Центральна міська публічна бібліотека  

Костянтинівської міської територіальної громади  

    Довідково - інформаційний сектор

 

Костянтинівка-2021

 У Святу Трійцю православна церква згадує сходження Святого Духа на апостолів, а також символізує відкриття Богом своєї триєдиної сутності: Бог-Отець, Бог-Син і Бог-Святий Дух. Ці три сутності в єдності творять світ і освячують його. Також П'ятидесятниця вважається днем народження християнської церкви.

Три великі дні

Трійця відзначається три дні - у неділю, понеділок та вівторок. У неділю у православних храмах виконується одна з найбільш урочистих служб в році, а після Божественної літургії відбувається вечірній молебень у пам’ять про поблажливість Святого Духа на учнів Ісуса.  В цей день прийнято прикрашати свої будинки травою, квітами, зеленими гілками дерев: клена, верби, липи. Забороненим деревом у наших предків вважалася осика, верба іноді.

Гілки прикріплювали до вікон, на ворота, а підлогу було прийнято устеляти травами: любистком, м'ятою, лепехою, або як її називають в народі - татарським зіллям. Вважалося, що в ці дні рослини володіють особливою захисною силою, тому захищали сім'ї від усіх бід, допомагали одужати хворим.

У понеділок православні віряни відзначають День Святого Духа, коли забороняється працювати на землі, але можна шукати в ній скарб. Нібито земля в цей день обов'язково подарує хорошій людині щось цінне.

У давнину у цей день молодь влаштовувала масові гуляння на природі – співали пісні, розкладали багаття і ворожили.

Що потрібно на Трійцю нести до церкви

В Святу Трійцю до церкви несуть гілки берези, клена або дуба, а також польові квіти. Таким чином, люди висловлюють подяку Богу за те, що він відродив їх через хрещення у нове життя.  На Трійцю також збирали польові трави, адже вірили що саме в цей день вони мають цілющу силу. Освячену зелень засушували і зберігали весь рік. Вона слугувала як оберіг від пожеж, недугів та злиднів.

Народні прикмети та повір'я на Трійцю

Протягом сотень років такий великий церковний свято, як Трійця, обростав прикметами. Їх складали люди, які пильно спостерігали за рослинами, погодою, поведінкою птахів і тварин. Людині також відведена не остання роль в прикметах. Щоб негаразди, хвороби та всілякі неохайності не притягувалися у життя, люди подавали щедру милостиню, надавали будь-яку допомогу тим, хто її потребував.

Скатертину, якою застеляли святковий стіл в Трійцю, не прали, а дбайливо зберігали і нікому не показували. Це безпосередньо стосувалося долі неодружених і незаміжніх членів сім'ї. Люди вірили, що така скатертина здатна залучити в будинок багатих кандидатів у наречені для дочки, а також гарних і працьовитих кандидаток у дружини для сина.

Якщо в П'ятидесятницю мрячить дрібний дощик, після якого встановлювалася сонячна погода, значить, в цьому сезоні можна очікувати дуже багатого врожаю. Особливо це стосувалося зернових культур, лісових ягід і грибів.

Всі рослини в Духів день були наділені магічними властивостями. З допомогою настоїв і відварів, приготованих з рослин, люди виліковувалися від багатьох недуг. Також з рослин (як правило, з квітів) виготовляли потужні талісмани і обереги для всіх членів сім'ї. Попередньо рослини висушувались і окуривались певними травами (багно, мелісою, березовими бруньками, чебрецем, матіолою, кропивою).

У Зелену неділю не можна зводити або ремонтувати будь-яку огорожу (паркан). Вважалося, що така робота принесе людини і всіх його домочадців хвороби і неприємності.

В Трійцю заборонено займатися будь-якою роботою, крім приготування їжі, в тому числі для домашньої худоби.

У духів день не рекомендується купатися в річці. Це пов'язано з повір'ями про русалок і водяних, які виходять на берег, гойдаються на гілках, заманюючи молодих людей у воду. Відомо чимало випадків, коли хлопці (рідше дівчата), купаються у водоймі, безслідно зникали. Після цього їх ніхто ніколи не бачив.

На зорі виносили свіжу випічку на поля і городи. Господині кришили булочки, печиво, коржі на землю. Таким чином, вони задобрювали духів покійних родичів. А предки, в свою чергу, апелювала до матінки-природи, яка давала людям хороший урожай.

Ворожіння на Трійцю

Троїцьке ворожіння «Нагодуй пташок»

У першій половині дня, після відвідин храму, незаміжні дівчата проводили ворожіння, яке могло розповісти, чи відбудеться сватання в цьому році. Дівчата вирушали в ліс. З собою вони брали по одній булочці, яку пекли спеціально для ворожіння. Цю булочку начиняли рисом, який символізував заміжжя, достаток і достаток у шлюбі.Кожна дівчина вибирала березове дерево і вішала свою булочку на гілку. Щоб випадково не сплутати булочки, поряд з нею до гілки прив'язували стрічку певного кольору. Потім дівчина промовляла такі слова: «Берізка-дівчино, скажи, чи захоче на мені хтось одружитися?» Стрічка і булочка залишалися висіти на гілці протягом 3 діб. Після закінчення зазначеного часу дівчата поверталися в ліс і оцінювали результат. Якщо булочка була повністю скльована пташками, значить, до дівчини неодмінно незабаром посватаються. Якщо ж булочка залишилася недоторканою, або птахи склювали її тільки наполовину, значить ходити незаміжньою дівчині до наступної Трійці.

