Січень
Міжнародні, всесвітні пам’ятні дні, свята
1
Всесвітній день миру або День всесвітніх молитов про мир (Проголошено Генеральною Асамблеєю ООН 17.12.1969 р.)
Новий рік
4
Всесвітній день азбуки Брайля (Резолюція ООН A/RES/73/161 від 17.12.2018 р.)
7
Різдво Христове – свято в більш ніж 100 країнах світу
16
Всесвітній день The Beatles (World Beatles Day) (Рішення ЮНЕСКО від 2001 р.)
24
Міжнародний день освіти (Резолюція ООН A/RES/73/25 від 03.12.2018 р.)
27
Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту (Резолюція ООН А/RES/60/7 від 01.11.2005 р.)
Ювілейні, знаменні і пам’ятні дати
1
100 років від дня народження Петра Харитоновича Красюка (1924–2008), українського поета-сатирика, байкаря, члена Національної спілки письменників України, лавреата Нобелівської премії
110 років від дня народження Юрія Оліферовича Збанацького (1914–1994), українського прозаїка, драматурга, лавреата Національної премії України імені Тараса Шевченка
2
160 років від дня народження Вячеслава Опанасовича Потапенка (1864–1937), українського актора, письменника
6
90 років від дня народження Гната Петровича Майстренка (1934–1987), українського письменника
190 років від дня народження Степана Васильовича Руданського (1834–1873), українського поета, перекладача античної літератури, лікаря
8
200 років від дня народження Вільяма Вілкі Коллінза (1824–1889), англійського письменника, драматурга
9
80 років від дня народження Джиммі Пейджа (1944), британського гітариста, композитора, автора пісень, продюсера
6
100 років від дня народження Михайла Олександровича Задніпровського (1924–1980), українського актора, народного артиста України, лавреата Національної премії України імені Тараса Шевченка
100 років від дня народження Надії Петрівни Доценко (1914–1994), української актриси театру та кіно, народної артистки України, лавреатки Національної премії України імені Тараса Шевченка
100 років від дня народження Сергія Йосиповича Параджанова (1924–1990), вірменського й українського кінорежисера, сценариста, композитора, народного артиста України, лавреата Національної премії України імені Тараса Шевченка
120 років від дня народження Петра Юхимовича Шпари (1904–1989), українського архітектора
10
90 років від дня народження Леоніда Макаровича Кравчука (1934–2022), українського політика, державного діяча, першого Президента України, Героя України, лавреата премії Celebrity Awards 2020 у номінації «Людина року»
130 років від дня народження Ярослави Львівни Музики (1894–1973), української художниці, громадської діячки, членкині Національної спілки художників України
11
100 років від дня народження Василя Михайловича Асталоша (1924–1993), українського майстра декоративно-ужиткового мистецтва, заслуженого майстра народної творчості України
120 років від дня народження Олександра Яковича Усикова (1904–1995), українського фізика, ученого в галузі радіофізики та електроніки, лавреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, засновника і першого директора Інституту радіофізики та електроніки АН України у Харкові
12
День українського політв’язня (Відповідно до статті 2 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року;
почав відзначатися з ініціативи В’ячеслава Чорновола від 1975 р.)
60 років від дня народження Джеффрі Престона Безоса (1964), американського підприємця, засновника інтернет-магазину Amazon.com та аерокосмічної компанії Blue Origin, комерційного астронавта
130 років від дня народження Василя Михайловича Еллана-Блакитного (Елланський) (1894–1925), українського письменника, громадсько-політичного діяча
13
130 років від дня народження Євгена Дометійовича Онацького (1894–1979), українського науковця, громадського діяча, журналіста, енциклопедиста
7
160 років від дня народження Вільгельма Віна (1864–1928), німецького фізика, лавреата Нобелівської премії
14
150 років від дня народження Василя Олексійовича Біднова (1874–1935), українського історика, бібліографа, архівіста, дослідника історії церкви
170 років від дня народження Володимира Костянтиновича Високовича (1854–1912), українського патологоанатома, бактеріолога та епідеміолога, доктора медицини, професора
16
50 років від дня народження Зінаїди Валентинівни Луценко (1974), української письменниці, педагогині, членкині Національної спілки письменників України
17
190 років від дня народження Августа Вейсмана (1834–1914), німецького біолога, засновника неодарвінізму
18
160 років від дня народження Івана Сидоровича Їжакевича (1864–1962), українського живописця, графіка, іконописця, народного художника України
190 років від дня народження Володимира Боніфатійовича Антоновича (1834–1908), українського історика, археолога, етнографа, археографа, громадсько-політичного діяча
19
130 років від дня народження Марка Степановича Терещенка (1894–1982), українського актора, режисера театру та кіно, заслуженого артиста України
20
День вшанування захисників Донецького аеропорту в Україні (Наказ М-ва оборони України № 21/24 від 20.01.2022 р.)
