Центральна міська публічна бібліотека 

Довідково - інформаційний сектор

 

 

#СПИСОКДЛЯПРОЧИТАННЯ

Ідея соборності бере свій початок від об'єднання давньоруських земель навколо князівського престолу в Києві, а її філософське коріння сягає часів Візантії. Протягом віків її практичним втіленням займались українські гетьмани Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Петро Дорошенко, Пилип Орлик. У XVIII — початку XX ст., коли українські землі були поділені між сусідніми державами: Польщею, Московією, Румунією, Австро-Угорщиною, ця ідея знайшла своє відображення у працях найкращих вітчизняних мислителів, оскільки для боротьби за свої національні інтереси Україні була вкрай важливою територіальна єдність.

Проголошення злуки було призначено на 12:00 годину 22 січня 1919 року, тобто першу річницю проголошення четвертого універсалу про повну незалежність України.

22 січня було проголошено всенародним і державним святом. День видався погідний та гарний, з легким морозом. Київ був прикрашений національними синьо-жовтими прапорами, гербами. О 9:00 годині ранку в усіх церквах відправляли богослужіння.

Головні урочистості проголошення злуки проходили на Софійській площі. При вході з вулиці Володимирської на Софійську площу було зведено тріумфальну арку, прикрашену старовинними гербами. Рівно о 12:00 годині розпочалася урочиста церемонія проголошення Акта злуки. На масовому вічі посол Західноукраїнської Народної Республіки Л. Цегельський зачитав та передав грамоту Національної Ради «Про об'єднання Західноукраїнської Народної Республіки з Великою Східною Україною» голові Директорії Володимиру Винниченку.

Член Директорії Федір Швець урочисто зачитав Універсал Директорії:

«…Віднині во єдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України — Галичина, Буковина, Закарпаття і Наддніпрянська Україна. Здійснилися віковічні мрії, для яких жили і за які вмирали найкращі сини України. Віднині є тільки одна незалежна Українська Народна республіка. Віднині український народ увільнений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об'єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної, незалежної української держави, на добро і щастя українського народу.»

Після урочистого проголошення злуки на Софійській площі відбувся молебень, а потім — військовий парад під керівництвом полковника Івана Чмоли. Приймав парад полковник Євген Коновалець.

22 січня 1919 р. у Києві на Софійській площі відбулися урочисті збори, на яких був проголошений Акт Злуки (об'єднання) українських земель, засвідчений Універсалом про об'єднання УНР і ЗУНР в єдину Велику Україну. Ним стверджувалось об'єднання двох тодішніх держав, що постали на уламках Російської і Австро-Угорської імперій в єдину соборну Українську державу, яка відтоді ставала гарантом загальнонаціональних інтересів українців. Століттями розірваний український народ визволився з неволі і возз'єднався на своїй землі в єдиній Українській державі.

Акт Злуки був глибоко детермінований історично і спирався на споконвічну мрію українського народу про незалежну, соборну національну державу. Він став могутнім виявом волі українців до етнічної й територіальної консолідації, свідченням їх самовизначення, становлення політичної нації. Уперше за 600 років він став реальним кроком до об'єднання українських земель, що вплинув на подальші національно-політичні процеси в Україні.

Наступного дня, 23 січня, розпочався Трудовий конгрес України, який мав виконувати функцію всеукраїнського парламенту. Акт злуки було затверджено вищим законодавчим органом України. На основі цих рішень Західноукраїнська Народна Республіка перейменовувалась у Західну область УНР (ЗО УНР). Єдиним державним гербом став тризуб замість раніше затвердженого для ЗУНР золотого лева на блакитному полотні. У той же час злиття урядів, армій, законодавчих органів УНР та ЗУНР відклали до скликання Установчих Зборів об'єднаної України, як це й передбачалося ухвалою Української Національної Ради від 3 січня.

День соборності України [Електронний ресурс]  /Вікіпедія /.– Електронні дані. –– Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8

 , вільний  (дата звернення  16. 01 .2021 р.). – Назва   з екрана .-Мова укр.

