,

Форум
Фотоальбом
Оголошення
Наше опитування
Як ви вважаєте, чи потрібна нашій громаді бібліотека?
Так
Ні
Не знаю
Інше


Показати усі опитування
«    Вересень 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
Архів новин сайту
Вересень 2018 (42)
Серпень 2018 (28)
Липень 2018 (58)
Червень 2018 (75)
Травень 2018 (87)
Квітень 2018 (68)
Наша адреса:

Костянтинівська центральна міська бібліотека знаходиться за адресою:
85113 м. Костянтинівка Донецької області
б/р Космонавтів, 11
тел. /факс(06272) 2-70-06
e-mail: konstlib(dog)ukr.net

Літній графік роботи с 1 липня по 31 серпня: бібліотека працює с 10:00 до 18:00. Вихідні - неділя, понеділок.

Проїзд від залізничного вокзалу автобусом №1,2,6 до зупинки "Універсам"

Банківські реквізити бібліотеки:

Рахунок № 35425007003007
УДК у Донецькій області
МФО 834016
Код організації (ЄДРПОУ) 00183816

 


24 травня - День слов’янської писемності і культури

Центральна міська публічна бібліотека ім. М. Горького

Довідково-інформаційний сектор

“24 травня - День слов’янської писемності і культури”

/Тематична закладка/

Шановні користувачі!

День слов'янської писемності і культури встановлений в Україні “…на підтримку ініціативи органів державної влади, Національної академії наук України, громадських і релігійних організацій та враховуючи історичне та просвітницьке значення спадщини слов'янських первоучителів у здобутку національної культури…” згідно з Указом Президента України “Про День слов'янської писемності і культури” від 17 вересня 2004 р. № 1096/2004. Відзначається щорічно 24 травня в день вшанування пам'яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія.

До вашої уваги тематична закладка, що складається з таких розділів:
24 травня –  День слов’янської писемності і культури.
 

Кири?ло і Мефо?дій –  слов'янські просвітителі та проповідники християнства, творці слов'янської азбуки.

Радимо прочитати.

"В мові – доля України" Використані інформаційні джерела про мову.

Віртутальні ресурси.
 

Маємо надію, що підібраний нами матеріал буде цікавий широкому колу наших користувачів.

24 травня - День слов’янської писемності і культури
Унікальне культурне свято, коли вшановують святих рівноапостольських братів-просвітителів Кирила та Мефодія, які створили писемність, здійснили переклад богослужбових книг з грецької мови на слов'янську, поширювали християнське вчення. Відома і приблизна дата виникнення нашого письма. За свідченням середньовічного ученого Чорноризця Храброго, це сталося 863 р.

Кирило уклав слов'янську абетку на базі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов'янську звукову систему. Було створено дві слов'янські абетки - глаголицю й кирилицю. Одночасно із створенням слов'янської абетки він почав роботу над перекладом з грецької Не слов'янську книжну мову Євангелія. Псалтиря. Тодішні слов'яни скрізь добре розуміли одне одного, їхня мова, незважаючи на незначні місцеві розбіжності, в цілому мала багато спільних рис. Тому місія Кирила і Мефодія та їхніх учнів, як і в цілому їхня двадцятирічна просвітницька діяльність, мала всеслов'янське значення. З прийняттям християнства на світовій арені з'явилася нова мова, яка об'єднала слов'ян на значній території. Слов'янська мова після грецької та латинської стала третьою мовою у середньовічній Європі, на території якої поширювалося слово Божіє. Кирило і Мефодій засіяли слов'янську ниву зернами писемності, яка вже дванадцять соліть із покоління в покоління дає золотий колос і щедрі жнива. Зі слов'янською писемністю пов'язане зародження болгарської культури, що вплинула на духовне життя східних слов"ян часів Київської Русі. Сьогодні ми знову звертаємось обличчям до джерел нашої духовності, до одвічних цінностей культури, шукаємо опору в слові. 

Цей день символізує історичне та просвітницьке значення спадщини слов'янських первоучителів у здобутку національної культури, засвідчує повагу міжнародної спільноти до неоціненного внеску слов'ян в скарбницю світової цивілізації. Вшановуючи пам'ять братів-просвітителів, проповідників православ'я Кирила і Мефодія, ми звертаємось до глибинних основ української писемності, духовності – могутнього джерела сили і життєздатності української нації. Кирило і Мефодій — слов'янські просвітителі та проповідники християнства, творці слов'янської азбуки.

