КЗК «ЦСПБ»
Центральна міська публічна бібліотека
Довідково- інформаційний сектор
(ДІС) каб № 7.
Літо...читаю… вірю в дива … Інформинка
КНИгарна літня Костянтинівка»
СТАРТ У КНИЖКОВЕ БІБЛІОТЕЧНЕ ЛІТО !!!
Костянтинівка 2021
Шановні наші користувачі!
Літні канікули ті літня відпустка – мрія кожної дитини та її батьків. Це прекрасна пора для змістовного відпочинку,веселих розваг та читання улюблених книжок. А у книг, як відомо, канікул немає,тому маленькі та дорослі читачі завжди з нетерпінням чекають зустрічі з літературними героями. Книжкові стежини літа надзвичайно цікаві!
Запрошуємо до знайомства. Літо – час полювання за цікавими книжками!!!
Довідково – інформаційний сектор бібліотеки завжди з Вами і навіть літом !!!
Радимо прочитати:
Поставна, Т. Коли я була лисицею/ Т. Поставна. - Харків: Віват, 2019. - 64 с. - (Мрійники). - ISBN 978-966-982-042-6: 78.00 грн.
Дідусь говорить своі?и? онуці, що насправді вона – лисиця. Дівчинка вірить. З цього дня починаються пригоди Лисички, її собаки Меркурія та особистого янгола на ім’я Ре. Ця книжка про дитинство і віру в дива. Про силу дитячої уяви і стосунки зі старшими. Про те, що деколи дідусь і бабуся можуть замінити батьків, а сім’я не обов’язково складається з мами і тати. Ця книжка допомагає дітям краще зрозуміти дорослі проблеми, а дорослим – згадати дитинство. «Коли я була лисицею» – важлива книжка про сприйняття світу, яка потребує не лише читання, а й обговорення разом із дитиною. Вмикайте свою уяву на повну і ласкаво просимо до світу Лисички!
Книжка «Коли я була лисицею» письменниці-дебютантки Тані Поставної – для читачів будь-якого віку. Глибока і душевна водночас. Якось дідусь запевнив онучку, що знайшов її в лісі й що насправді вона – лисиця, яка «з часом вилюдніла, хоча так і залишилася руда і дика». Дівчинка, котрій саме виповнилося п’ять років, не мала жодних причин, щоб не повірити діду. Крім того, саме він і бабуся були всією родиною маленької Лисиці. І ще пес Меркурій.
«"На цю дитину кричати не можна. Бувають діти, на яких деколи не гріх прикрикнути, а на цю – не можна”. Я тоді дуже здивувалась, але з дідом погодилась»
Проблеми сирітства, усиновлення, дитячої адаптації до зовнішнього світу занадто складні для висвітлення в дитячому тексті. Але авторці це вдалося зробити ненав’язливо і майстерно. Переживання дівчинки завуальовані світом дитячої фантазії та уявним другом–янголом-охоронцем Ре. Хлопчик із величезними білими крилами виник у кімнаті Лисиці напередодні свята Миколая. І саме в ту ніч, коли сталася біда в родині. Образ янгола впізнаваний і напряму апелює до іншого казкового героя – маленького Принца Антуана де Сент-Екзюпері. Сюжет книжки набирає обертів, коли бабуся захворює. Читацькі переживання посилюють відповідні художні деталі: посивілий за ніч дідусь, крісло на колесах для бабусі, її хворобливі марення. Зрештою бабуся помирає і «переселяється до міста янголів». Тут знову виринає складний етично-філософський пласт – питання старіння й відповідальності «за тих, кого приручили». Питання вибору майбутнього дівчинки вирішується дещо неочікувано і, ймовірно, заскладно для рецепції маленького читача. Проте в цьому й полягає цінність книжки. Історія «Коли я була лисицею» спонукає до подальшого обговорення з дітьми важливої соціально-психологічної проблематики.
Магічні ілюстрації Марії Фої посилюють насолоду від книжки. Зображення сповна передають відчуття домашнього тепла й убезпечення. Насичені особливим осіннім затишком ілюстрації хочеться розглядати довго і некваплив
Провідний бібліограф Костянтинівської ЦМПБ Шпакова Н.