Шановні користувачі!
Справжній український партизан, Полтавський уродженець Сидір Ковпак все життя тільки й робив, що партизанив - з невеликими перервами. Така вже епоха йому випала.
Маємо надію, що підібраний нами матеріал про Сидора Ковпака буде цікавий і Вам, наші шановні читачі!
Костянтинівська ЦСПБ
Центральна міська публічна бібліотека ім. М. Горького
Довідково - інформаційний сектор
“Партизанська війна в Україні. Сидір Ковпак”
(До 125-річчя з дня народження
До Дня партизанської слави в Україні)
Біобібліографічна закладка
Народився 26 травня (7 червня за н. ст.) 1887 у селі Котельва (нині смт, Котелевський район, Полтавська область) на Полтавщині у багатодітній сім'ї, що налічувала одинадцять душ. За даними біографів, родина Ковпака мала циганське коріння.
В 1914 його мобілізували до Російської армії. На Першій Світовій війні відзначився у боях на фронті, став професійним диверсантом, відзначений бойовими нагородами Російської імперії: два Георгіївських хрести і дві Георгіївські медалі.
Після Жовтневої Революції 1917 — на різних фронтах, зокрема у складі 25-ї Чапаєвської дивізії Червоної Армії, яка брала участь у боях проти білогвардійців під містом Гур'єв на Каспії та проти військ російського генерала Врангеля на Перекопі у Криму.
Учасник Другої світової війни з вересня 1941. Органами НКВС СРСР залишений у німецькому тилу для організації диверсійних операцій — командир Путівльського партизанського загону, а потім — об'єднання партизанських загонів Сумської області. 8 вересня 1941 для боротьби в тилу ворога в Спадщанський ліс Сумської області вийшли Путивльский партизанський загін під командуванням С.Ковпака і загін під командуванням С.Руднєва.
Під його керівництвом відбувся відомий «Карпатський рейд», який розпочався 12 червня 1943. Тоді із с. Милошевичі Лельчицького району Поліської області БРСР виступило в Карпатський рейд з'єднання сумських партизан на чолі с С.Ковпаком у кількості 2 тис. бійців.
У бою біля селища Делятин (Станіславська, нині Івано-Франківська область) німці силами спеціально вишколених альпійських дивізій розгромили з'єднання Ковпака, що складалося в основному з цивільних осіб. Було вбито біля 800 осіб. Рештки партизанської дивізії, розділившись на кілька груп, вирішили повертатися на Полісся, до своїх. В одній із груп з Карпатського рейду неушкодженим повернувся і сам Ковпак. Ці групи, маючи багато зброї та набоїв, нападали на селянські родини, іноді відбираючи в них останню птицю, останні продукти. З його донесення: «Вранці 1 серпня противник кинув на висоту Шевка свою піхоту. Підпустивши її близько 8 і 9 роти 1 СБ впритул розстріляли її. Обхідні маневри супротивника із заходу, північного заходу і півдня теж були безрезультатними. Тоді німці обрушили на наші позиції авіацію. Нальоти тривали безперервно з ранку до повної темряви. Результати цих нальотів були невеликі, але авіація сильно вимотувала особовий склад, виснажений переходами і голодуванням. Всього працювало безперервно 9 літаків бомбардувальників.»
За іншими даними Ковпак був командиром диверсійного загону НКВС і одним з найбільш відомих агентів НКВС, що діяв проти «ворогів народу», «куркулів» та заможних селян. Загони Ковпака окрім операцій проти фашистів проводили напади на українські селянські родини — і до, і після Карпатського рейду. Партизани Ковпака звинувачуються у зухвалих пограбуваннях селян, насиллі та навіть вбивствах. Ця діяльність була відома Сталіну, однак у 1944 році той віддав наказ не переслідувати Ковпака, а навпаки, зробити з нього героїчну постать, образ хороброго партизанського командира, комуніста. Після цього Сидору Ковпаку було присуджене генеральське звання та друга зірка Героя Радянського Союзу.
1947 — заступник голови Президії Верховної Ради УРСР.
Після реформи НКВС був змушений декілька років переховуватися в Московській області, потім на Сумщині, однак як герой війни був призначений спочатку на господарську, а потім на партійну роботу. Під час епохи Хрущова перебував під наглядом КДБ. Займав скромну посаду депутата міськради м. Путивль Сумської області.
Помер 11 грудня 1967 року у Києві, похований на Байковому кладовищі
Радимо прочитати:
Ковпак С. А. От Путивля до Карпат/С.А.Ковпак
М.: Политиздат.-1979.-223с.
Ковпак С. А. Из дневника партизанских походов/С.А.Ковпак М.:Политиздат- 1964.-321с.
Ковпак С. А. Солдати Малої землі/С.А.Ковпак Киев.:Политиздат Украины.- 1975.-212с.
Віртуальні ресурси:
ru.wikipedia.org›wiki
warheroes.ru
100pudov.com.ua
peoples.ru›Военные›hero/kovpak/history.html
lib.meta.ua
Онлайн -читання:
e-reading.org.ua›
Кіно «Дума про Ковпака»
kinobanda.net›1973
Шановні користувачі! Використовуйте інформаційні ресурси нашої бібліотеки.
Інтернет-центр працює на Вас. Звертайтесь до сайту нашої бібліотеки:
http://konstlib.net
Біобібліографічну закладку підготувала провідний бібліограф довідково-інформаційного сектору Шпакова Н. М.
