,
Ми в youtube

Ми в facebook

Ми в instagram

Ми в twitter

Ми в смартфоні

Наше опитування
Як ви вважаєте, чи потрібна нашій громаді бібліотека?
Так
Ні
Не знаю
Інше


Показати усі опитування
Архів новин сайту
Листопад 2021 (106)
Жовтень 2021 (110)
Вересень 2021 (92)
Серпень 2021 (41)
Липень 2021 (78)
Червень 2021 (99)
«    Листопад 2021    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930 
Наша адреса:

Костянтинівська центральна міська бібліотека знаходиться за адресою:
85113 м. Костянтинівка Донецької області
б/р Космонавтів, 11
тел. /факс(06272) 6-16-70
e-mail: konstlib(dog)ukr.net

Літній графік роботи с 1 липня по 31 серпня: бібліотека працює с 10:00 до 18:00. Вихідні - неділя, понеділок.

Проїзд від залізничного вокзалу автобусом №1,2,6 до зупинки "Універсам"

Банківські реквізити бібліотеки:

Рахунок № 35425007003007
УДК у Донецькій області
МФО 834016
Код організації (ЄДРПОУ) 00183816

 

Форум
Фотоальбом
Оголошення

Не тільки НАТО і ЄС. Як і навіщо Україна створює альянси з найближчими сусідами

Українська зовнішня політика останніх років повністю зав'язана на інтеграцію в ЄС і НАТО. Але останнім часом Київ став звертати увагу і на локальні союзи зі своїми найближчими сусідами. Про те, в яких малих альянсах бере участь Україна, що це нам дає і чи можуть Варшава з Анкарою в майбутньому стати для нас важливішими за Брюссель із Вашингтоном – докладніше в матеріалі РБК-Україна.
Починаючи з 2014 року, Україна активно шукає собі партнерів в особі найпотужніших міжнародних об'єднань – Євросоюзу і НАТО. Членство в обох структурах принесло би Україні очевидні військові, економічні, інфраструктурні та інші бонуси, остаточно формалізувало би приналежність України до західної цивілізації.
Втім, в обох структурах, схоже, не до кінця розуміють, що саме вони отримають взамін на прийняття до своїх лав України – вельми проблемного у багатьох відносинах партнера. Аргумент про "небажання злити Росію" також цілком в ходу.
Про те, що політична обстановка зараз не розташовує до приєднання України, європейські функціонери заявляють прямо. "Зараз немає консенсусу щодо подальшого розширення ЄС. Це стосується не тільки України, а й інших країн, які виявляють інтерес до вступу в ЄС", – в серпні сказав в інтерв'ю РБК-Україна віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс.
При цьому у представників ЄС і НАТО є відмінна можливість відмовляти Україні в зближенні під слушним приводом – недостатні успіхи в проведенні реформ, загальна корумпованість і т.д. Необхідність Україні виконувати своє "домашнє завдання" щодо реформ також цілком очевидна. Хоча, як показує практика, в тому числі історія з отриманням безвізового режиму, проводити реформи набагато легше, коли на горизонті є відчутна зовнішньополітична мета.
У будь-якому випадку, з урахуванням ситуації як в Україні, так і в ЄС/НАТО, в найближчі роки вступити в обидва союзи навряд чи вийде. Іноді називаються і терміни в 10-15-20 років. І до того моменту Євросоюз і Північноатлантичний альянс можуть виглядати вже зовсім по-іншому, ніж зараз.
При всіх своїх численних перевагах, ЄС і НАТО мають і ряд очевидних недоліків: забюрократизованість, повільна реакція на зовнішні виклики, необхідність консенсусного прийняття рішень і т. д. В цьому плані невеликі альянси, за прикладом нещодавно створеного AUKUS, можуть проявляти себе більш ефективно.
Нові друзі
Україна, паралельно з перманентним штурмом дверей НАТО і ЄС, останнім часом також пішла шляхом створення малих альянсів: Асоційоване тріо, Люблінський трикутник, Квадрига. Якщо подивитися на карту, то офіційний Київ намагається оточити себе союзниками з усіх боків, за винятком, звичайно, російського і білоруського напрямків.
В Асоційоване тріо входять Україна, Грузія і Молдова, меморандум був підписаний в травні 2021 року. Всі три держави рухаються шляхом євроінтеграції і підписали угоди про асоціацію з Євросоюзом. На даному етапі учасники тріо допомагають один одному далі зближуватися з Євросоюзом за окремими секторальними напрямками, щоб в кінцевому рахунку – стати повноправними членами ЄС.