140 років від дня народження Івана Адріяновича Фещенка-Чопівського (1884–1952), українського вченого-металурга, громадсько-політичного діяча
22
День Соборності України (Указ Президента України № 871/2014 від 13.11.2014 р.)
120 років від дня народження Джорджа Баланчина [справж. – Георгій Баланчивадзе] (1904–1983), американського балетмейстера, засновника
американського балету
23
180 років від дня народження Михайла Федоровича Комарова (1844–1913), українського бібліографа, критика, фольклориста
24
130 років від дня народження Івана Никифоровича Стешенка (1894–1937), українського оперного співака, музиканта
25
150 років від дня народження Вільяма Сомерсета Моема (1874–1965), англійського письменника, драматурга, критика
27
90 років від дня народження Миколи Серафимовича Ільїнського (1934), українського кінорежисера, члена Національної спілки кінематографістів України, народного артиста України
28
140 років від дня народження Огюста Пікара (1884–1962), видатного швейцарського дослідника, фізика, винахідника стратостата та батискафа
29
День пам’яті героїв Крут (Указ Президента України № 15/2007 від 15.01.2007 р.)
70 років від дня народження Опрі Вінфрі (1954), американської акторки, телеведучої, письменниці, філантропки та феміністки
Великий Майстер «українського поетичного кіно» До 100-річчя від дня народження Сергія Параджанова
Я – вірменин, який народився у Тбілісі й сидів у російській в’язниціза український націоналізм.
Сергій Параджанов
Параджанов Сергій Йосипович (09.01.1924–20.07.1990) – культове ім’я в історії світового кінематографа, режисер, сценарист і композитор, один із найяскравіших представників «українського поетичного кіно».
Сергій Параджанов – унікальний майстер, який створив свою неповторну кінематографічну мову. У житті був незвичайною людиною – непередбачуваний, епатажний, з блискучою фантазією і пристрастю до різноманітних містифікацій.
Фільми Сергія Параджанова – «Тіні забутих предків», «Колір граната», «Перший хлопець» і багато інших стали класикою. Міжнародне визнання прийшло до нього після екранізації 1964 р. повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». Фільм отримав 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях (із них 24 гран-прі) у 21 країні світу.
Натхненний тріумфом, Сергій Параджанов взявся до роботи над новою стрічкою – «Київські фрески». На жаль, керівництво Держкіно було налаштоване до Параджанова різко негативно – звинуватили його в сюрреалізмі і фільм продемонструвати не дали. Параджанову довелося переїхати з Києва до Єревана.
1968 року зняв картину, яка вважається одним із найвизначніших творів світового кіно – «Колір граната».
Про себе сам митець казав: «Я – вірменин, який народився у Тбілісі й сидів у російській в’язниці за український націоналізм». Саме за фільми, які не вписувалися в стандарти радянської влади, Сергія Параджанова було тричі заарештовано. Серед висунутих слідством Параджанову звинувачень за шістьма статтями Кримінального кодексу були незаконні валютні операції, розкрадання народного майна, пограбування церков, зловживання службовим становищем, антигромадська поведінка та спекуляція іконами. Проте у ході слідства все це було відхилене за недоведеністю, натомість режисера звинуватили у «мужолозтві із застосуванням насильства» та поширенні порнографічної продукції.
Останнє місце, де Параджанов відбував свій термін, – Перевальська виправна колонія (Україна).
У колонії Параджанов перебував у дуже тяжких умовах. Його неодноразово били й катували, не давали змоги писати й малювати. Але творча натура все одно знайшла вихід – Сергій збирав кришки від пляшок молока, зроблені з фольги, заливав їх смолою і робив гравірування.
Ці твори – портрети Богдана Хмельницького, Миколи Гоголя – охрестили «талерами Параджанова».
Знівечивши життя й кар’єру Параджанова-режисера, колонія виплекала Параджанова-художника. Не маючи змоги довгий час проявляти себе в кінематографі, він зосередився на створенні колажів, що сприймалися його уявою як застиглі кадри кінострічки. За роки тюремного ув’язнення він виконав близько 800 робіт. Крім колажів ним створено цілу колекцію ляльок, шикарно оздоблених дамських капелюшків.
Провівши п’ять років у таборах суворого режиму, за якими пішли п’ятнадцять років творчого простою, Сергій Параджанов все-таки знайшов у собі сили повернутися до улюбленої професії та завоювати світове визнання.
Останній свій фільм «Ашик-Керіб» Сергій Параджанов зняв 1988 p.
На прем’єрі фільму, яка відбулась у Києві, він дав своє останнє інтерв’ю... українською мовою. Наприкінці Параджанов сказав: «Хай живе Україна!
Хай живе український націоналізм у тому сенсі, у якому його розумію я: не можна допустити, щоб настав час, коли не буде слова українською чи не буде пісні української, чи не буде сонця українського і не буде соняшника українського!.. Не знаю, що чекає на мене, але знаю, що хотів померти в Україні. Хоч би там як, а я їй багато чим завдячую. Вона велика друга моя Батьківщина».
