Центральна міська публічна бібліотека
Довідково - інформаційний сектор
«День Хрещення Київської Русі – України »
#Історична довідка
Шановні користувачі!
День Хрещення Київської Русі - України — державна пам'ятна дата в Україні на честь Хрещення Русі, що відзначається щорічно 28 липня — у день пам'яті святого рівноапостольного князя Володимира.
Хоча прийняття православ’я на території Київського князівства відбувалося у кілька етапів, проте саме 988 рік вважають початком нової епохи давньоруської держави.
Запрошуємо до знайомства.
Читайте українською у будь-якому форматі !!!
Довідково-інформаційний сектор бібліотеки завжди з Вами!
Хрещення Русі і князь Володимир
У 988 році князь Володимир, син князя Святослава, прийняв історичне рішення про хрещення Русі та хрестився сам з дружиною. При хрещенні він отримав ім’я Василь. А за дійство, яке відбулося у водах Дніпра, коли хрещення приняли усі, князя люди стали звати «Великим».
Після свого хрещення Володимир наказав киянам хреститися, а поганських ідолів скинути у Дніпро. Місце, де були хрещені діти Володимира Великого в Києві, до цих пір називається Хрещатиком.
Святе Хрещення прийняли після Києва жителі Новгорода і Смоленська, Полоцька і Турова, Пскова, Луцька, Володимира-Волинського, Чернігова, Курська, Ростова Великого і інших міст.
В храмах, богослужіння здійснювалося за православним чинопослідуванням на зрозумілій народу рідній слов'янській мові, по тих книгах, які ще за століття до того були перекладені з грецької на слов'янську святими рівноапостольними братами Кирилом і Мефодієм.
Варто зазначити, що прихід християнства в Київську Русь пов'язаний княгинею Ольгою, яка була бабусею Володимира. У 954 році княгиня здійснила паломництво до Константинополя, де вона прийняла святе хрещення, отримавши церковне ім'я Олена, а хрещеним батьком став імператор Костянтин. Ольгу вважають покровителькою православної віри. Завдяки її діяльності на Русі почали будувати храми, встановлювати хрести і знищувати язичницьку символіку.
Як саме відбувалось хрещення
Володимир після свого хрещення наказав розгромити всі кам'яні капища та хрестив своїх синів від попередніх шлюбів у джерелі, відомому у нинішній столиці України під іменем Хрещатика. А слідом за ними хрестилося багато бояр. Згідно з переказами, масове хрещення жителів міста – "зійшлося там людей без числа" – відбулося на місці, де у Дніпро впадає річка Почайна.
Після цієї події на Русі почали активно будувати християнські храми, а на стародавньому капищі у Києві було споруджено церкву святого Василя та пізніше – Десятинну церкву. Згодом православ'я приходить до інших міст Київської Русі: Чернігів, Полоцьк, Турів, де створювалися єпархії. Однак, цей процес не завжди був швидким і гладким, і затягнувся загалом на кілька століть. Так, до прикладу, лише в 1024 році Ярослав Мудрий придушив повстання волхвів у Володимиро-Суздальській землі та в 1071 аналогічне повстання повторилося. Ростов своєю чергою залишався язичницьким аж до кінця XI століття, а Муром і в'ятичі прийняли нову віру ще через сторіччя… Саме такою є загальновідома літописна схема.
Річниця хрещення Київської Русі у період сьогодення
Офіційним державним святом День Хрещення Київської Русі - 28 липня - став згідно з указом Президента України Віктора Ющенка у 2008 році. Слід додати, що 28 липня вважається днем смерті Князя Володимира, а саме хрещення найбільш ймовірно відбулося 14 серпня (за новим стилем).
Радимо звернутися до таких джерел:
Аркас, М. М. Історія України-Русі / М. М. Аркас. – 3-тє факс. вид. – Київ : Вища школа, 1993. – 388 с.
Бойко, О. Д. Історія України : посiб. для студентiв вузiв / О. Д. Бойко. – Київ : Академiя, 1999. – 568 с.
Боровський, Я. Є. Світогляд давніх киян / Я. Є. Боровський. – Київ : Наукова думка, 1992. – 176 с.
Брайчевский, М. Ю. Утверждение христианства на Руси : монография / М. Ю. Брайчевский. – Киев : Наукова Думка, 1989. – 296 с.
Бубка, С. Н. Киев–1913. Первая Российская Олимпиада / С. Н. Бубка, М. М. Булатова. – Киев : Олімпійська література, 2013. – 232 с.