Люблінський трикутник був створений у липні 2020 року у складі України, Польщі та Литви. Сама назва містить відсилання до Люблінської унії 1569 року, в результаті якої була створена Річ Посполита. І зараз Польща і Литва є головними союзниками України на міжнародній арені, принаймні, в Європі, фактично завжди підтримуючи українську позицію в питаннях євроінтеграції або протистояння з Росією.
Варшава і Вільнюс, на відміну від більшості членів Євросоюзу, публічно і послідовно виступають за приєднання України до ЄС. Польський президент Анджей Дуда нещодавно заявив, що Євросоюз – це "не клуб для обраних". Власне, ці два напрямки – прискорення євроінтеграції України та протистояння гібридній агресії РФ – і є головними завданнями Люблінського трикутника. Ще в 2014 році була створена литовсько-польсько-українська бригада у складі чотирьох з половиною тисяч військовослужбовців.
Квадрига – двосторонній україно-турецький формат на рівні міністрів закордонних справ і оборони двох країн, створений у жовтні минулого року. Туреччина не входить до ЄС, євроінтеграція країни де-факто знята з порядку денного. Зате Анкара володіє однією з найсильніших армій в НАТО. Що ще важливіше для України – Туреччина має стратегічні інтереси в Чорному морі, історичні зв'язки з Кримом, категорично виступаючи проти російської окупації півострова, а також веде затяжне геополітичне протистояння з Росією в ряді "гарячих точок".
Також Україна бере участь у низці регіональних організацій, що функціонують вже давно. Наприклад, Дунайській комісії з судноплавства, створеній ще в 1948 році – в 2021-23 роках Україна вперше очолює цю організацію. Або організації Чорноморського економічного співробітництва, створеній в 1992-му. Досить активно функціонує і створений в 1997 ГУАМ, у складі Грузії, України, Азербайджану та Молдови.
Легко помітити, що три з чотирьох країн ГУАМ, за винятком Азербайджану, беруть участь і в Асоційованому тріо. Але дублювання функцій немає – на відміну від тріо, ГУАМ більше зосереджена на торговельно-економічному, інфраструктурному співробітництві, боротьбі зі злочинністю та інших прикладних сферах.
Подібна практика в цілому досить поширена – багато країн беруть участь одночасно в цілому ряді локальних об'єднань. Але склад і завдання кожного з них трохи відрізняються, що дає більшу свободу зовнішньополітичного маневру.
Наприклад, в рамках співпраці з Вишеградською четвіркою (Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина) окремі напрямки можуть бути заблоковані через позицію Угорщини, відносини з якою в останні дні знову погіршилися. Зате таких проблем немає, наприклад, в тому ж Люблінському трикутнику.
Безумовно, далеко не всі регіональні об'єднання виявляються успішними. Приміром, Співдружність демократичного вибору, створена на форумі в Києві в 2005 році, за участі країн Балтії, Молдови, Грузії та інших, незабаром де-факто припинила існування. Чорноморська військово-морська група оперативної взаємодії (BlackSeaFor) припинила функціонувати з 2014 року, після початку російської агресії проти України.
Великі труднощі зараз переживає і проект Східного партнерства, спрямований на розвиток зв'язків між ЄС і шістьма пострадянськими державами. Причини кризи очевидні: два учасники проекту – Вірменія і Азербайджан, рік тому вели один з одним кровопролитну війну, ще один, Білорусь, все сильніше потрапляє під вплив РФ і протиставляє себе Заходу. Тож Асоційоване тріо, по суті, стало свого роду замінником Східного партнерства, об'єднавши країни, які мають схожі амбіції і успіхи в європейській інтеграції.

Не тільки НАТО і ЄС. Як і навіщо Україна створює альянси з найближчими сусідами [Електронний ресурс] - //РБК-УКРАЇНА. – Електронні дані. -  Режим доступу: https://www.rbc.ua/ukr/news/nato-es-zachem-ukraina-sozdaet-alyansy-blizhayshimi-1633555435.html, вільний (дата звернення 07.10.2021 р.). – Назва з екрана. -  Мова укр.





Обсудить на форуме