,

Форум
Фотоальбом
Оголошення
Наше опитування
Як ви вважаєте, чи потрібна нашій громаді бібліотека?
Так
Ні
Не знаю
Інше


Показати усі опитування
«    Серпень 2020    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31 
Архів новин сайту
Серпень 2020 (4)
Липень 2020 (90)
Червень 2020 (106)
Травень 2020 (136)
Квітень 2020 (154)
Березень 2020 (108)
Наша адреса:

Костянтинівська центральна міська бібліотека знаходиться за адресою:
85113 м. Костянтинівка Донецької області
б/р Космонавтів, 11
тел. /факс(06272) 2-70-06
e-mail: konstlib(dog)ukr.net

Літній графік роботи с 1 липня по 31 серпня: бібліотека працює с 10:00 до 18:00. Вихідні - неділя, понеділок.

Проїзд від залізничного вокзалу автобусом №1,2,6 до зупинки "Універсам"

Банківські реквізити бібліотеки:

Рахунок № 35425007003007
УДК у Донецькій області
МФО 834016
Код організації (ЄДРПОУ) 00183816

 


День хрещення Русі. Історична довідка

 

    День Хрещення Київської Русі щороку відзначається на державному рівні. Датою свята обрано 28 липня – адже саме цього дня православний світ вшановує пам’ять рівноапостольного князя Київського Володимира Святославовича. Він, як відомо, не лише сам навернувся до християнства, а й посприяв тому, що воно стало державною релігією Київської Русі.
   Утвердження християнства на Русі – це тривалий і складний процес, що розтягнувся в часі на багато століть. Так, першою правителькою Русі, яка офіційно прийняла християнство, була княгиня Ольга. Відбулося це, за різними джерелами, у 955 або 957 році під час паломництва княгині Ольги до Константинополя. Там вона прийняла хрещення з ім’ям Олена від самого Константинопольського Патріарха, а хрещеним батьком став імператор Костянтин VII Багрянородний. Княгиню Ольгу вважають покровителькою православної віри. Завдяки її діяльності на Русі почали будувати храми, встановлювати хрести й знищувати язичницьку символіку. Однак її діяльність не знаходила підтримки і розуміння у її найближчому оточенні. Продовжити справу княгині Ольги – хрестити Київську Русь й проголосити християнство державною релігією – зміг лише її онук князь Володимир Великий. Християнство та Володимир Великий Прийшовши до влади князь Володимир зрозумів, що для зміцнення держави та її престижу потрібна нова віра. Тому перед хрещенням Київської Русі князь Володимир Святославович проаналізував кожну з релігій і віддав перевагу християнству. Існує багато версій щодо часу та місця хрещення самого князя. Найімовірнішою датою є 988 рік. А щодо місця, то найчастіше називається Херсонес, хоча це міг бути і Київ. Згідно із літописом, улітку 988 року князь Володимир Святославович був охрещений у церкві св. Іакова в Херсонесі й одружився з сестрою візантійського імператора Анною. Наприкінці літа він з дружиною повернувся до Києва і наказав усім прийняти нову віру, а поганських ідолів скинути у Дніпро.
   Масове хрещення киян, як оповідає літопис, відбувалося у водах річки Почайна, притоці Дніпра. Після цього християнство стало державною релігією Київської Русі. Читайте також Свята в серпні: вихідні та святкові дні (календар) Загалом християнізація Русі проходила поступово. До того ж не всюди цей процес відбувався без опору, як у Києві. Наприклад, на півночі Русі, де християнство було перед тим менш поширене, впровадження нової релігії було зустрінуто вороже, і новгородців довелося хрестити силою. Літопис та інші джерела також згадують про доволі тривале збереження елементів язичництва у народі. Значення хрещення Київської Русі Із прийняттям християнства Київська держава, згідно з тодішніми уявленнями, ніби очистилася від скверни й ставала частиною світової християнської спільноти, особливо тісно зблизившись з Візантією – найбільш розвинутою державою тогочасної Європи. Християнство стало потужним поштовхом для розвитку освіти й культури. Набуло поширення запозичене з Візантії мистецтво, а також писемність і писемна література. На території держави почали відкриватися школи, а у Києві було збудовано головний храм Русі, присвячений Богородиці, котрий більш відомий як Десятинна церква.

Радимо звернутися до таких джерел:

Аркас М. М. Історія України-Русі / М. М. Аркас. – Х. : Вищ. шк., 1993. – 414 c. – Електрон. версія: режим доступу : http://exlibris.org.ua/arkas.

 

 

Берлинський М. Ф. Історія міста Києва / М. Ф. Берлинський. – К. : Наук. думка, 1991. – 320 c. – Електрон. версія: режим доступу : http://www.myslenedrevo.com.ua/ru/Sci/Kyiv/1991Berlinsky.html.

 

Велика Історія України від найдавніших часів : у 2 т. – К. : Глобус, 1993.– Т. 1. – 352 c.

 

Грабовський С.Нариси з історії українського державотворення / С. Грабовський, С. Ставрояні., Л. Шкляр. – К. : Генеза, 1995. – 608 c. – Електрон. версія: режим доступу : http://vse-uchebniki.com/ucheniy-politicheskih-istoriya/narisi-istoriji-ukrajinskogo-derjavotvorennya.html.

 

Греков Б. Д.Киевская Русь / Б. Д. Греков. – Л.: Госполитиздат, 1953. – 568 c. – Электрон. версия: режим доступа : http://www.bibliotekar.ru/rusFroyanov.

 

Грушевський М. С. Ілюстрована історія України / М. С. Грушевський. – К., 1992. – 544 с. – (Пам`ятки історичної думки України). – Електрон. версія: режим доступу : http://www.uahistory.kiev.ua/grushevs/p05.phtml#16.

 

Грушевський М. С. Історія України-Руси : в 11 т., 12 кн. / М. С. Грушевський – Репр. вид. – К. : Наук. думка, 1991. – Т. 1 : (До початку XI віку). – 648 c. – (Пам'ятки історичної думки України). – Електрон. версія: режим доступу : http://litopys.org.ua/hrushrus/iur1.htm.

Субтельний О. Україна : історія / О. Субтельний – К. : Либідь, 1993. – С. 53–54. – Електрон. версія: режим доступу : http://fmm51.org.ua/html_books/subtelniy_opest-ukrajina_storija.htm.

 

 






Обсудить на форуме