Ворожіння на свято Трійці на характер чоловіка

Кожна незаміжня дівчина, напевно, бажає дізнатися не тільки про те, коли ж відбудеться довгоочікуване весілля, але і про характер, а також зовнішність майбутнього чоловіка. З цією метою дівчата збиралися в хаті і розкладали на великому столі 9 певних предметів. Для кожної дівчини ворожіння проводилося окремо. Одній з дівчат зав'язували рушником очі, розкручували навколо своєї осі і підводили до столу. Дівчина повинна була наосліп вказати пальцем на один з предметів. З обраного предмету і судили про головну якість, якою буде володіти її майбутній чоловік.

Цілюща сила трав і квітів, освячених в цей день посилюється. 5 причин освятити рослини на Трійцю:

1. Процвітання

Аїр приносить в дім процвітання, його ще називають «ангельською травою». Під час Зелених свят і Трійці аїр розсипають віялом по підлозі для привертання добробуту і благополуччя.

2. Любов

Любисток вважається жіночою травою і оберегом. Любисток створює ауру любові. Після освячення букетик з любистка ставлять на видному місці в центральній кімнаті квартири або будинка.

3. Здоров’я

Чебрець підвищує імунітет і покращує пам'ять. Приємний сильний аромат і цілющу силу йому надає високий вміст ефірної олії і вітаміну С. Для покращення здоров’я освячений чебрець вживають як чай, з нього роблять відвари або настої. 

4. Душевний спокій

М'яту завжди вважали травою доброти і мудрості. Меліса допомагає заспокоїтися, надає душевну рівновагу. Ароматний чай з м’яти та меліси гармонічно вирівнює тонус після втоми, підвищує настрій.

5. Захист від негативної енергії

Бажаєте уникнути конфліктів і суперечок? Принесіть додому полин і прикрасьте ним кожну кімнату на Трійцю. Якщо закріпити пучок освяченого полину над вхідними дверима, то це дасть захист вашій оселі від негативної енергії на весь рік.

Нехай ваше свято Трійці пахне різнотрав'ям!

Список рекомендованої літератури:

Воропай О. Звичаї нашого народу / О. Воропай. – К.: Унів. вид-во ПУЛЬСАРИ, 2012. – 632 с.

Артюх Л. Ф. Звичаї українців у народному календарі / Л.Ф. Артюх. – К.: Балтія–Друк, 2012. – 224 с.: іл.

Чубинський П.П. Мудрість віків: (Українське народо-знавство у творчій спадщині П. Чубинського): У 2 кн. – К.: Мистецтво, 1995. – Кн. 1. – 224 с.: іл.

Православні свята: розповіді для дітей дошк. і мол. шкіл. віку / упоряд. Н. М. Трубило. – Чернігів: РВК «Деснянська правда», 2004. – 32 с.

Українські традиції та звичаї / авт.-упоряд. В. М. Скля-ренко, А. С. Шуклінова. – Х.: Фоліо, 2006. – 318 с.

Українське народознавство: навч. посіб. / за ред. С. П. Пав-люка. – 3-тє вид., випр. – К.: Знання, 2006. – 568 с.

Дорогоцінна скарбниця премудростей українського народу / авт.-упоряд. М.Н. Шкода. – Донецьк: ТОВ «БАО», 2009. – 576 с.

Кислашко О.П. Православні свята та народні звичаї / О.П. Кислашко, Я.О. Кислашко. – К.: Грамота, 2003. – 152 с.

Українці: Свята. Традиції. Звичаї / уклад. І. Коверець. –Донецьк: Альфа-Прес, 2004. – 304 с.

Я пізнаю світ: свята різних народів: дит. енцикл. / авт.- упоряд. І. Полянська, Н.Іоніна. – К.: Школа, 1999. – 476 с.

Шкода М. Н. Традиції і свята українського народу / М.Н. Шкода. – Донецьк: ТОВ ВКФ « БАО», 2007. – 384 с.: іл.

Українські традиції і звичаї / авт.-упоряд. А. П. Ярещен-ко. – Х.: Факт, 2008. – 232 с.: іл.

Скуратівський В. Т. Український народний календар / В.Т. Скуратівський. – К.: Техніка, 2003. – 384 с.

Скуратівський В. Т. Місяцелік: Український народний календар / В. Т. Скуратівський. – К.: Мистецтво, 1992. – 208 с.: іл.

Шейкіна К. О. Українські традиції / К. О. Шейкіна. – Х.: Веста, 2011. – 64 с.: іл.

Сапіга В. К. Українські народні свята та звичаї / В. К. Са-піга. – К.: Т-во «Знання України», 1993. – 112 с.

Дерево життя / упоряд. В. Ярош. – К.: Успіх і кар’єра, 2009. – 223 с.

Твоя країна – Україна: енцикл. укр. народознав. / уклад. Н.Д. Кусайкіна. – Х.: ВД «Школа», 2009. – 496 с.

Немировська Н. Цікаві заходи весь рік / Н. Немировська. – Х.: Основа, 2009. – 224 с.

 Провідний бібліограф Центральної міської публічної бібліотеки Костянтинівської міської територіальної громади  Шпакова Н.