Але помер видатний режисер у Єревані 20 липня 1990 р. Того ж року отримав звання народного артиста України (посмертно), а 1991 р. – Національну премію України імені Тараса Шевченка.
Параджанов С. «Збагачений і щасливий, принижений і ображений, почуваюся вільним» / Сергій Параджанов // Музейний провулок. – 2008. – № 1. – С. 100–110.
Параджанов С. Колаж. Асамбляж. Предмет : худож. альб. / Сергій Параджанов ; [упоряд. Д. Клочко] ; Нац. ун-т «Києво-Могилян. акад.» ; Центр європ. гуманіт. дослідж. ; Центр дослідж. іст. та культури східноєвроп. єврейства]. – Київ : Дух і Літера, 2013. – 176 с. : іл. – Текст укр., рос., англ.
Параджанов С. Колаж. Асамбляж. Предмет : худож. альб. / Сергій Параджанов ; [упоряд. Д. Клочко] ; Нац. ун-т «Києво-Могилян. акад.» ; Центр європ. гуманіт. дослідж. ; Центр дослідж. іст. та культури східноєвроп. єврейства]. – Київ : Дух і Літера, 2013. – 176 с. : іл. – Текст укр., рос., англ.
мовами.
Параджанов С. Колажі. Графіка. Твори декоративного мистецтва : альбом / Сергій Параджанов ; [упоряд. Завен Саркісян ; вступ. слово Романа
Ширмана] ; Нац. худож. музей України ; Музей С. Параджанова. – Київ : Дух і Літера, 2008. – 54 с. : іл. – Текст укр., рос., англ. мовами.
Параджанов С. Листи із зони / Сергій Параджанов. – Єреван : Антарес, 2020. – 356 с. – Текст рос. мовою.
Параджанов С. Розкадровки до фільму «Тіні забутих предків» / С. Параджанов ; Невідомий маестро / В. Луговський. – Київ : Академія, 1998. – 176 с. – (Бібліотека журналу «Кіно-Театр»).
Параджанов С. Сповідь / Сергій Параджанов. – Кам’янець-Подільський : Абетка, 2001. – 656 с.
***
Булло Е. Анфас і профіль за кінострічкою Сергія Параджанова «СаятНова» / Ерік Булло // Кіно-Театр. – 2009. – № 1. – С. 10–13.
Дзюба І. Сергій Параджанов. Більший за легенду / Іван Дзюба, Марта Дзюба. – Київ : Дух і Літера, 2021. – 224 с. – (Постаті культури).
Екранний світ Сергія Параджанова: зб. ст. / упоряд. : Ю. Морозов. – Київ : Дух і Літера, 2014. – 336 с.
Загребельний М. Сергій Параджанов / Михайло Загребельний ; пер. М. В. Кракан. – Харків : Фоліо, 2015. – 126 с. – (Знамениті українці).
Мусієнко О. Митець і влада. Параджанов: зміна долі / О. Мусієнко // Мистецтвознавство України. – 2003. – Вип. 3. – С. 194–201.
Нога Х. Григорян: Духовна батьківщина Параджанова – це Галичина [Електронний ресурс] / Христина Нога // ZAXID.NET : [сайт]. – Електрон.
текст. – Режим доступу : https://zaxid.net/grigoryan_duhovna_batkivshhina_paradzhanova__tse_galichina_n1268406. – Опубліковано : 21.10.2012. – Назва
з екрана. – Дата звернення : 07.04.2023.
Оганесян М. «Колір граната» крізь призму вірменської свідомості / Маргарита Оганесян // Кіно-Театр. – 2007. – № 4. – Електрон. аналог друк. публ. : режим доступу : http://archive-ktm.ukma.edu.ua/show_content.php?id=735.
Параджанов Сергій Йосипович [Електронний ресурс] // Стус Центр : [сайт]. – Електрон. текст. – Режим доступу : https://stus.center/p/paradzhanov-sergii-iosipovich-75389. – Опубліковано : 04.02.2023. – Назва з екрана. – Дата звернення : 07.04.2023.
Сергій Параджанов: «Хай живе український націоналізм!» / Сергій Параджанов ; інтерв’ю брала Мирослава Олексик-Бейкер // Кіно-Театр. – 2008. – № 4. – С. 23–27.
Сергій Параджанов і Україна: зб. ст. / [упоряд. Лариса Брюховецька]. – Київ : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2014. – 288 с.
Тетерюк М. «Саят-Нова», або «Колір граната» Сергія Параджанова: трансформації оповідної структури фільму / Марія Тетерюк // Кіно-Театр. – 2014. – № 1. – С. 38–42.
Посилання для цитування:
Калейдоскоп знаменних дат на 2024 рік : інформ.-бібліогр. матеріали /[уклад. : С. Бадрук, В. Вовк, Ю. Круть ; ред. : Н. Лінкевич, І. Новоселецька] ; Держ. б-ка України для юнацтва. – Київ : [б. в.], 2023. – 75 с.