Кирило (мирське ім'я Костянтин; бл. 827-14 лютого 869) і його старший брат Мефодій (бл. 815 помер між 6.4. і 19.4.885). Народились у м. Солунь (тепер Фессалоніки, Греція) в сім'ї воєначальника. З 843 Кирило вчився у Константинополі при дворі візантійського імператора Михайла III, де одним з його вчителів був Фотій. Добре знав слов'янську, грецьку, латинську, єврейську і арабську мови. Був патріаршим бібліотекарем, викладав філософію. В 40-60-х рр. 9 століття брав участь у диспутах з іконоборцями і мусульманами в Сирії. Близько 860 року їздив з дипломатичною місією до хозарів. Мефодій рано вступив на військову службу. Протягом 10 років керував заселеною слов'янами областю Македонії. Постригшись у ченці, став ігуменом монастиря Поліхрон на березі Мармурового моря. Влітку 863 року Кирило і Мефодій на запрошення князя Ростислава переселились до Моравії, щоб проповідувати християнство. Перед від'їздом Кирило створив один з перших слов'янських алфавітів (у науці немає єдиного погляду з питання, яку азбуку створив Кирило — кирилицю чи глаголицю). Кирило і Мефодій перекладали на старослов'янську мову церковні книги — вибрані місця з Євангелія, Псалтир, Апостольські послання. За запровадження слов'янської мови в богослужінні були звинувачені в єресі. В 866 на виклик Папи Римського Адріана II їздили до Риму. Отримали від нього спеціальне послання, в якому їм дозволялося розповсюджувати слов'янські церковні книги і проводити богослужіння на слов'янській мові. Після приїзду до Риму Кирило помер. Похований у Базиліці Святого Климента у Римі. Мефодій був висвячений на архієпископа Моравії і Панонії, і в 870 повернувся до Панонії. Внаслідок інтриг німецьких феодалів деякий час перебував в ув'язненні. В 882—884 жив у Візантії. В середині 884 повернувся до Моравії, де перекладав Біблію на слов'янську мову. Кирило і Мефодій заклали основи слов'янської писемності і літератури. Ім'я Кирила і Мефодія носила перша українська політична організація в Києві — Кирило-Мефодіївське братство. Обидва брати були канонізовані Східною (православною) Церквою та названі «рівноапостольними», а також причислені до святих Західною (католицькою) Церквою. У 1980 році Папа Іван Павло II оголосив святих Кирила та Мефодія «покровителями» Європи. ється католиками та англиканами 14 лютого, православними та католиками східного обряду 24 травня.

Радимо прочитати:
63.3(0)     Iсторiя свiтової культури.Культу

I-90     рнi регiони.Керiвник авторського ко

         лективу Левчук Л.Т.-Київ:Либiдь,2000. 

        -520с.                                
                                             
  
63.3(0) Греченко.В.                           
и90         Iсторiя свiтової та вiтчизняної    

         культури/В.Греченко.-Київ:Лiтера,2000.-464с.     

                                          
71       Миропольська Н.Є.                     
Х98         Художня культура свiту.Європейсь-  

         кий культурний регiон/Н.Е.Миропольська .-Київ:Вища шко- 

         ла,2001.-191с.                         

                                               

 71       Раевкая Н.Е.                          

Р-32        Культурология:Конспект лекций.-Са- 
         нкт-Петербург:Альфа,2001.-176с.       

                                               

82.3/Укр/Лановик М.,Лановик З.                 

Л-22        Українська народна словеснiсть:По- 

         сiбник для студентiв гуманiтарних фа- 

         культетiв/Н.Лановик ,З.Лановик .-Львiв:Лiтопис,2000.-614с.  

 63.3(4УКР)                                      
I-90        Iсторiя культури давнього населе-  
         ння України п'яти томах. Т.1. пiд     

         ред. Толочко П.-Київ:Наукова думка,   

         2001.-1123с.                          

                                           

63.3(4УКР)                                     
I-90        Iсторiя Української культури у п'  

         яти томах . Т 2.Пiд ред. Iсаевича Я.  

         Д.-Київ :Наукова думка,2001.-847с.    

                         

63.3(0) Хоменко В.Я.                          

Х76         Українська i свiтова культура/В.Я.Хоменко.-К:  

         Україна,2002.-333с.                   

                                               

63.(0)   Полiкарпов В.С.                       
П50         Лекцiї з iсторiї свiтової культу-  

         ри.:Навч.посiбник/В.С.Полікарпов .-К:Знання,2002.-   

         360с.                                 
71       Кормич Л.I.                           
К66         Культурологiя(теорiя i теорiя      

         культури ХХ столiття)Навч пос/Л.І.Кормич.-Х:     

         Одiссей,2002.-304с.                   
                                          
63.3(4УКР)                                     
I-90        Iсторiя Української культури у п'  

         яти томах Українська культура другої  

         половини 17- 18 ст. . Т 3.Пiд ред.    

         Смолiй В.А..-Київ :Наукова думка,     
         2003.-1224с.                          
 
63.3(4укр)                                     
И90         Iсторiя Української культури./За   

         ред/ I.Крип'якевича.-К:Либiдь,1994.-  

         656с.                                 

                                               

63.3(4укр)                                     
И90         Iсторiя Української культури./За   
         заг ред I.Крип'якевича.-К:Либiдь,     
         2002.-656с.                           