Введение христианства на Руси / под ред. А. Д. Сухова. – М. : Мысль, 1987. – 302 с.
Великий неспокій : друга половина 12–13 ст. / упоряд. і передм. В. М. Рички. – Київ : Україна, 1992. – 432 с.
Гончар, О. Собор / О. Гончар. – Київ : Дніпро, 1989. – 270 с.
Гордиенко-Митрофанова, И. В. Религиозные верования славян : учеб. пособие / И. В. Гордиенко-Митрофанова. – Харьков : ХАИ, 2002. – 55 с.
Гордиенко-Митрофанова, И. В. Язычество восточных славян (VIII–X вв. н.э.) : учеб. пособие / И. В. Гордиенко-Митрофанова, В. С. Аксенов. – Киев : Милленниум, 2003. – 224 с.
Грушевський, М. С. Ілюстрована історія України з додатками та доповненнями / М. С. Грушевський ; уклад. Й. Й. Брояк, В. Ф. Верстюк. – Донецьк : БАО, 2008. – 736 с.
Драчук, В. С. Дорогами тисячоліть : про що розповіли письмена : нариси / В. С. Драчук. – Київ : Веселка, 1978. – 256 с.
Дулуман, Е. К. Введение христианства на Руси : легенды, события, факты / Е. К. Дулуман, А. С. Глушак. – Симферополь : Таврия, 1988. – 184 с
Еременко, В. П. В поисках исторической истины / В. П. Еременко. – Днепропетровск : Проминь, 1989. – 222 с.
Запровадження християнства на Русі : іст. нариси : [монографія] / М. Ф. Котляр, К. Ю. Гломозда, О. Б. Головко та ін. – Київ : Наукова думка, 1988. – 256 с.
Історія української культури / за заг. ред. І. Крип`якевича. – 3-є вид., стер. – Київ : Либiдь, 2000. – 656 с.
Історія релігії в Україні : навч. посiб. / за ред. А. М. Колодного, П. Л. Яроцького. – Київ : Знання, 1999. – 735 с.
Історія України та її державності : навч. посіб. / Л. Є. Дещинський, I. О. Гаврилів, Р. Д. Зінкевич та ін. ; за ред. Л. Є Дещинського. – 3-е вид., перероб. і доп. – Львів : Бескід Біт, 2005. – 368 с.
Как была крещена Русь / ред. Л. И. Волкова. – 2-е изд. – М. : Политиздат, 1989. – 320 с.
Каніщев, Г. Ю. Історія України : навч. посіб. / Г. Ю. Каніщев, Ю. І. Кісіль, В. О. Копилов та ін. – Харків : ХАІ, 2014. – 447 с.
Карамзин, Н. М. Об истории государства Российского / Н. М. Карамзин ; сост. А. И. Уткин. – М. : Просвещение, 1990. – 384 с.
Костомаров, М. I. Закон Божий. Книга буття українського народу / М. I. Костомаров. – Київ : Либiдь, 1991. – 40 с.
Круглый год: русский земледельческий календарь / сост. А. Ф. Некрилова. – М. : Правда, 1989. – 496 с.
Мокрий, В. Церква в житті українців / В. Мокрий. – Львів ; Краків ; Париж : Просвіта, 1993. – 106 с.
Нестерова, А. Тайны православных святых / А. Нестерова, Д. Нестерова. – М. : Рипол-Классик, 2004. – 432 с.
Никольский, Н. М. История русской церкви / Н. М. Никольский. – 3-е изд. – М. : Политиздат, 1983. – 448 с.
Носова, Г. А. Язычество в православии / Г. А. Носова ; отв. ред. А. И. Клибанов. – М. : Наука, 1975. – 152 с.
Обряды и верования древнего населения Украины : сб. науч. тр. / АН УССР, Ин-т археологии. – Київ : Наукова думка, 1990. – 136 с.
Оргиш, В. П. Древняя Русь: образование Киевского государства и введение христианства / В. П. Оргиш, под ред. Е. М. Бабосова. – М. : Наука и техника, 1988. – 150 с.
Плачинда, С. Лебедія (Як і коли виникла Україна) : есе / С. Плачинда. – Київ : Київська правда, 2005. – 160 с.
Принятие христианства народами Центральной и Юго-Восточной Европы и крещение Руси / под ред. Г. Г. Литаврина. – М. : Наука, 1988. – 272 с.
Религия. История и современность : учеб. для вузов / под ред. Ш. М. Мунчаева. – М. : Культура #СПИСОКДЛЯПРОЧИТАННЯ склала провідний бібліограф ЦМПБ Шпакова Н.М.