#Український інститут книги
Ці історії переносять у Карпати і в Різдво, як машина щастя. Адже саме там щастя було найоднозначнішим — у карпатському дитинстві Ярослави Терлецької і Галини Петросаняк. Тут органічно сплітаються казкові сюжети, гуцульський дух і старовинні коляди. Ця книжка зігріє душу і дітей, і дорослих.
Кажуть, що часто передчуття свята значно приємніше, ніж саме свято. Тож якщо у вас досі немає святкового настрою, вам обов'язково варто прочитати «Різдвяного янгола» Ярослави Терлецької та Галини Петросаняк. Ця книга являє собою збірку з семи невеличких оповідань, які буквально з головою занурюють в різдвяну атмосферу засніженого гуцульського села. Тут і дванадцять традиційних страв для Святвечора, і квіти, що розцвітають саме на Різдво, і Меланка. Під час читання «Різдвяного янгола» розумієш, що в житті завжди є місце хоча б для маленького, та все ж дива. Як і личить справжньому Різдву, не обійдеться без чудес, надприродних істот («дрібних бісівських лузерів»), і, звичайно ж, Небесних посланців, які перетворюють яблука на зорі. Найбільше мені сподобалися оповідання «Яблука як зорі», «Пан Чемерник і зоряна таємниця», «Антипко» та «Настуню, лети!». Хоча на перший погляд «Різдвяний янгол» є перш за все книгою для святкового читання, але водночас авторки не оминають такі складні теми, як війна, історична пам'ять, бідність, заробітчанство. Вже на перших сторінках ми дізнаємося, що родина зустрічає Різдво без батька, який невідомо чи повернеться додому, а в іншому оповіданні діти мріють про повернення додому матерів, вимушених працювати за кордоном. Колоритності історіям додають старовинні колядки та використання гуцульського діалекту. А щоб читачі не заплуталися, наприкінці розміщено словник. Окремої згадки заслуговує художнє оформлення збірки. Це той випадок, коли ілюстрації є ідеальним доповненням тексту, але хіба може бути інакше, коли за роботу береться Анастасія Стефурак?