8 серпня Президент України Віктор Янукович підписав закон "Про засади державної мовної політики", який суттєво розширює статус російської мови в Україні. Він також запропонував внести деякі зміни до закону "Про засади державної мовної політики", які б захищали статус української мови як державної. Зокрема, президент запропонував розробити цільову програму розвитку української мови та наглядову раду, яка стежила б за виконанням програми. Як повідомила радник Глави держави, закон з президентськими змінами планувалось винести на розгляд ВРУ у вересні. Президент також дав розпорядження уряду щодо розробки пропозицій з удосконалення законодавства про порядок застосування мов в Україні. Метою створення робочої групи є забезпечення усебічного розвитку та функціонування української мови та гарантування вільного розвитку, використання та захисту усіх рідних мов громадян України.
Закон про основи державної мовної політики, що передбачає встановлення офіційного використання регіональних мов у роботі місцевих органів державної влади при проживанні мінімум 10% носіїв на територіях, на яких поширена ця мова, набув чинності.
Законом передбачається, що в контексті Європейської хартії регіональних мов або мов меншин заходи, спрямовані на використання таких в Україні, застосовуються до 18 мов: російської, білоруської, болгарської, вірменської, гагаузької, ідиш, кримськотатарської, молдавської, німецької, новогрецької, польської, ромської (циганської), румунської, словацької, угорської, русинської, караїмської і кримчацької.
Мовне питання стало темою обговорення за круглим столом, яке відбулось 10 серпня у читальному залі ЦМПБ ім. М. Горького. На зустрічі були присутні члени громади нашого міста – представники міської організації Партії регіонів (голова Швиндя М. А.), керівник міського літературного об’єднання “Співдружність” Турчина С. Ф., робітники бібліотеки та інші.
Всі присутні висловили думку, що не можна заборонити або примусити забути рідну мову, за допомогою якої людина пізнає світ із перших років життя. Ми живемо в Україні, в тій її частині, де здавна поряд дружно жили росіяни й українці. Вони спілкувались двома мовами, тому знають мову одне одного. Однак на побутовому рівні проблема існування української мови залишається, оскільки українською мовою в регіоні мало хто спілкується. На багатонаціональному Донбасі російська мова буде залишатися і надалі мовою традиційного спілкування. Як зазначив голова облради Андрій Шишацький "російська мова в Донбасі завжди буде на висоті, її завжди любитимуть, знатимуть і розвиватимуть". Но все ж таки головне - не задавити відродження української мови в області.
Висновком засідання стала підтримка статусу російської мови в Донецькому регіоні. Це дуже добре коли люди різних національностей не відокремлюються одне від одного, не поділяють сусідів за національною ознакою, знають дві мови. І тому світогляд у них ширший, ніж в одномовному середовищі. Бо ж відомо, що чим більше мов знає людина, то краще. Співіснування двох мов — це збіг обставин, які розумна людина повинна використовувати для свого розвитку. Можливо, настане час, коли всі досконало оволодіють українською і зможуть користуватися нею без труднощів, як зараз російською. Але за будь-яких обставин рідна мова залишиться із кожним.
Закон про основи державної мовної політики, що передбачає встановлення офіційного використання регіональних мов у роботі місцевих органів державної влади при проживанні мінімум 10% носіїв на територіях, на яких поширена ця мова, набув чинності.
Законом передбачається, що в контексті Європейської хартії регіональних мов або мов меншин заходи, спрямовані на використання таких в Україні, застосовуються до 18 мов: російської, білоруської, болгарської, вірменської, гагаузької, ідиш, кримськотатарської, молдавської, німецької, новогрецької, польської, ромської (циганської), румунської, словацької, угорської, русинської, караїмської і кримчацької.
Мовне питання стало темою обговорення за круглим столом, яке відбулось 10 серпня у читальному залі ЦМПБ ім. М. Горького. На зустрічі були присутні члени громади нашого міста – представники міської організації Партії регіонів (голова Швиндя М. А.), керівник міського літературного об’єднання “Співдружність” Турчина С. Ф., робітники бібліотеки та інші.
Всі присутні висловили думку, що не можна заборонити або примусити забути рідну мову, за допомогою якої людина пізнає світ із перших років життя. Ми живемо в Україні, в тій її частині, де здавна поряд дружно жили росіяни й українці. Вони спілкувались двома мовами, тому знають мову одне одного. Однак на побутовому рівні проблема існування української мови залишається, оскільки українською мовою в регіоні мало хто спілкується. На багатонаціональному Донбасі російська мова буде залишатися і надалі мовою традиційного спілкування. Як зазначив голова облради Андрій Шишацький "російська мова в Донбасі завжди буде на висоті, її завжди любитимуть, знатимуть і розвиватимуть". Но все ж таки головне - не задавити відродження української мови в області.
Висновком засідання стала підтримка статусу російської мови в Донецькому регіоні. Це дуже добре коли люди різних національностей не відокремлюються одне від одного, не поділяють сусідів за національною ознакою, знають дві мови. І тому світогляд у них ширший, ніж в одномовному середовищі. Бо ж відомо, що чим більше мов знає людина, то краще. Співіснування двох мов — це збіг обставин, які розумна людина повинна використовувати для свого розвитку. Можливо, настане час, коли всі досконало оволодіють українською і зможуть користуватися нею без труднощів, як зараз російською. Але за будь-яких обставин рідна мова залишиться із кожним.