Костянтинівська ЦСПБ
Центральна міська публічна бібліотека ім. М. Горького
Довідково-інформаційний сектор
“Стаханов - забутий герой”
(до 105-річчя з дня народження)
Краєзнавча закладка
Шановні користувачі!
Ми продовжуємо випуск біографічних закладок із серії “Людина – легенда”. Наш край має дуже багато синів та дочок, які прославили ім’я його не тільки в Україні, але й у світі.
Маємо надію, що підібраний нами матеріал про Олексія Стаханова буде цікавий Вам, наші шановні читачі!
Олексій Григорович Стаханов (21 грудня 1905 (3 січня 1906), село Лугова (нині Стаханово) Ливенського повіту Орловської губернії (нині Измалковського району Липецької області) - 5 листопада 1977, Торез Донецька область, Українська РСР) - новатор вугільної промисловості, основоположник Стахановського руху, Герой Соціалістичної Праці (1970).
Група із забійника Стаханова й двох крепильщиков за одну зміну добула в 14 разів більше вугілля, чим пропонувалося на одну людину; пізніше рекорд був побитий ще вдвічі. Втім, рекордна зміна була спланована заздалегідь (перевірене стан компресорів і молотків, організований вивіз вугілля, проведене висвітлення вибою); до того ж радянська пропаганда приписувала весь добутий трійкою вугіль одному тільки Стаханову. Але, у кожному разі, подібні експерименти (які проводились й на інших шахтах) поступово приводили до поліпшення організації праці - а виходить, і до підвищення загальної продуктивності.
З 1927 працював на шахті “Центральна-Ирмино” у м. Ирмино (нині Теплогорск, перебуває в Луганській області (Донбас) гальмовим, коногоном, отбойщиком. З 1933 працював забійником на відбійному молотку. В 1935 закінчив на шахті курси забійників.
У ніч із 30 на 31 серпня 1935 р. за зміну (5 год. 45 хв.) добув 102 т вугілля при нормі в 7 т, в 14 разів перевищивши норму й встановивши рекорд. За офіційною версією, причина небувалого досягнення Стаханова полягала в умілому володінні відбійним молотком, що саме по собі було у ті роки чудом сучасної техніки. До цього дня у вибої одночасно працювали кілька людей, які вирубували за допомогою відбійних молотків вугілля, а потім, щоб уникнути обвалу, зміцнювали колодами звід шахти. За кілька днів до встановлення рекорду в бесіді із забійниками Стаханов запропонував кардинально змінити організацію праці у вибої. Забійника необхідно звільнити від кріпильних робіт, щоб він тільки рубав вугілля. “Якщо розділити працю, то можна за зміну не 9, а 70-80 тонн вугілля нарубати” - помітив Стаханов. 30 серпня 1935 року о 10 год. вечора в шахту спустилися Стаханов, Машуров, Петров і редактор шахтної багатотиражки Михайлов. Включили час відліку початку роботи. Стаханов упевнено вгризався пікою відбійного молотка у вугільний шар. Він рубав з винятковою енергією й майстерністю. За ним кріпили Щиголев і Борисенко, які набагато відставали. Незважаючи на те, що Стаханову потрібно було прорубати 8 уступів, перерізавши в кожному куток, що займало багато часу, за 5 годин 45 хвилин робота була виконана. Коли підрахували результат, усі здивувались: Стаханов нарубав 102 тонни, виконавши 14 норм і заробивши 220 крб.
Так народилася нова технологія праці, що дала можливість максимально використовувати техніку, у цьому випадку відбійний молоток, і збільшити продуктивність праці. Стаханов пішов на штурм не тільки шару, але й застарілих норм і планів, стилю керування виробництвом.
Цей приклад був перейнятий і на інших шахтах Донбасу, потім в інших областях виробництва. З'явився рух, що заохочується комуністичною партією, послідовників - стахановців. Схожі пропагандистські кампанії були пізніше розгорнуті й в інших соціалістичних країнах.
В 1936-1941 учився в Промакадемії в Москві. В 1941-1942 начальник шахти № 31 у Караганді. В 1943-1957 працював начальником сектора соціалістичного змагання в Народному комісаріаті вугільної промисловості СРСР у Москві. В 1957 повернувся в Донецьку область, до 1959 був заступником керуючого трестом “Чистяковантрацит”, з 1959 помічник головного інженера шахтоуправління № 2/43 тресту “Торезантрацит”.
З 1974 року - на пенсії. Свої останні місяці провів у психіатричній клініці.
Умер Стаханов 5 листопада 1977 року на 72-м року життя від легенево-серцевої недостатності. Похований на міському цвинтарі в м. Торез Донецької області.
Цікаві факти:
При народженні Стаханов був названий Андрієм. Коли про його рекорд відправляли документи в Москву, то ім'я не вказали - тільки ініціали. Наступного дня в газеті “Правда” опублікували статтю про шахтаря, не знаючи його ім'я, героя назвали Олексієм. Коли про помилку доповіли И. В. Сталіну, він відповів: “Правда“ не може помилятися, це наплутали з паспортом”. Через день Стаханову видали новий паспорт із “правильним” ім'ям.
Інтернет-ресурси:
news.yandex.ua/people/stakhanov_aleksej.html
ru.wikipedia.org/wiki/
panteon-istorii.narod.ru/other/stahanov.htm
www.peoples.ru/state/statesmen/alexey_stahanov
www.peoples.ru/state/statesmen/alexey_stahanov…
Шановні користувачі!
Використовуйте інформаційні ресурси нашої бібліотеки.
Інтернет-центр працює на Вас. Звертайтесь до сайту нашої бібліотеки: http://konstlib.net
Біографічну закладку підготувала провідний бібліограф довідково-інформаційного сектору Шпакова Н. М.мм