
	 
 КЗК «ЦСПБ»
 
Центральна міська публічна бібліотека
Довідково - інформаційний сектор 
	
	
 
Чарівна містика Купала
Народознавча інформина 
	
...В ніч на Івана,
В ніч на Купала
Темної ночі
Папороть цвіте.
       
Традиції – це велика сила. 7 липня українці святкують найколоритніше та найцікавіше свято, яким закінчується літній сонячний цикл календарних дохристиянських свят – це свято молоді – Купало або Купайло. Івана Купала – мабуть, найнеординарніше українське свято, в якому вдало переплелися язичницькі і християнські традиції. В день Купайла люди збираються біля річки, навколо вогнища, коли зійде на небі перша зірочка, і веселяться, щоб прогнати все зле, набратися сил перед жнивами, бо вважалось, що вода і вогонь очищають, оздоровлюють людину. Також цілющих властивостей набирають у цю ніч усі лікарські рослини, розцвітає таємнича квітка папороті.
       Це барвисте й романтичне свято збереглося й святкується не лише українцями, а й всіма східно-слов’янськими народами. Івана Купала – це період найбільшого розквіту природи, який людина прагне повернути собі на користь.
	
За Юліянським церковний календарем (так званий – старий стиль), 7 липня – Різдво Івана Хрестителя, або Івана Купала, або просто – Купала – час розквіту літа. За народними повір’ями це час, коли трави, вода, вогонь – особливо цілющі і здатні очищати та лікувати організм людини. Тому саме цього дня треба збирати й сушити лікарські рослини, які можуть стати в нагоді при різних недугах чи застудах. А на землі в цей день запалюють багаття, що символізують маленькі сонця. Полум’я і дим від тих вогнів теж вважаються цілющими.
	
 У ніч на Ку пала, все ж, найбільш чудодійною є вода. Та ще й ... можна передбачити долю. Тому купаються всі – й старші й молоді, і зовсім малі. Кожна людина прагне оздоровитись в цей час, та бути щасливою. Дівчата плетуть віночки й опускають їх на воду з запаленою свічкою – уважно вдивляючись, в яку сторону попливе віночок – звідкіль чекати-надіятись на судженого.
	
Головним дійством святкування є Купайло, прикрашене купальське дерево, яке ще має назву Іван або Марена. Навколо Купайла танцюють, водять хороводи, співають пісень.
	
Зі святом Івана Купала пов’язана й побутує давня легенда про дивовижний цвіт папороті, що нібито розквітає саме в цю магічну ніч. Лишень треба його побачити, зірвати й зберегти – і всі бажання тоді здійсняться, навіть самі найзаповітніші. Тільки – де ж вона, та чарівна квітка диво-папороті, оспівана в нашому фолькльорі, прекрасна, миттєва й ще досі не бачена ніким? Де ж ховається казковий квіт той?...
	
Стародавнє свято Івана Купала завжди приваблювало письменників, поетів, про нього написано безліч літературних творів, віршів.
	
Наприклад, Н.В. Гоголь у своїй повісті "Вечір проти Івана Купали" писав: «Дивися, Петро, ти встиг саме на пору: завтра Івана Купала. Одну лише цієї ночі й цвіте папороть. Не прогав!». Ця фантастична історія була навіяна письменнику українськими легендами й переказами про чарівну квітку папороті, яка розквітає в ніч на Івана Купала й може відкрити людині усі скарби; віруваннями в нечисту силу - чортів, відьом. Взагалі ж це - уособлення ворожих людині сил. Гоголь утверджує закони народної моралі, за якими на статках, що отримані нечесним, злочинним шляхом, щастя не збудуєш.
	
Тема свята Іван Купали займає особливе місце у творчості Сергія Єсеніна. Цьому святу присвячений його вірш "За рекой горят огни", написаний в стилі народної купальской пісні, з рефреном "Ой, купало, ой, купало" і повторюваним останнім рядком куплета.
	
З Івановим днем пов'язаний також і вірш Єсеніна "Матушка в купальницу по лесу ходила", дія якого відбувається саме  в Купальську ніч (Горпина Купальница - переддень Іванова дня).
	
Зачаровують своєю красою рядки віршів Ліни Костенко в "Марусі Чурай":
	
Чомусь згадались ночі на Купала...
Зірками ніч висока накрапала.
Бездонне небо і безмежний світ,
а нам всього по вісімнадцять літ...
	
Не обійшли увагою це романтичне таємниче свято і сучасні письменники. Причому, на відміну, від класиків, пригоди і кохання цієї ночі для їх героїв закінчуються щасливо.
	
Ось, наприклад, в романі Софії Чайки "Судьба, или Приключение на Ивана Купалу" - зраджена дівчина відправляється в купальский зачарований ліс, щоб розрадити горе, а знаходить кохання і долю.
	
Дія фантастичної істороії про кохання Ірини Ільїної "Ночь на Ивана Купалу" відбувається саме купальської ночі, коли діють старовинні чаклування і ворожіння.
	
Роман в жанрі інтелектуальної мелодрами Олени Вернер "Купальская ночь",
в якому святкування купальской ночі, пригоди, любов, страждання, втрата, перевірка на дружбу - захоплює й тримає в напрузі до останніх сторінок роману.
	
Роман Тетяни Алюшиной "Чудо купальской ночи" розповідає як чарівна ніч на Івана Купала закрутила двох майже незнайомих людей своєму хороводі, і запалила в серцях яскраве полум'я.
	
А містичне  інтернет-оповідання Тимофія Кондрашова "Ночь на Ивана Купалу" . переносить читача у таємний світ купальського лісу, де головний герой шукає чарівну квітку папороті, а знаходить кохання...
	
Шукати щастя вночі, на Купала,
а ранком сплести чарівний вінок
який пускає на річку Купава,
надіючись на весільний танок.
Вінок, що має на долю вказати:
де живе суджений, в якім краю.
Та як оту чарівну квітку відшукати,
що стрінуть допоможе доленьку-зорю?
  
Шукати щастя - щастя на Купала,
бо ж розквіт молодих найкращих літ.
Де літня казка, чарівна Купава,
і юна мрія, і купальський мі