Центральна міська публічна бібліотека
Довідково - інформаційний сектор
Сосюра, як голос українського Донбасу…
(До 123 річниці від дня народження Володимира Сосюри)
Біобібліографічне дослідження
Шановні користувачі!
Цього року нашому земляку Володимиру Сосюрі виповнюється 123 років від дня народження. Так, нещодавно головний зберігач Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький опублікував результати свого дослідження, у ході якого знайшов у фондах Національної історичної бібліотеки унікальний примірник журналу «Вільні думки» — там і був опублікований перший вірш Сосюри. Журнал, створений на Донеччині, у Бахмуті, у 1918 році, — видання місцевої прогресивної української молоді, серед яких і школяр Володимир Сосюра, котрий із його сторінок закликає «перестати так гризтись», бо «треба єднатись і з ворогом битись». Ніби сіль на рану тим, хто божевільно сповідує ідею «иссконно русского» Донбасу та недостатньої генетичної українськості місцевих мешканців. Вважаю, треба починати активно доносити такі цікаві історичні факти, щоб виправляти викривлену картину світу в мізках моїх із Сосюрою земляків. Довідково-інформаційний сектор бібліотеки підготував біобібліографічне дослідження про поета,яка включає біографічні факти та список літератури, яку Ви можете прочитати із фонду бібліотеки.
Довідково-інформаційний сектор ЦМПБ завжди з Вами!
Люби свій край, як душу солов’їну і серця жар йому віддай! В.Сосюра
Народився Володимир Миколайович Сосюра 6 січня 1898 року на станції Дебальцеве, що на Донбасі, в сім’ї робітників. Батько Володимира, Микола Володимирович, був різноплановою людино, він і вчителював, і працював на шахті, був адвокатом, хоча за своїм фахом – креслярем. Матір, Марія Данилівна, була звичайна робітниця з Луганська, справи її в основному зводилися до хатньої роботи. В такій сім’ї і виховувався майбутній геній української поезії.
Після закінчення сільської школи, молодий Володимир поступив до аграрної школи. Водночас, з самих ранніх літ, хлопець допомагав батькові на шахті, тому праця в ньому ще з дитинства виховала людину розуміючу життя звичайних людей. Володимир Сосюра дуже переживав за життя та майбутнє держави, тому під час громадянської війни, одразу вступив в ряди УНР, а згодом до Червоної армії. Після боротьби, в 1922 році, Володимир вступає до Комуністичного харківського університету, через рік іде вчитися до Харківського інституту народної освіти, який закінчив в 1925 р. Водночас, весь цей час займається творчістю, починає писати, належить до багатьох літературних організацій, в роботі яких бере активну участь.
Говорячи про творчість, треба обов’язково згадати, що перший опублікований твір вийшов в 1917 році (російськомовний), пізніше, в 1921 році, світ побачив вже й першу збірочку. Але все ж таки, лише в 1922 р., після публікації поеми «Червона зима», про Володимира Миколайовича Сосюру заговорили. Саме з цього твору пішло його визнання, як літератора. Далі було багато-багато інших збірок, які ще більше закріплювали Володимира Сосюру, як визнаного автора. Деякі з видань були й заборонені, адже поет піднімав важливі теми, які не завжди подобались радянській владі.
В 30-их роках, коли на Україну прийшли голод і репресії, Володимир Миколайович Сосюра змушений відступити від ідейних творів. Це йому не давало покою, що й призвело до психічного розладу, але все ж поет творив. Він майже єдиний і до того ж майже перший, підняв літературні напрямки: любовна лірика та інтим. Його доробки: «Червоні троянди», «Люблю», «Нові поезії» – дарували читачу теж певним способом силу, жагу кохати і бути коханими. І це тривало до другої світової війни, коли Сосюра пішов в лави військових. З 1942 по 1944 р., він працює воєнним кореспондентом, підсилює бойовий дух армії. Це дало народу інші твори, котрі додавали боротьби, казали, що треба жити, водночас – любити. Володимир Сосюра не відходив від любовної лірики і надалі, часто показуючи нові і нові добірки поетичної любові.
Треба додати, що крім творчих доробок, Володимир Миколайович лишив і нащадків, хоча в коханні йому не зовсім таланило. З першою дружиною він одружився в 1922 році, але прожили вони разом не довго, лишивши після взаємного проживання двох синів. Причиною розводу була несумісність в поглядах до України. Його перша жінка, Віра Каперівна, колишній політрук, не вірила в таку державу, як Україна (про це Сосюра розказує навіть в віршах), що й призвело до швидкого згасання почуттів між ними. Згодом, в 1931 році, Володимир Миколайович одружується вдруге, з Марією Гаврилівною. Ця жінка була теж творчою особистістю і Володимир з нею все ж знайшов щастя. Можна додати, хоча це й не дуже важливо, що дружина Сосюри Марія закінчила в Києві балетну школу і була аж на 12 років молодша чоловіка. Але це їм ніяк не зашкодило, навіть арешт Марії, коли в 1949 році її заслали до Казахстану. Підтвердженням гарних стосунків є й повторний шлюб між Марією та Володимиром, котрий відбувся зразу ж після повернення жінки з заслання в 1954 р., як знак любові та поваги. В другому шлюбі, Володимиру Сосюрі жінка подарувала третю дитину, сина Володимира, котрий пішов по стопах батька й став заслуженим працівником культури України (в 1978 р.). І хоч син, Володимир Сосюра, не став поетом, але редактором і кінодраматургом значиться.
