Центральна міська публічна бібліотека ім. М. Горького
Довідково-інформаційний сектор
/Тематична закладка/
День слов'янської писемності і культури встановлений в Україні “…на підтримку ініціативи органів державної влади, Національної академії наук України, громадських і релігійних організацій та враховуючи історичне та просвітницьке значення спадщини слов'янських первоучителів у здобутку національної культури…” згідно з Указом Президента України “Про День слов'янської писемності і культури” від 17 вересня 2004 р. № 1096/2004. Відзначається щорічно 24 травня в день вшанування пам'яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія.
Кири?ло і Мефо?дій – слов'янські просвітителі та проповідники християнства, творці слов'янської азбуки.
Радимо прочитати.
"В мові – доля України" Використані інформаційні джерела про мову.
Маємо надію, що підібраний нами матеріал буде цікавий широкому колу наших користувачів.
Кирило уклав слов'янську абетку на базі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов'янську звукову систему. Було створено дві слов'янські абетки - глаголицю й кирилицю. Одночасно із створенням слов'янської абетки він почав роботу над перекладом з грецької Не слов'янську книжну мову Євангелія. Псалтиря. Тодішні слов'яни скрізь добре розуміли одне одного, їхня мова, незважаючи на незначні місцеві розбіжності, в цілому мала багато спільних рис. Тому місія Кирила і Мефодія та їхніх учнів, як і в цілому їхня двадцятирічна просвітницька діяльність, мала всеслов'янське значення. З прийняттям християнства на світовій арені з'явилася нова мова, яка об'єднала слов'ян на значній території. Слов'янська мова після грецької та латинської стала третьою мовою у середньовічній Європі, на території якої поширювалося слово Божіє. Кирило і Мефодій засіяли слов'янську ниву зернами писемності, яка вже дванадцять соліть із покоління в покоління дає золотий колос і щедрі жнива. Зі слов'янською писемністю пов'язане зародження болгарської культури, що вплинула на духовне життя східних слов"ян часів Київської Русі. Сьогодні ми знову звертаємось обличчям до джерел нашої духовності, до одвічних цінностей культури, шукаємо опору в слові.
Цей день символізує історичне та просвітницьке значення спадщини слов'янських первоучителів у здобутку національної культури, засвідчує повагу міжнародної спільноти до неоціненного внеску слов'ян в скарбницю світової цивілізації. Вшановуючи пам'ять братів-просвітителів, проповідників православ'я Кирила і Мефодія, ми звертаємось до глибинних основ української писемності, духовності – могутнього джерела сили і життєздатності української нації. Кирило і Мефодій — слов'янські просвітителі та проповідники християнства, творці слов'янської азбуки.
Кирило (мирське ім'я – Костянтин; бл. 827-14 лютого 869) і його старший брат Мефодій (бл. 815 – помер між 6.4. і 19.4.885). Народились у м. Солунь (тепер Фессалоніки, Греція) в сім'ї воєначальника. З 843 Кирило вчився у Константинополі при дворі візантійського імператора Михайла III, де одним з його вчителів був Фотій. Добре знав слов'янську, грецьку, латинську, єврейську і арабську мови. Був патріаршим бібліотекарем, викладав філософію. В 40-60-х рр. 9 століття брав участь у диспутах з іконоборцями і мусульманами в Сирії. Близько 860 року їздив з дипломатичною місією до хозарів. Мефодій рано вступив на військову службу. Протягом 10 років керував заселеною слов'янами областю Македонії. Постригшись у ченці, став ігуменом монастиря Поліхрон на березі Мармурового моря. Влітку 863 року Кирило і Мефодій на запрошення князя Ростислава переселились до Моравії, щоб проповідувати християнство. Перед від'їздом Кирило створив один з перших слов'янських алфавітів (у науці немає єдиного погляду з питання, яку азбуку створив Кирило — кирилицю чи глаголицю). Кирило і Мефодій перекладали на старослов'янську мову церковні книги — вибрані місця з Євангелія, Псалтир, Апостольські послання. За запровадження слов'янської мови в богослужінні були звинувачені в єресі. В 866 на виклик Папи Римського Адріана II їздили до Риму. Отримали від нього спеціальне послання, в якому їм дозволялося розповсюджувати слов'янські церковні книги і проводити богослужіння на слов'янській мові. Після приїзду до Риму Кирило помер. Похований у Базиліці Святого Климента у Римі. Мефодій був висвячений на архієпископа Моравії і Панонії, і в 870 повернувся до Панонії. Внаслідок інтриг німецьких феодалів деякий час перебував в ув'язненні. В 882—884 жив у Візантії. В середині 884 повернувся до Моравії, де перекладав Біблію на слов'янську мову. Кирило і Мефодій заклали основи слов'янської писемності і літератури. Ім'я Кирила і Мефодія носила перша українська політична організація в Києві — Кирило-Мефодіївське братство. Обидва брати були канонізовані Східною (православною) Церквою та названі «рівноапостольними», а також причислені до святих Західною (католицькою) Церквою. У 1980 році Папа Іван Павло II оголосив святих Кирила та Мефодія «покровителями» Європи. ється католиками та англиканами 14 лютого, православними та католиками східного обряду 24 травня.