  

 

 

 

     У монографії аналізуються основні аспекти й специфіка теоретичного розуміння соборності України у ХІХ, ХХ та на початку ХХІ століть, а також проблеми, що постають у ході практичної реалізації національно-державницької ідеї.

 

 

Видання в цілому зображує становлення і розвиток народу, економіки, культури та державності України, яка ніколи не вдавалась до експансії й постійно вела визвольні війни. Багато місця відведено україно-російським та україно-польським зв'язкам, козацтву та козацькій республіці, демократичні підвалени якої стали основоположним принципом першої в Європі  української Конституції 1710 р., створеної гетьманом П. Орликом. Присутні старовинні географічні карти, побутові й батальні гравюри, а також хрестоматія з  найважливіших документальних матеріалів вітчизняної історії. Книга приваблює яскравим художнім стилем і читається, як захоплюючий літературний твір. 

 

 

Українська соборність: ідея, соборність, проблеми (до 80-річчя Акту Злуки 22 січня 1919 р.): Збірник / Редкол.: І.Ф. Курас, В.А. Смолій, В.І. Кучер; Ін-т політичних і етнонаціональних досліджень НАН України. - К.: Вид-во ІПіЕНД, 1999. - 407 с.     

До збірника включено матеріали, які було обговорено на науковій конференції з нагоди 80-річчя Акту Злуки України 22 січня 1919 р. Порушуються актуальні проблеми дослідження ідейних засад соборницького процесу, історичного досвіду боротьби за об'єднання етнічних українських земель, різних гілок українського народу в єдиній державі.

  

 

Винниченко В. Відродження нації. Ч. ІІІ: Історія української революції (марець 1917 р. - грудень 1919 р.) / В. Винниченко. - репринт. вид. - К.: Видавництво політичної літератури України, 1990. - 542 с. - (Бібліотека репринтних видань). - 

     "Відродження нації" - твір певною мірою підсумковий, написаний по гарячих слідах подій. Автор роздумує над втраченими можливостями, аналізує причини поразки Центральної Ради і Директорії, дає в цілому об'єктивні характеристики політичним партіям, окремим діячам того часу.

 

 

 

 

 

 

Мельник Л. Утвердження ідеї українського національного самовизначення (кінець ХVІІІ- початок ХХ ст.) / Л. Мельник. – 2-ге вид., доп. – К. : ПП Сергійчук М.І., 2012. – 103 с. 

     У роботі йдеться про епоху становлення українського національного відродження, будування нації з його головним моментом - виробленням і розвитком національної самосвідомості, розглянуто процес вироблення української національної ідеї в період кінця XVIII - XX ст. Основну увагу звернуто на Україну в складі Російської імперії, оскільки головні явища становлення національної самосвідомості та формування національної історичної школи мали прояв саме в західноукраїнському регіон

 

      Аналізується зміст поняття "соборність". Простежується розвиток ідеї соборності на різних історичних етапах. Розглядаються шляхи розбудови соборної України у сучасних умовах.

 

Історія України / В. Баран, Я. Грицак, Ю. Зайцев та ін. - вид. 2-е, зі змінами. - Львів: Світ, 1998. - 488 с.

Серед видань, присвячених історії України, пропонований читачеві навчальний посібник вирізняється як одна з перших спроб глибокого осмислення історичного минулого України з позицій досягнень гуманітарних наук кінця ХХ ст. Віддаючи належне давній історії, автори всеж основну увагу зосереджують на висвітленні подій і явищ ХХ ст., зокрема його другої половини (виклад подій у книзі завершено президентськими виборами 1994 р. ). Видання позбавлене як стереотипів застійних часів, , послідовно і всебічно висвітлює історію української державності, героїчної і трагічної боротьби за її утвердження, історію формування українського народу, його перетворення у сучасну націю.

 

Соборність як чинник українського державотворення ( до 90-річчя Акту злуки) : Всеукраїнська наукова конференція Київ, 21 січня 2009 р. / Інститут історії України НАН України. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2009. - 230 с.

      В основу збірника покладено матеріали Всеукраїнської наукової конференції "Соборність як чинник українського державотворення (до 90 - річчя Акту злуки") (м. Київ, 21 січня 2009 р.).