Центральна міська публічна бібліотека

Довідково - інформаційний сектор

 

 

Краєзнавче дослідження

   

Народився Анатолій Янцелевич 11 січня 1917  року у Костянтинівці. Закінчив школу-семирічку. Потім працював на заводі "Втормет" (Металлом). У 1933 році вступив до Ростовського політехнікуму, але, не закінчивши його, став плавати на судах Чорноморського пароплавства. У 1935 році вступив до Одеського мореплавного училища, закінчив його і був направлений на роботу до Мурманського морського пароплавства.

 Анатолій Янцелевич …Коли ж прийшла до нього любов до моря? Скільки себе пам'ятає, завжди був небайдужим до хвиль. Ще в дитинстві марив морем, виношував мрію плавати під парусами. І це бажання було настільки сильним, що не встояв перед спокусою: уподобав на березі якогось човна і разом з товаришем затяг його в затишне місце, на доустаткування. Невідомо, чим би це все закінчилося, коли б вчасно не втрутилися дорослі. Мабуть, поставили б юні мандрівники мачту і гайнули з попутнім вітром із рідної Костянтинівки. І - прощавай, Донбас, привіт, південний пляж, де вдосталь гарячого піску, спекотного сонця, і звідки, здавалося, уже рукою подати до манливого Ріо-де-Жанейро. Дикий похід на курорт - по Сіверському Дінцю в Азов'ї на Чорномор'я - закінчився там же, де й почався: на березі мілководної річечки Торець, у кімнаті дільничного уповноваженого міліції, куди привели невдачливих босоногих мореходців. Хлопців покартали, і на цьому справу закрили. Тим паче, що володар дірявого човна, який все літо розсихався в міліцейській дільниці, так і не з'явився. Незабаром про цю історію в Костянтинівці й зовсім забули. Але Толя не залишив своєї заповітної мрії пройти під парусом. Тільки здійснення її довелося відкласти на 32 роки. Закінчивши школу, почав плавати на суднах Кримсько-Кавказької лінії, потім став курсантом Одеської морехідки. В 1936 році він уже був полярником - матросом другого класу експедиції, що взяла курс із Архангельська в Карськ. Офіційно це називалося практикою на борту пароплава "Покровский". То була справжня школа морської справи. На своїх плечах разом з іншими моряками переносив вантажі на берег арктичного порту Діксон, який тільки-но будувався. Було несолодко. Через несприятливі умови жодне судно, в тому числі й "Покровский", так і не дійшло до мису Нордвік. Рейс, у який пішов практикант, тривав півтора року. Повернувся з нього юнак справжнім півничанином. Тоді й вирішив пов'язати своє життя з північним морем. Рішення випускника, яке не змінилося і після першої подорожі за кордон, підтримало керівництво. Після закінчення навчання в 1940 році його направили в Мурманське морське пароплавство, яке тільки-но організувалося. Так Толя Янцелевич став третім помічником капітана "Аргуни". Перед ним відкривався Північний морський шлях. Молодий мореходець був на порозі самостійного великого плавання. Та друга світова війна перекреслила всі його плани: з морем довелося розпрощатися. За шість місяців і одинадцять днів до початку Великої Вітчизняної війни він пішов служити в авіацію, а згодом - в артилерію. Лиху годину випробувань зустрів уже змужнілим солдатом, бувалим у бувальцях. Щоправда, скрізь, у будь-якому пороховому диму, він ловив далекий солоний запах хвиль. Та й не могло бути по-іншому, коли ти вже той, про якого кажуть "морська душа". Опинившись в оточенні, Анатолій Янцелевич став у ряди народних месників. 16 листопада 1943 року командир з'єднання Ломако дає йому характеристику як активному члену Григорівського підпільно-партизанського центру, що базувався в Переяслав-Хмельницькому районі Київської області. Тоді Янцелевич ще не здогадувався, що через багато років ці місця стануть тихою гаванню його сімейної ладді. 