                                               

63.3(0) Безверщук Ж.О.                        
Б39         Iсторiя Культури в термiнах i наз- 

         вах.Словник довiднк/Ж.О.Безверщук.-К:Вища школа,    

         2003.-399с.   
                       

71          Художня культура свiту./За ред Ми- 

х98      ропольської Н.Є.-К:Вища школа,2003.-  
         191с.                                  

                                               

63.3(0) Гаврюшенко О.А. та iнш.               
Г12         Iсторiя культури. Навчальний по-   

         Сiбник/О.А.Гаврюшенко.-К:Кондор,2004.-763с.          

                                                

81.2укр-9Гриценко Т.Б.                         

Г85         Українська мова та культура мовле- 

         ння.Навчальний посiбник для студентiв 

         аграрних закладiв та коледжiв/Т.Е.Гриценко. .-К:   

         ЦНЛ,2003.-536с.                        
                                            
71.0        Культурологiя:теорiя та Iсторiя    
К90      культури:Навч.посiбник/За ред.I.I.    

         Тюрменко.-К:Центр навч.лiтератури,    

         2004.-368с.                            

                                               

 71.0        Культурологiя:Навч.посiбник для    

К90      вузiв/Упоряд.:О.I.Погорiлий,М.А.Со-   

         буцький.-К:Вид.дiм"Києво-Могилянська  

         акад.",2005.-320с.                    
                                            

"В мові – доля України"

Використані інформаційні джерела:

Вислови про мову [Електронний ресурс] // Нова мова – режим доступу : http://novamova.org/2009/01/lang-quotes/
 

Гнатюк, Л. П. Українська мова [Текст] : навч. посіб.для старшокласників та вступників вузів України / Л.П. Гнатюк, О.В. Кононенко. - 2 ге вид., перероб. і доп. – К. : Знання Прес, 2002. - 255 с.

Гриценко, Т. Б. Українська мова та культура мовлення [Текст] : навч. посіб. для вузів / Т.Б. Гриценко. – К. : Центр навчальної літератури, 2005. - 536 с.
 

З енциклопедії "Українська мова" [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://litopys.org.ua/ukrmova/um.htm

Історія української мови [Електронний ресурс] // Ізборник – Режим доступу : http://litopys.org.ua/ukrmova/um27.htm

Кузьменко, Ю. Історія української мови в конспектах Юрія Кузьменка [Текст] : Навч. посіб. / Ю. Кузьменко. - 2-ге вид., доп. – К. : Пульсари, 2003. - 124 с.
 

Огієнко, І. (митрополит) Історія української літературної мови / Митрополит Іларіон ; упоряд., авт. передмови і коментарів М.Тимошик. - 2-ге вид., випр. – К. : Наша культура і наука, 2004. - 436 с.

Русанівський, В. М. Історія української літературної мови [Текст] : підруч. для вузів / В.М. Русанівський. - 2-ге вид., доп. і перероб. – К. : АртЕк, 2002. - 424 с.
 

Ткаченко, О. Б. Українська мова і мовне життя світу [Текст] / О.Б. Ткаченко. – К. : Спалах, 2004. - 271 с.

Українська мова [Електронний ресурс] // Вікіпедія – вільна енциклопедія. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki
 

Українська мова: Практикум [Текст] : навч. посіб. / О.М.Пазяк, О.А.Сербенська, М.І.Фурдуй, Л.Ю.Шевченко . - Вид. 2-е, перероб. і доп. – К. : Либідь, 1990. - 223 с.

Шевчук, С. В. Українська мова на щодень, на щомить для державних службовців [Текст] : навч. посіб. / С.В. Шевчук, Т.М. Лобода. – К. : Атіка, 2004. - 392 с.
 

Ющук, І. П. Українська мова [Текст] : підручник для вузів / І.П. Ющук. – К. : Либідь, 2003. - 640 с. 4

Віртутальні ресурси:
http://litopys.narod.ru/ukrmova/um31.html - Кирило і Мефодій.

http://trypillia.narod.ru/articles/tku.html - Трипільська культура й українська мова.

http://www.gramota.ru/mag_arch.html?id=118 - З історії кирилиці.

http://exlibris.org.ua/greathistory/r02.html - Слов'яни.

uk.wikipedia.org/wiki
narodna.pravda.com.ua
litopys.org.ua/ukrmova
pravopys.vlada.kiev.ua/mova/pers/Dovidn
www.dt.ua/
www.sviato.in.ua/persons/kyrylo_and_methodij.php
uk.wikipedia.org/wiki/І_
black-list.com.ua/istoriya/kyrylo-i-mefodij/
who-is-ho.com.ua/bookmaket/ukrinve
                                    

Шановнікористувачі! Використовуйтеінформаційніресурсинашоїбібліотеки.

Інтернет-центр працює на Вас.Звертайтесь до сайту нашої бібліотеки:
http://konstlib.net

Тематичну закладку підготувала провідний бібліограф довідково-інформаційного сектору Шпакова Н.М.

                             

 



Обсудить на форуме