Щороку у лютому, на 40-й день після Різдва Христового, українці традиційно відзначають свято, яке в народі символізує зустріч зими й весни — це Стрітення. Насправді свято має християнське походження й означає зустріч Бога з людьми.

Стрітення Господнє — одне з дводесятих свят, присвячених Ісусу Христу та його життю Сама назва «стрітення» означає «зустріч» і пов’язана з тим, що в цей день зустрічаються Старий і Новий завіти. Раніше православні українці відзначали це свято щороку 2 лютого, у День бабака. Цього дня люди спостерігають за погодою, щоб визначити, як швидко цього року настане зима. Більше про виникнення свята, його традиції та народні прикмети читайте далі.

Історія виникнення свята

За біблійською легендою, 2 лютого Діва Марія та Йосиф зі своїм сином Ісусом прийшли в храм, щоб висловити слова подяки за свого сина-первістка. Там вони зустріли Симеона Богоприємця, який був уособленням людства і багато років чекав пришестя Христа. Біблійські легенди оповідають, що на той час Симеону було вже 300 років.

За Євангелієм від Луки, чоловік взяв немовля Ісуса на руки й помер. Бо в дитині Симеон одразу побачив месію, і перед самою смертю сказав, що немовля прийшло на землю служити спасінню людей. Праведний Симеон Богоприємець вважається свідком Божественного походження Христа. Ця подія з біблійної оповіді й увійшла в історію як Стрітення Господнє, тобто зустріч Бога і людей. Католицька, православна та частина протестантських церков відзначають це свято ще з 5 століття.

Однак у дохристиянський період люди в останній місяць зими дуже чекали на весну, й цього дня завжди співали пісні-замовляння на тепле та врожайне літо, а також ворожили, примовляючи: «Доленько, Доле, дай мені збіжжя, теплу одежу ще й силу ведмежу». Після цього освячували вогонь в своїх спеціальних обрядах. За часів впровадження християнства ця традиція трансформувалася в освячення у храмах свічок, які називають в народі «громничними», які мають боронити оселю та ниву від гніву природи, а мешканців дому — від хвороб та пристріту. За цією назвою свічок Стрітення також називають «Громницею».

Традиції святкування

В дохристиянські часи цей день знаменував зустріч двох пір року: зими та весни. Люди були втомлені від тривалих холодів, й хотіли, щоб вже швидше прийшло тепло. Потрібно було виходити в поле, щоб сіяти та садити на новий врожай. Тому традиції та обряди цього дня були пов’язані саме з цими прагненнями людей.

Найпопулярнішим обрядом Стрітення було ворожіння. Цього дня люди ставили на ніч на подвір’ї тарілку з зерном і дивилися результат. Якщо на ранок зерно було покрите росою, то буде хороший врожай. Сухе зерно віщало неврожай. Святили також в цей день воду й свічки, які мали потім лікувальну силу. Ними освячували дім та лікували членів родини.

Віряни ж у день Стрітення Господнього йдуть на богослужіння до храмів. Вони моляться за здоров’я рідних і близьких, зцілення та прослаення Бога. Освячені цього дня свічки християни зберігають увесь рік, щоб запалювати перед образами, якщо хтось із домашніх тяжко захворіє. Вважається, що й освячена цього дня вода має цілющу силу, тому її, як і хрещенську, використовують протягом року для лікування тяжкохворих.

Що можна і не неможна робити в цей день: народні прикмети

Найперше, що треба зробити на Стрітення, це повернути борги. Потім піти у церкву та освятити свячки й воду. Раніше в цей день православні християни проводили хресні ходи з іконами Стрітення. А ввечері уся сім’я збиралася за святковим столом, куди запрошувалися родичі, друзі, знайомі.

Цього дня також існувало чимало заборон. Зокрема заборонялося:

- тяжко фізично працювати;

- прати, прибирати, робити ремонт у домі, будувати щось;

- говорити погані слова та сваритися;

- їхати далеко з дому, щоб не потрапити в біду;

- переїжджати в нову оселю.

Народний синоптик

На Стрітення люди завжди спостерігали за погодою, оскільки вважалося, що цей день є пророчим щодо того, коли прийде весна й яким буде врожай цього року.

- Теплий і сонячний день — до скорої весни, теплого року та хорошого врожаю.

- За день до свята сонячна погода — великий врожай фруктів та ягід.

- Сонячна й безвітряна погода обіцяє пасічникам хороший медоносний сезон.

- Якщо дощить — буде жарке літо.

- До обіду пасмурно, а надвечір сонце визирає з-за хмар — скоро прийде весна.

- Вночі багато зірок на небі — до пізньої весни.

- Немає сонця цілий день — зима ще протримається, й будуть морози 24 лютого.

- Випало багато снігу — пізньою весною будуть заморозки.

- Вітряна погода цього дня — вродять плодові дерева.

- Гуляє хурделиця — до пізньої й холодної весни.

- Трохи притрусло сніжком — весна буде дощовою.

- Сніг випадає зранку — вродять ранні хліба, у полудень — середні, увечері — поганий врожай.

- Якщо зранку сонячно, а на вечір холодає, зима поборола весну.

- Іній на деревах — до врожаю гречки та картоплі.

- Відлига — на швидку весну.

За Григоріанським календарем цього дня (2 лютого) також святкується й День бабака. Відомо, що ця тваринка також прогнозує погоду на цілий рік.

Свято кожен день https://sogodnisvyato.com.ua/stritennya-gospodnye/