Кожного року 2 лютого країни світу, які мають на своїх територіях водно-болотні угіддя, у тому числі Україна, відзначають Всесвітній день водно-болотних угідь. Відзначення цього Дня приурочено до підписання світовою спільнотою 2 лютого 1971 року у місті Рамсар (Іран) міжнародної угоди – Конвенції з водно-болотних угідь міжнародного значення. Мета її – зберегти водно-болотні угіддя як середовища для водоплавних птахів та збереження і раціонального використання цих угідь шляхом місцевих, регіональних і національних дій та міжнародної співпраці, які будуть складовою збалансованого розвитку світу.
У 2021 році Всесвітній день водно-болотних угідь відзначається під девізом: "Водно-болотні угіддя, вода і життя – нероздільні!", що підкреслює важливість водно-болотних угідь як джерела основних засобів для існування та забезпечення добробуту людей. Центральна міська публічна бібліотека приєднується до інформаційної кампанії, спрямованої на підвищення обізнаності з питань необхідності збереження водно-болотних угідь.
Довідка
РАМСАРСЬКА КОНВЕНЦІЯ
Основні положення щодо захисту водно-болотних угідь міжнародного значення були закріплені 2 лютого 1971 року підписанням Рамсарської конвенції в іранському місті Рамсаре. Тоді її підписали 18 країн. Цей документ став першою глобальною угодою з охорони та збереження природних ресурсів. Наразі до Конвенції приєдналися вже 170 країн світу, серед яких і Україна. Мережа водно-болотних угідь міжнародного значення у нашій країні вже нараховує 50 територій.
Більше 20 років WWF Україна працює над відновленням плавнів та інших водно-болотних угідь до природного стану. Серед реалізованих проектів у цьому секторі варто відзначити відновлення двох дунайських островів – Єрмаков (2300 га) та Малий Татару (738 га).
Також успішним був проект WWF з відновлення болота Чорне Багно на Закарпатті.
Наразі Всесвітній фонд природи шукає нові території для пілотних проектів з відновлення. Тож ми закликаємо усіх охочих приєднатися та допомогти нам у цій важливій справі! Водно-болотними угіддями вважаються природні комплекси боліт, заплавних лук і лісів, а також плавні та мілководні водойми чи їх ділянки глибиною до 6 метрів. Крім прісних територій, сюди відносять також солонкуваті та солоні, наприклад, морські акваторії, глибина яких під час відпливу також не перевищує 6 метрів.
Захист та відновлення таких територій є запорукою збереження біорізноманіття: близько 40% усіх відомих людству видів рослин та тварин оселяються саме у водно-болотних угіддях. Крім того, вони захищають міста і містечка від повеней, підвищують родючість ґрунтів та забезпечують харчуванням мільярди людей.
Майже 1 мільярд людей по всьому світу забезпечений роботою завдяки наявності заболочених територій. Водно болотні-угіддя утримують близько 30% вуглецю, який поглинається суходолом, що пом’якшує вплив змін клімату. Вони також, наче фільтр, очищують прісну воду, яка потім потрапляє у наші пляшки. І це далеко не всі їхні послуги.
У Слов'янському районі на Донеччині створені 8 нових заказників площею понад 1500 га. Заказники створені на території Черкаської селищної ради. Відповідне розпорядження підписав голова Донецької облдержадміністрації Павло Кириленко, повідомляє пресслужба Департаменту екології та природних ресурсів ДонОДА.
Було створено ботанічні заказники місцевого значення «Камінюка-байрак», «Іванівська діброва», «Суха балка», «Валуни» (культові споруди давніх часів), а також ландшафтні заказники місцевого значення «Протопопівський ліс», «Карачунівська балка», «Заплава на р. Сухий Торець» і лісовий заказник місцевого значення «Сад пана Бантиша».
На цих територіях зустрічаються види рослин, які занесені до Червоної книги України, а також види рослин, що охороняються на обласному рівні.
Наразі площа природно-заповідного фонду Донецької області становить 99996,67 га.
(за матеріалами ІА «Вчасно»)
В цей день аби ще раз нагадаємо представникам влади та бізнесу, що втрата водно-болотних угідь — одна з найбільших загроз для існування не тільки рік та водойм, але й, без перебільшення, усього людства.