I-90 рнi регiони.Керiвник авторського ко
лективу Левчук Л.Т.-Київ:Либiдь,2000.
культури/В.Греченко.-Київ:Лiтера,2000.-464с.
кий культурний регiон/Н.Е.Миропольська .-Київ:Вища шко-
71 Раевкая Н.Е.
82.3/Укр/Лановик М.,Лановик З.
сiбник для студентiв гуманiтарних фа-
культетiв/Н.Лановик ,З.Лановик .-Львiв:Лiтопис,2000.-614с.
ред. Толочко П.-Київ:Наукова думка,
яти томах . Т 2.Пiд ред. Iсаевича Я.
Д.-Київ :Наукова думка,2001.-847с.
Х76 Українська i свiтова культура/В.Я.Хоменко.-К:
ри.:Навч.посiбник/В.С.Полікарпов .-К:Знання,2002.-
культури ХХ столiття)Навч пос/Л.І.Кормич.-Х:
яти томах Українська культура другої
половини 17- 18 ст. . Т 3.Пiд ред.
ред/ I.Крип'якевича.-К:Либiдь,1994.-
вах.Словник довiднк/Ж.О.Безверщук.-К:Вища школа,
71 Художня культура свiту./За ред Ми-
Сiбник/О.А.Гаврюшенко.-К:Кондор,2004.-763с.
81.2укр-9Гриценко Т.Б.
Г85 Українська мова та культура мовле-
ння.Навчальний посiбник для студентiв
аграрних закладiв та коледжiв/Т.Е.Гриценко. .-К:
Тюрменко.-К:Центр навч.лiтератури,
71.0 Культурологiя:Навч.посiбник для
буцький.-К:Вид.дiм"Києво-Могилянська
"В мові – доля України"
Використані інформаційні джерела:
Гнатюк, Л. П. Українська мова [Текст] : навч. посіб.для старшокласників та вступників вузів України / Л.П. Гнатюк, О.В. Кононенко. - 2 ге вид., перероб. і доп. – К. : Знання Прес, 2002. - 255 с.
З енциклопедії "Українська мова" [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://litopys.org.ua/ukrmova/um.htm
Історія української мови [Електронний ресурс] // Ізборник – Режим доступу : http://litopys.org.ua/ukrmova/um27.htm
Огієнко, І. (митрополит) Історія української літературної мови / Митрополит Іларіон ; упоряд., авт. передмови і коментарів М.Тимошик. - 2-ге вид., випр. – К. : Наша культура і наука, 2004. - 436 с.
Ткаченко, О. Б. Українська мова і мовне життя світу [Текст] / О.Б. Ткаченко. – К. : Спалах, 2004. - 271 с.
Українська мова: Практикум [Текст] : навч. посіб. / О.М.Пазяк, О.А.Сербенська, М.І.Фурдуй, Л.Ю.Шевченко . - Вид. 2-е, перероб. і доп. – К. : Либідь, 1990. - 223 с.
Ющук, І. П. Українська мова [Текст] : підручник для вузів / І.П. Ющук. – К. : Либідь, 2003. - 640 с. 4
http://trypillia.narod.ru/articles/tku.html - Трипільська культура й українська мова.
http://www.gramota.ru/mag_arch.html?id=118 - З історії кирилиці.
http://exlibris.org.ua/greathistory/r02.html - Слов'яни.
Шановнікористувачі! Використовуйтеінформаційніресурсинашоїбібліотеки.
Тематичну закладку підготувала провідний бібліограф довідково-інформаційного сектору Шпакова Н.М.