. У грудні 1943 року він повертається до лав Червоної Армії, цього разу - моряком-чорноморцем. Через півроку Анатолія відкликають в Архангельськ, де він був відомий як штурман далекого плавання. Два останні роки війни він - другий штурман і старпом на пароплаві "Енисей". У розпал жорстокої підводної війни він бере участь у конвоях в Арктику: в Ліїнахамарі й Кіркенес. У післявоєнні роки екіпаж теплохода "Кама", де Янцелевич був три роки капітаном, став кращим у Мурманському пароплавстві. Потім Анатолій штурмує моря й океани, стоячи на капітанському містку "Мурманска" й "Александра Суворова", на якому доходить до Буенос-Айреса. 

Під час наступного плавання на шостий континент, в 1957-1958 роках, на борту "Кооперации" був Юхан Смуул. Там він і написав свою знамениту "Льодову книгу", яка була відзначена Ленінською премією і перекладена на 33 мови. Є в цій книжці і рядки про Янцелевича: "Зі всіх капітанів, з якими я мав щастя зустрічатися, він один із найщасливіших, наймудріших, найзамкнутіших". В інших своїх спогадах естонський письменник писав: "Якщо мені скажуть: назвіть найзалізнішу, найзавзятішу, найсильнішу, найцілеспрямованішу людину серед своїх друзів-моряків, я назву Анатолія Савелійовича". "Залізним" Янцелевича назвали самі учасники другої КАЕ. Відтоді й інші зимівники називають його тільки "залізним капітаном". 

Віддалені ресурси: 

Плавання Анатолія Янцелевича Походи під вітрилами [Електронний ресурс]  //.– Електронні дані. –– Режим доступу: https://parus.kharkov.ua/uploads/files/contemporary/anatoliy_yancelevi4_pohodi_pid_vitrulami.pdf  , вільний  (дата звернення  05. 01 .2022 р.). – Назва   з екрана .-Мова укр.

Капітан Янцелевич Анатолій Савелійович Відео   [Електронний ресурс]  // youtube .– Електронні дані. –– Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=KZkqqp9i3i8   , вільний (дата звернення  05. 01 .2022 р.). – Назва   з екрана .-Мова укр.

 

Янцелевич Олександ Анатолійович , Антарктида с. Циблі , ТК Альта 2003 Відео  [Електронний ресурс]  // youtube .– Електронні дані. –– Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=QlMAxhnkek8   , вільний  (дата звернення  05. 01 .2022 р.). – Назва   з екрана .-Мова укр.

Янцелевич Анатолий Савельевич (11.01.1917 - 1982) [Електронний ресурс]  //Полярная почта .– Електронні дані. –– Режим доступу: http://www.polarpost.ru/forum/viewtopic.php?t=3105  , вільний  (дата звернення  05. 01 .2022 р.). – Назва   з екрана .-Мова рос.

Янцелевич Анатолій Савелйович(1917- 1982) [Електронний ресурс]  //Старий Дніпро.– Електронні дані. –– Режим доступу: https://olddnieper.org.ua/village/trakhtemyriv/item/40-vidomi-zemliakytrakhtemyrivtsi  , вільний  (дата звернення  05. 01 .2022 р.). – Назва   з екрана .-Мова укр. 

Українці у складі радянських антарктичних експедицій  [Електронний ресурс]  //Експедиція 21 – Електронні дані. –– Режим доступу: https://expedicia.org/ukrainci-u-skladi-radyanskikh-antarkt/   , вільний  (дата звернення  05. 01 .2022 р.). – Назва   з екрана .-Мова укр. 

Історія української Антарктики. Частина 4. експедицій  [Електронний ресурс]  //Експедиція 21 – Електронні дані. –– Режим доступу: https://expedicia.org/istoriya-ukrainskoi-antarktiki-chast-2/   , вільний  (дата звернення  05. 01 .2022 р.). – Назва   з екрана .-Мова укр. 

Видатні постаті Донеччини  [Електронний ресурс]  // calameo.– Електронні дані. –– Режим доступу: https://ru.calameo.com/books/0053101501b54167400bf  , вільний (дата звернення  05. 01 .2022 р.). – Назва   з екрана .-Мова укр.