25 жовтня – 85 років від дня народження Скуратівського Василя Тимофійовича, українського письменника, видавця, журналіста, фольклориста, етнографа (1939–2005).

   Першорядною постаттю у вітчизняній етнографічній науці по праву вважають Василя Скуратівського. Його праці – особливі, глибші за доробок багатьох інших колег, бо ж він писав і збирав матеріали до своїх книжок не тоді, коли це було вже дозволено, а все життя.

   Багатогранність інтересів ученого вражала: історія, етнографія, народознавство, фольклористика, літературознавство, мистецтвознавство, державознавство.

   Скуратівський пропагував традиційну культуру, обряди. Був ініціатором започаткування уроків народознавства у школах, одним із організаторів фестивалів: «Котилася торба» (дитячі ігри), «Коляда» (новорічні та різдвяні традиції), «Берегиня» (міжнародний фестиваль фольклору). Організував та проводив багаторічну народознавчу експедицію «Чумацькими шляхами». З 1992 року започаткував та видавав народознавчий часопис «Берегиня». Творчий доробок В. Скуратівського великий. Проте він ніколи не зупинявся на досягнутому .Опрацьовував нові архівні матеріали, продовжував писати статті. Вчений часто зустрічався з молоддю, збираючи великі студентські аудиторії. Завдяки популяризації своїх ідей в багатьох навчальних закладах країни, в тому числі в Житомирському педуніверситеті ім. І. Франка, читаються курси народознавства, етнографії, створено народознавчі кабінети. В Музеї народної архітектури і побуту в Києві, в будинку, який представляє сучасну Житомирщину, відкрилася меморіальна кімната В. Скуратівського. В його особі гармонійно поєднувалися науковець-етнограф і журналіст-популяризатор. Тому його творчий доробок залишиться безцінною спадщиною і для наступних поколінь.

   Вебліографічний покажчик "Дослідник духовних скарбів Полісся" презентує користувачам Інтерне-центр ЦМПБ.