Справжній український партизан, Полтавський уродженець Сидір Ковпак все життя тільки й робив, що партизанив - з невеликими перервами. Така вже епоха йому випала.
Маємо надію, що підібраний нами матеріал про Сидора Ковпака буде цікавий і Вам, наші шановні читачі!
Костянтинівська ЦСПБ
Центральна міська публічна бібліотека ім. М. Горького
Довідково - інформаційний сектор
“Партизанська війна в Україні. Сидір Ковпак”
(До 125-річчя з дня народження
До Дня партизанської слави в Україні)
Біобібліографічна закладка
Народився 26 травня (7 червня за н. ст.) 1887 у селі Котельва (нині смт, Котелевський район, Полтавська область) на Полтавщині у багатодітній сім'ї, що налічувала одинадцять душ. За даними біографів, родина Ковпака мала циганське коріння.
В 1914 його мобілізували до Російської армії. На Першій Світовій війні відзначився у боях на фронті, став професійним диверсантом, відзначений бойовими нагородами Російської імперії: два Георгіївських хрести і дві Георгіївські медалі.
Після Жовтневої Революції 1917 — на різних фронтах, зокрема у складі 25-ї Чапаєвської дивізії Червоної Армії, яка брала участь у боях проти білогвардійців під містом Гур'єв на Каспії та проти військ російського генерала Врангеля на Перекопі у Криму.
Учасник Другої світової війни з вересня 1941. Органами НКВС СРСР залишений у німецькому тилу для організації диверсійних операцій — командир Путівльського партизанського загону, а потім — об'єднання партизанських загонів Сумської області. 8 вересня 1941 для боротьби в тилу ворога в Спадщанський ліс Сумської області вийшли Путивльский партизанський загін під командуванням С.Ковпака і загін під командуванням С.Руднєва.
Під його керівництвом відбувся відомий «Карпатський рейд», який розпочався 12 червня 1943. Тоді із с. Милошевичі Лельчицького району Поліської області БРСР виступило в Карпатський рейд з'єднання сумських партизан на чолі с С.Ковпаком у кількості 2 тис. бійців.
У бою біля селища Делятин (Станіславська, нині Івано-Франківська область) німці силами спеціально вишколених альпійських дивізій розгромили з'єднання Ковпака, що складалося в основному з цивільних осіб. Було вбито біля 800 осіб. Рештки партизанської дивізії, розділившись на кілька груп, вирішили повертатися на Полісся, до своїх. В одній із груп з Карпатського рейду неушкодженим повернувся і сам Ковпак. Ці групи, маючи багато зброї та набоїв, нападали на селянські родини, іноді відбираючи в них останню птицю, останні продукти. З його донесення: «Вранці 1 серпня противник кинув на висоту Шевка свою піхоту. Підпустивши її близько 8 і 9 роти 1 СБ впритул розстріляли її. Обхідні маневри супротивника із заходу, північного заходу і півдня теж були безрезультатними. Тоді німці обрушили на наші позиції авіацію. Нальоти тривали безперервно з ранку до повної темряви. Результати цих нальотів були невеликі, але авіація сильно вимотувала особовий склад, виснажений переходами і голодуванням. Всього працювало безперервно 9 літаків бомбардувальників.»
За іншими даними Ковпак був командиром диверсійного загону НКВС і одним з найбільш відомих агентів НКВС, що діяв проти «ворогів народу», «куркулів» та заможних селян. Загони Ковпака окрім операцій проти фашистів проводили напади на українські селянські родини — і до, і після Карпатського рейду. Партизани Ковпака звинувачуються у зухвалих пограбуваннях селян, насиллі та навіть вбивствах. Ця діяльність була відома Сталіну, однак у 1944 році той віддав наказ не переслідувати Ковпака, а навпаки, зробити з нього героїчну постать, образ хороброго партизанського командира, комуніста. Після цього Сидору Ковпаку було присуджене генеральське звання та друга зірка Героя Радянського Союзу.
1947 — заступник голови Президії Верховної Ради УРСР.
Після реформи НКВС був змушений декілька років переховуватися в Московській області, потім на Сумщині, однак як герой війни був призначений спочатку на господарську, а потім на партійну роботу. Під час епохи Хрущова перебував під наглядом КДБ. Займав скромну посаду депутата міськради м. Путивль Сумської області.
Помер 11 грудня 1967 року у Києві, похований на Байковому кладовищі
Радимо прочитати:
Ковпак С. А. От Путивля до Карпат/С.А.Ковпак
М.: Политиздат.-1979.-223с.
Ковпак С. А. Из дневника партизанских походов/С.А.Ковпак М.:Политиздат- 1964.-321с.
Ковпак С. А. Солдати Малої землі/С.А.Ковпак Киев.:Политиздат Украины.- 1975.-212с.
Віртуальні ресурси:
ru.wikipedia.org›wiki
warheroes.ru
100pudov.com.ua
peoples.ru›Военные›hero/kovpak/history.html
lib.meta.ua
Онлайн -читання:
e-reading.org.ua›
Кіно «Дума про Ковпака»
kinobanda.net›1973
Шановні користувачі! Використовуйте інформаційні ресурси нашої бібліотеки.
Інтернет-центр працює на Вас. Звертайтесь до сайту нашої бібліотеки:
http://konstlib.net
Біобібліографічну закладку підготувала провідний бібліограф довідково-інформаційного сектору Шпакова Н. М.