Кожна сім’я, в якій виховується підліток, доводиться переживати цей складний період. Як зрозуміти, прийняти, допомогти підлітку, не зруйнувавши взаємини? Чому підлітки спрямовують свою агресію на батьків? Куди зникає мотивація в підлітків і які помилки роблять батьки, намагаючись мотивувати дітей? Тому Центральна міська публічна бібліотека пропонує звернутися до практичних рекомендацій психологів.
Практичні рекомендації щодо сприяння ефективній соціалізації дитини-підлітка
Світова практика психологічної допомоги підліткам і їх батькам показує, наскільки великим є вплив дорослих на розвиток підлітка. Стиль батьківського виховання мимоволі відбивається у психіці дитини. Також важливим є те, що на результати виховання підлітка здійснюють безпосередній вплив особистісні якості батьків.
Для впливу на успішну соціалізацію підлітків необхідно враховувати різні форми роботи саме з батьками. В практичних рекомендаціях щодо сприяння ефективній соціалізації дитини-підлітка будуть запропоновані теми бесід, вправи, правила, рольові ігри, бесіди за методом активного слухання, кроки конструктивного вирішення конфліктів між підлітками і батьками.
1. Найголовніший принцип, у вихованні і соціалізації підлітка – це принцип «безумовного прийняття». Безумовно приймати дитину – означає любити її просто за те, що вона є. Часто можна почути від батьків наступне: «Не чекай від мене доброго ставлення до тебе, поки ти не покинеш (лінуватися, дратися, грубити), не почнеш (добре навчатися, допомагати вдома, слухатися)». Психологами доведено, що потреба у любові та прийняті, тобто необхідності іншому, є однією із фундаментальних потреб людини. Її задоволення – необхідна умова нормального розвитку і соціалізації дитини. Такі повідомлення кроються у ласкавих поглядах, обіймах, прямих словах: «Як гарно, що ти у нас є», «Я рада тебе бачити», «Ти мені подобаєшся», «Мені добре, коли ми разом…». Ці знаки уваги підпитують підлітка емоційно, допомагають йому розвиватися психологічно, а, отже, забезпечують процес соціалізації. Якщо ж підліток не отримує таких знаків уваги, то у нього з’являються емоційні проблеми, тривожність, агресивність.
Вправа «Відчуй свою дитину». Батькам пропонується відчути у повсякденному спілкуванні з дитиною моменти її різноманітних переживань і назвати їх при зверненні до дитини. Наприклад, «Ти засмучений…» , «Ти радієш…».
2. Безумовне прийняття підлітка не означає, що батьки не можуть сердитися на нього. Приховувати і збирати свої негативні почуття не можна, їх потрібно виражати, але особливим способом:
- можна виражати своє невдоволення окремими діями підлітка, але не дитиною в цілому;
- можна засуджувати дії дитини, але не її почуття, якими би вони небажаними не були; якщо вони з’явилися у дитини, для цього є основи;
- незадоволення діями дитини не повинно бути систематичним, інакше воно переросте у його неприйняття.
Вправа «Що нам повинні діти?». Звернути увагу на те, скільки разів під час бесіди із дитиною було промовлено слово: «повинен». Відчути, як реагує дитина на слово «повинен», спробувати замінити це слово на інше, відмінити реакцію.
Вправа «Наскільки ви приймаєте свою дитину». Протягом 2-3 днів підрахуйте, скільки разів ви звернулися до дитини із емоційно позитивними виказуванням (радість, привітання, вдобрення, підтримка) і скільки із негативними (докори, зауваження, критика, звинувачення і т.д.).
Далі буде. Слідкуйте за нашими публікаціями ...
#родина_24_7
#родина_24_7