину своєї безсмертної книжки «Холодний Яр». Це для мене було великою несподіванкою. Я тоді зрозумів, що Холодний Яр не відпускає мене. Він як наш Тарас — є скрізь. Саме головний герой мого роману воював у сотні української повстанської армії „Холодноярці". За кільканадцять кілометрів від цього місця лежить село Ладичин, звідки родом один із головних героїв іншого мого роману «Маруся» — сотник Станімір. І я побачив, що коло замкнулося: мій край, мій матеріал, моя тема. Тоді я і розпочав працю над цим романом».
    Для головного героя, вояка УПА, війна вже минула, проте боротьба не забулася. Та раптом він бачить на цвинтарі недавню могилу свого бойового товариша, і спогади наринають на нього з новою силою. «Свої» і «чужі», дружба та розбрат, кохання і зрада, помилування й помста, свобода й неволя… Перед його очима знов розгортаються бої та тривають допити, постають обличчя різних людей, та ніяк не з’являється личина зрадника…

Про автора:
Василь Шкляр — один із найвідоміших сучасних вітчизняних письменників, «батько українського бестселера», автор роману «Ключ», який приніс йому кілька престижних літературних премій, серед яких Гран-прі конкурсу гостросюжетного роману «Золотий бабай», премії столичних журналів «Сучасність» та «Олігарх», премію міжнародного конвенту фантастів «Спіраль століть». Лауреат Шевченківської премії (2011). Книги Василя Шкляра перекладено англійською, болгарською, вірменською, шведською, словацькою, російською мовами.
Провідний бібліограф ЦМПБ  Шпакова Н 

 



Обсудить на форуме