Творчість Володимира Миколайовича Сосюри продовжувалася, у 1948 році він отримав Сталінську премію, яка була найвищою нагородою в той час. Але в 1951 році виходить славнозвісний твір «Любіть Україну», котрий сколихнув державу. Це призвело до нападів критиків, поета звинувачували в буржуазному націоналізмі. Це призвело до закриття деяких дверей поету, хоча і надалі він працював і творив.
Помер український поет 8 січня 1965 року, похований був на Байковому кладовищі, на що він неабияк заслужив за роки свого життя. Після себе Володимир Сосюра лишив значний літературний спадок, в 1970-1972 рр. було видано 10 томів його доробок (до цього було видано ще два трьохтомника поезій Сосюри). А загалом Володимир Сосюра дав читачу понад 40 поетичних збірок, що є доказом надзвичайної творчої наснаги поета, доказом його великого таланту. Нам лишається лише дякувати генію Сосюри і насолоджуватися його віршами. Адже поезія Володимира Миколайовича нікого не лишить байдужим. Він піднімав усі можливі теми. Його вірші читають в будь-якому віці. Вони задовольняють різні вподобання, його вірші будуть подобатись людям завжди. Для патріотів є кохані твори про Україну, для молодих людей – любовна та інтимна лірика, для старших – твори про життя та війну. Так, є що прочитати у Володимира Миколайовича Сосюри і головне, є чим пишатись нам, його нащадкам. Адже ці твори вчать нас жити та любити.
Твори В. Сосюри із фонду нашої бібліотеки
Сосюра В.М. Вибрані переклади [Текст] / Сосюра, Володимир Миколайович ; Худож. А.Мистецький. - К.: Художественная литература, 1951. - 252 с.
Сосюра В.М Лірика [Текст] / Сосюра, Володимир Миколайович; Худож. Д.Д.Грибов. - К. : Художественная литература, 1961. - 400 с.
Сосюра В.М Лірика [Текст] / Сосюра, Володимир Миколайович; Худож. К.В.Бобровников. - К.: Художественная литература, 1959. - 496 с.
Сосюра В.М Любіть Україну [Текст]: поезії / Сосюра, Володимир Миколайович; Упоряд., прим. та післям. С.Гальченка; Ілюстр. В.Яцури. - К. : Знання, 2010. - 200 с
Сосюра В.М Мазепа: Поема; Лiрика / Сосюра, Володимир Миколайович ; Ред. П.Ромко. - К. : Днiпро, 2001. - 221 с.
Н Сосюра В.М ова заповідь [Текст]: роман / Сосюра, Володимир Миколайович ; Післям. Г.Сиваченко. - К.: Знання, 2011. - 349 с.
Сосюра В.М Поезії [Текст] / Сосюра, Володимир Миколайович; Ред. кол. М.П.Бажан, О.Є.Засенко, С.А.Крижанівський та ін.; Упор., вст. ст. і прим. П.Моргаєнка. - К.: Радянський письменник, 1975. - 319 с.
Сосюра В.М Розстріляне безсмертя [Текст]: поеми / Сосюра, Володимир Миколайович ; Прим. С.Гальченка; Іл. В.Яцури. - К.: Знання, 2010. - 336 с.
Сосюра В.М Сонячні мечі [Текст] / Сосюра, Володимир Миколайович ; Передм. А.Малишка; Худож. В.В.Машков. - К. : Дніпро, 1967. - 224 с.
Сосюра В.М Так ніхто не кохав [Текст]: поезії / Сосюра, Володимир Миколайович ; Худож. В.Я.Чебаник. - К. : Радянський письменник, 1987. - 150 с.
Сосюра В.М Такий я ніжний, такий тривожний... [Текст]: поезії: Для старш. шк. віку / Сосюра, Володимир Миколайович ; Упорядк. та передм. М.Сома; Худож. М.Стратілат. - К. : Веселка, 1989. - 286 с.
Сосюра В.М Третя Рота [Текст]: роман / Сосюра, Володимир Миколайович ; Упор. та прим. С.Гальченка; Післ. Н.Бернадської. - К. : Знання, 2010. - 352 с.
Сосюра В.М Червона зима [Текст]: поезії / Сосюра, Володимир Миколайович ; Упор. В.П.Моренець; Худож. Н.А.Данченко. - К. : Дніпро, 1987. - 183 с.
Сосюра В.М Щастя [Текст]: вибрані поезії / Сосюра, Володимир Миколайович ; Худож. В.П.Вечерський. - К. : Дніпро, 1974. - 193 с.
Сосюра В.М Якби помножити любов усіх людей [Текст] / Сосюра, Володимир Миколайович ; Худож. М.Т.Чорнокапський. - К.: Художественная литература, 1963. - 344 с
Біобібліографічне дослідження підготувала провідний бібліограф ЦМПБ Шпакова Н.